Суть, завдання та види статистичного зведення. Групування як основа наукової обробки даних. Завдання групувань та зведення в статистиці.

План лекції

1. Суть, завдання та види статистичного зведення. Групування як основа наукової обробки даних. Завдання групувань та зведення в статистиці.

2. Види групувань.

3. Основні питання методології побудови статистичних групувань

4. Визначення кількості груп та розмірів інтервалів групувань.

5. Статистичні таблиці, їх види. Вимоги до побудови статистичних таблиць.

Основні категорії: статистична сукупність, одиниця сукупності, ознаки одиниці сукупності, класифікація ознак, статистична закономірність, закон великих чисел, статистичний показник.

Первинні статистичні дані, зібрані внаслідок статистичного спостереження, характеризують окремі одиниці досліджуваної сукупності і часто складні для розуміння. Для того, щоб вивчити характерні риси та істотні відмінності тих чи інших явищ, виявити закономірності їх розвитку, треба дані щодо кожного елементу сукупності систематизувати і обробити. Цю роботу виконують на другому етапі статистичного дослідження, який називають статистичним зведенням. Суть статистичного зведення полягає в класифікації та агрегатуванні матеріалів спостереження. Елементи сукупності об'єднуються за певними ознаками в групи, класи, типи. Таким чином, статистичне зведення— це процес упорядкування, систематизації і наукової обробки первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис і закономірно­стей явищ і процесів, що вивчаються. Зведення є основою для подальшого аналізу статистичної інформації. За зведеними даними розраховуються узагальнюючі показники, виконується порівняльний аналіз, а також аналіз причин групових відмінностей, вивчаються взаємозв'язки між ознаками.

Основне завдання зведення — підвести підсумок, узагаль­нити результати спостереження так, щоб стало можливим виявити характерні риси й істотні властивості тих чи інших типів явищ, виявити закономірності досліджуваних процесів. Статистичне зведення, в широкому розумінні цього терміну, включає не тільки підрахунок первинного статистичного матеріалу, що мож­на назвати зведенням у вузькому розумінні слова, але й групуван­ня даних, а також викладення результатів зведення за допомогою статистичних рядів, таблиць і графіків.

Складові елементи статистичного зведення:

1. Розробка програми систематизації та групування даних,
вибір групувальних ознак і встановлення меж групування;

2. Статистичне групування;

3. Обґрунтування і розробка системи показників для харак­
теристики груп і сукупності в цілому;

4. Визначення технологічних схем обробки інформації,
типів ЕОМ, програмного забезпечення;

5. Безпосереднє зведення, узагальнення, розрахунок систе­
ми показників;

6. Викладення результатів зведення у вигляді рядів роз­
поділу, статистичних таблиць і графіків.

Успішне вирішення завдань зведення можливе лише при науковому його обгрунтуванні і правильній організації. Зведення результатів статистичного спостереження має здійснюватись за заздалегідь складеною програмою. Залежно від завдання, по­ставленого перед конкретним дослідженням, програма встанов­лює групувальні ознаки, кількість і перелік груп, макети розроб­люваних таблиць, а також перелік показників, які повинні бути визначені для характеристики кожної групи і сукупності в ціло­му. Такі характеристики можуть визначатись у формі абсолют­них (підсумкових показників), середніх і відносних величин.

За організацією робіт і формою обробки даних розрізня­ють централізоване і децентралізоване зведення.

При централізо­ваному зведенні матеріали статистичного спостереження надси­лають у центральний орган державної статистики, де їх обробля­ють за певною, заздалегідь встановленою програмою. Прикла­дом такого зведення є обробка матеріалів перепису населення. Централізоване зведення стає все більш пріоритетним у зв'язку зі створенням Єдиної статистичної інформаційної систе­ми — нової системи збирання, узагальнення, розробки і аналізу статистичної інформації, заснованої на широкому використанні сучасних засобів зв'язку, обчислювальної техніки, прогресивних методів економіко-математичного моделювання, обробки та аналізу статистичної інформації, обгрунтування достовірних вис­новків та пропозицій. Результати такої обробки публікуються з використанням сучасної поліграфічної техніки, що дозволяє своєчасно, надійно та якісно забезпечувати органи державної влади та управління інформацією, необхідною для висвітлення процесів соціально-економічного розвитку держави, своєчасно попереджувати небажані тенденції у суспільних явищах.

Децентралізоване зведення передбачає обробку і підраху­нок результатів спостереження на місцях, а Держкомстату Ук­раїни надсилають уже зведені підсумки за певними адміністра­тивними одиницями. Так, при обробці статистичної звітності зведення здійснюється від нижчої до вищої ланки управління. Ха­рактерні класифікаційні позиції зведення такі: територіальна оз­нака (область, місто, район), підпорядкованість (міністерство, відомство), види економічної діяльності, форми власності. У статистичній практиці частіше застосовують децентра­лізоване зведення, оскільки його результати можна оперативно використати для потреб керівних органів тієї чи іншої адміні­стративної одиниці. На практиці можливе поєднання центра­лізованого і децентралізованого зведення.

