Класифікація листів
ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ
Вживання апострофа
Апостроф— орфограма не буквена. Це — графічний знак, який не позначає звука. Ним передають на письмі роздільну вимову губних приголосних та р і к (у прізвищах та іменах).
І. Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:
1.Після літер, що позначають губні тверді приголосні
звуки, якщо перед ними немає приголосного (крім р),
який належав би до кореня: солов'їний, сім 'я, м 'ята, п 'ят-
ниця, зв'язати, верб'я, торф'яний.
2. Після р у кінці складу: довір 'я, сузір’я, матір'ю, пір’їна.
3. Після префіксів, шо закінчуються буквою на позначення приголосного звука: без'ядерний, об'єднаний, з'єднати, під'їжджати, роз'яснити.
4. Після к у словах Лук 'ян, Лук 'янівка, Лук 'яненко, Лук 'яннук.
5. У складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний: двох'ярусний, пів'яблука.
II. Апостроф не ставиться:
1. Після б, п, в, м, ф, що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїть інша, крім/?, літера на позначення кореневого приголосного звука: Святослав, святковий, тьмяний, морквяний, медвяний (але: черв'як, верб'я).
2. Після букви р, що позначає м'який приголосний на
початку слова чи в середині складу: порятунок, рясний,
гарячий, буряк.
Лист — це поширений вид документації, один із способів обміну інформацією.
Службові листи належать до головних засобів встановлення офіційних, службових контактів між підприємствами, організаціями, установами, фірмами та закладами. Мета їх — пояснити, переконати, поінформувати і спонукати адресата до певної дії.
За функціональними ознаками службові листи поділяють на такі, що потребують відповіді, й такі, що її не потребують.
До листів, що потребують відповіді, належать:
• листи-прохання;
• листи-звернення;
• листи-пропозиції;
• листи-запити;
• листи-вимоги.
До листів, що не потребують відповіді, належать:
• листи-попередження;
• листи-нагадування;
• листи-підтвердження;
• листи-відмови;
• супровідні листи;
• гарантійні листи;
• листи-повідомлення;
• листи-розпорядження.
За кількістю адресатів розрізняють звичайні, циркулярні й колективні листи. Звичайний лист надсилають на адресу однієї інстанції, циркулярний лист - низці установ, колективний лист – на одну адресу. Але пишуть його від імені керівників кількох установ.