Нормативи аудиту
У сучасних економічних умовах у період поступової глобалізації світового господарства стає вкрай необхідною гармонізація систем бухгалтерського обліку і аудиту різних країн. Для вирішення цих проблем Рада Міжнародної федерації бухгалтерів організувала у своєму складі два постійних комітети:
• Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
(КМСБО);
• Комітет з міжнародної аудиторської практики (КМАП).
Перший розробляє і оприлюднює міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО); другий — міжнародні стандарти аудиту (МСА).
Статус Міжнародних стандартів аудиту:
• МСА призначені для використання під час аудиту фінансової звітності. Можуть також використовуватись при аудиті іншої інформації та наданні аудиторських послуг.
• МСА містять основні принципи і необхідні процедури, а також відповідні рекомендації з їх використання.
• У разі недодержання МСА аудитор повинен аргументувати
причину відхилення (таке відхилення можливо тільки для підвищення рівня якості аудиту).
• МСА підлягають використанню тільки в значущих аспектах.
• МСА не зупиняють (підміняють) дії національних, але національні повинні містити принципи, на яких побудовано МСА.
• МСА можуть бути прийняті тією чи іншою державою як національні. У такому випадку орган, який має повноваження приймати і затверджувати національні стандарти (в Україні — Аудиторська палата України) готує відповідну заяву, передмову де МСА, посилання на відмінності діючого законодавства або практики аудиту від МСА (при значних розбіжностях). Крім того, якщо стандарти з деяких питань відсутні в МСА, вони можуть бути додатково розроблені в тій чи іншій країні.
Діяльність аудитора суворо регламентована законодавчими і підзаконними актами, міжнародними, вітчизняними стандартами й нормативами. Під ними розуміють основні принципи, котрих треба додержуватися при проведенні аудиту.
Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" (ст. 14) Аудиторська палата України розробляє і затверджує національні нормативи аудиту, обов'язкові для дотримання всіма аудиторами. Своїм рішенням № 73 від 18 грудня 1998 р. Палата затвердила Національні нормативи аудиту і Кодекс професійної етики аудиторів України, які набули чинності з 1 січня 1999 р.
Система Національних нормативів аудиту України складається з 32-х нормативів, згрупованих у 9 груп.
1. Вступний матеріал (№1, 2).
2. Відповідальність (№ 3, 4, 5, 6, 7, 8).
3. Планування (№ 9, 10, 11).
4. Внутрішній контроль (№ 12, 13).
5. Аудиторські докази (№ 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22).
6. Використання роботи інших фахівців (№ 23, 24, 25).
7. Аудиторські висновки та звіти (№ 26, 27).
8. Окремі вимоги до аудиторських висновків та звітів (№ 28, 29).
9. Нормативи, які регулюють спеціальні умови проведення аудиту (№ 30,31,32).
Кодекс професійної етики аудиторів України" разом із Національними нормативами запроваджує:
- морально-етичні принципи аудиту;
- правила проведення аудиту і надання аудиторських послуг.