Завдання групувань та їх значення статистиці. Види групувань

Одним із основних і найбільш поширених методів обробки і аналізу первинної статистичної інформації є групування.

Групування це розподіл на групи за будь-якою істотною озна­кою усієї сукупності інформації про суспільні явища, зібраної в процесі спостереження. У системі статистичних методів дослідження масових сус­пільних явищ групування займають особливе місце. Метод групу­вання визначає межі і можливості застосування інших статистич­них методів аналізу основних сторін і характерних особливостей Досліджуваних явищ. За своєю роллю у процесі дослідження ме­тод групування виконує деякі функції, аналогічні функціям екс­перименту у природничих науках: наслідки групування за окре­мими ознаками і комбінації самих ознак дають можливість вия­вити закономірності та взаємозв'язки явищ у певних умовах. У статистиці групування використовують для вирішення різноманітних завдань. Серед них найголовніші: виявлення соці­ально-економічних типів явищ, вивчення структури та структур­них зрушень, дослідження взаємозв'язку і залежності між ознака­ми.

Відповідно до цих завдань групування поділяють на типо­логічні, структурні та аналітичні.

Групування, які дають можливість виділити із загального масиву інформації типові явища і процеси, називають типо­логічними.

За допомогою типологічних групувань виділяють найхарактерніші групи, типи явищ, з яких складається неод­норідна статистична сукупність, визначають істотні відмінності між ними, а також ознаки, що є спільними для усіх груп, їх засто­совують при вивченні розподілу підприємств за формами влас­ності, при групуванні населення за суспільними групами, роз­поділі суспільного виробництва за економічним призначенням продукції та ін.

Прикладом типологічного групування є розподіл населення України за сферою виробничої діяльності .

Розподіл населення України, зайнятого у народному господарстві., %.

В Україні йшов процес перерозподілу робочої сили з сфери матеріального виробництва в невиробничу сферу. Частка зайнятих у галузях матеріального виробництва зменшилась, а в невиробничих галузях збільшилась на 6,2 %.

Структурні групування характеризують розподіл якісно од­норідної сукупності на групи за певною ознакою. Потреба в таких групуваннях виникає тому, що однорідність явищ і елементів, з яких складається статистична сукупність, ще не означає їх тотож­ності. У межах однорідної сукупності елементи відрізняються один від одного числовими значеннями властивих їм ознак. Структурні співвідношення визначають на основі типо­логічних групувань і тому можна вважати, що структурні групування є похідними від типологічних групувань. Слід зазначити, що завдання, які вирішуються типологічними та структурними групуваннями, тісно пов'язані між собою, внаслідок чого ці гру­пування доповнюють одне одного і застосовуються, як правило, комплексно. Типологічні і структурні групування відрізняються лише за метою дослідження, за формою вони повністю збігають­ся. За допомогою структурних групувань вивчають склад на­селення за віком, статтю, національністю, освітою та іншими оз­наками; склад сімей за розміром, кількістю дітей, доходом; склад підприємств чи установ за кількістю працюючих, виробництвом продукції, ії собівартістю. Прикладом структурного групування може бути розподіл спільних підприємств регіону за чисельністю працюючих

Прикладом структурного групування може бути розподіл спільних підприємств регіону за чисельністю працюючих.

За даними групування можна зробити висновок, що на кожному другому підприємстві (51,4 %) чисельність працюючих не перевищує 50 чол., трохи більше третини підприємств (34,7 %) мають 51-200 працюючих. Частка великих за чисельністю підприємств (понад 1000 чол.) становить лише 1,4 %.

Отже, структурні і типологічні групування описові, вони характеризують структуру сукупності, виділяють характерні ри­си та особливості, але відрізняються рівнем якісних відмінностей між групами.

Найбільш дієвим методичним інструментом для обробки економічної інформації є аналітичні групування, які застосовуються для вивчення взаємозв’язків між явищами, впливу однієї ознаки на іншу.

За допомогою аналітичних гру­пувань можна виявити наявність та напрям зв'язку між ознаками. Висновок про наявність зв'язку можна зробити на основі розподілу за двома взаємопов'язаними ознаками згідно з розміщенням частот. Якщо ре­зультативна ознака кількісна, то групування проводиться за фак­торною ознакою і в кожній групі визначається середня величина результативної ознаки (табл. 3.4). При наявності зв'язку між оз­наками залежно від зміни факторної ознаки середні групові зна­чення результативної ознаки можуть збільшуватись (прямий зв'язок) або зменшуватись (обернений зв'язок). Приклад аналітичного групування наведено у таблиці 3.5.