Поняття й система стадій виконавчого провадження. Відкриття виконавчого провадження

Виконавче провадження є процесуальною (процедурною) діяльністю, тож його можна поділити на певні етапи — стадії. Стадія виконавчого провадження — це сукупність дій державного виконавця та інших учасників виконавчого прова­дження, спрямованих на досягнення певної процесуальної ме­ти. У чинному законодавстві їх не достатньо чітко висвітлено, тому і юридичній літературі немає одностайності щодо визначення та окреслення їх системи.

Основні стадії (етапи) виконавчого провадження є такі:

1) відкриття виконавчого провадження;

2) підготовка до примусового виконання;

3) вжиття заходів примусового виконання рішення;

4) закінчення виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження — це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визна­чення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Питання про порушення виконання (відкриття виконавчого провадження) вирішує державний виконавець у триденний строк із моменту звернення із заявою про виконання або над­ходження виконавчого документа від суду (ст. 24 Закону). Це положення не поширюється на рішення, які підлягають негай­ному виконанню (ст. 25 Закону). У такому разі державний ви­конавець відкриває провадження не пізніше наступного дня піс­ля одержання виконавчого документа і в той самий день про­водить виконавчі дії.

Зміст постанови про відкриття виконавчого провадження:

- встановлення строку для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про при­мусове виселення — п'ятнадцяти днів;

- попередження боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з ньо­го виконавчого збору і витрат, пов'язаних із провадженням виконавчих дій (ст. 24 Закону);

- факультативне положення — за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконав­чого провадження має право накласти арешт на майно борж­ника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчу­ження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника.

Положення про добровільність виконання не діє у справах про:

1) конфіскацію майна; «.

2) стягнення періодичних платежів;

3) забезпечення позовних вимог;

4) застосування запобіжних заходів.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилають стягувачеві, боржнико­ві та суб'єкту видання юрисдикційного акта (ст. 24 Закону). Постанову може бути оскаржено сторонами в адміністративно­му чи судовому порядку у 10-денний строк.

Значення моменту подання та винесення постанови про від­криття виконавчого провадження полягає у темпоральних ме­жах проведення виконання рішення.

Зокрема, відповідно до ст. 25 Закону державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців із дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового — у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого проваджен­ня та на період реалізації арештованого майна боржника.

Якщо вказаних підстав немає, державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого проваджен­ня, яку затверджує начальник відповідного відділу ДВС, і не піз­ніше наступного дня надсилає її заявникові (ст. 26 Закону).

Додатковим реквізитом постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа формі та змісту, встановлених ст. 19 Закону, є роз'­яснення права на звернення до суду чи іншого органу (посадо­вої особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність до вимог закону.

Постанову про відмову у відкритті виконавчого проваджен­ня заявник може оскаржити начальникові відповідного відділу ДВС або до суду в 10-денний (ст. 26 Закону).

3. Підготовка до примусового виконання рішення

Підготовка це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця проживання боржника, його роботи, з’ясування розміру заробітної плати, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для по­дальшого виконання рішення, в тому числі у примусовому по­рядку.

Мета цієї стадії — створити належні умови для ефективного виконання документів, що надійшли до дер­жавного виконавця, а також забезпечити умови для добровіль­ного виконання рішення боржником. Наприклад, у разі повно­го добровільного виконання рішення боржником у встановле­ний для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження

(ст. ЗО Закону)

Тому законодавством встановлено можливість боржника продати власне майно в рахунок повного або часткового пога­шення боргу за виконавчим документом, попри те, що воно

може перебувати під арештом. У такому разі покупець майна боржника має внести кошти за придбане майно на рахунок ор­гану ДВС у строк, встановлений для добровільного виконання рішення, і тільки після підтвердження надходження таких кош­тів державний виконавець знімає арешт з майна (ст. ЗО Закону). Об'єднання виконавчих проваджень — це дія уповноваже­них посадових осіб ДВС зі зведення в єдине виконавче провад­ження виконавчих документів щодо одного боржника. Відповід­но до ст. 49 Закону у разі, якщо у районному чи міському від­ділі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, їх об'єднують у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладають арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Таке об’єднання здійснюється за постановою державного виконавця протягом трьох днів після закінчення строку, призна­ченого боржникові для добровільного виконання. До зведеного виконавчого провадження має бути приєднано всі інші вико­навчі документи, які надходять щодо стягнень з цього борж­ника протягом трьох днів після закінчення строку, передбаче­ного для добровільного виконання.

Якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкрито в кількох районних (міських) відділах ДВС, то їх об'єднують у зведене виконавче провадження за

наказом начальника Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, начальників обласних, Київського та Севастопольсь­кого міських управлінь юстиції (у межах області, міст Києва та Севастополя) та за наказом Міністра юстиції України (у ме­жах держави) з їх власної ініціативи або за подацням началь­ників нижчого рівня у порядку підлеглості відділів;

Із метою реалізації вимог цієї норми Департамент ДВС фор­мує відповідні банки дата про відкриття виконавчих провад­жень у підрозділах ДВС. Чи є те чи інше виконавче або зведе­не виконавче провадження щодо одного й того самого боржни­ка державний виконавець перевіряє за даними Єдиного дер­жавного реєстру виконавчій проваджень (СДРВП).

Ведення цього реєстру визначено Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчого провадження, затвердженим на­казом Мінюсту від 20 травня 2003 р. № 43/5.

Адміністратором ЄДРВП є державне підприємство "Інфор­маційний центр" Мінюсту, яке має прямий доступ до комп'ютерної оази даних і відповідає за її створення, впровадження матеріально-технічне та технологічне забезпечення, збереження і захист даних.

Дані виконавчих документів, що надійшли до відділу ДВС підлягають обов’язковому занесенню до ЄДРВП.

Положенням також передбачено внесення до ЄДРВП усіх виконавчих проваджень, а також відомостей майже про усі виконавчі дії, які проводить державний виконавець.

У наказі про об'єднання виконавчих проваджень визнача­ється відділ, який веде таке зведене виконавче провадження та координує діяльність інших відділів із його здійснення. З дер­жавних виконавців цих відділів створюють виконавчу групу, порядок діяльності якої визначено відповідно до Наказу Мін’юсту від 17 травня 2004 р. № 37/5

До зведеного виконавчого провадження з інших відділів надсилають копії виконавчих і процесуальних документів із виконання. З моменту створення такої групи до її керівника переходить право вирішення питань здійснення цього зведено­го виконавчого провадження. Якщо керівником виконавчої групи призначено працівника ДВС, який не є начальником відділу ДВС, то повноваження такої посадової особи може бу­ти йому надано відповідно до ст. 2 Закону за наказом Мінюсту або Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції.

Якщо стягненої суми для повного задоволення вимог однієї черги недостатньо, ці вимоги задовольняються пропорційно належній кожному стягувачеві сумі з урахуванням календар­них строків надходження виконавчого документа на виконання у відповідний відділ ДВС.

Строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховують із моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа.

Після виконання окремого виконавчого документа виконав­че провадження за цим виконавчим документом виводиться зі зведеного виконавчого провадження постановою державного виконавця і виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження (п. 4.19 Інструкції про проведення виконавчих дій).

Елемент підготовки до проведення примусового виконання має і загальна щорічна дія, яку проводить Мінюст щодо визначення організації для реалізації арештованого майна, згідно з Положенням про умови і порядок проведення тендерів (кон­курсів) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, затвердженим наказом Мінюсту від 11 листопада 2003 р. № 136/5.

Метою проведення тендерів (конкурсів) із визначення спе­ціалізованих організацій є забезпечення реалізації арештовано­го державними виконавцями майна при примусовому виконан­ні рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Тендер (конкурс) проводить комісія за наявності двох або більше допущених до нього претендентів, заяви від яких на­дійшли в установлений строк після опублікування повідомлен­ня про проведення тендера (конкурсу) з визначення спеціалі­зованих організацій, які можуть забезпечити реалізацію арештованого державними виконавцями майна.

Тендер (конкурс) проводиться один раз на рік (у четверто­му кварталі поточного року); за його наслідками визначають

переможців за адміністративно-територіальними одиницями (відповідно до місцеперебування переможців або їх філій). Міністр юстиції України протягом десяти робочих днів із дня надходження протоколу про результати проведення тенде­ра (конкурсу) затверджує протокол (або відмовляє у затверд­женні) та повертає його з відповідним обґрунтуванням для перегляду комісією прийнятого рішення.

Після затвердження протоколу про результати проведення тендера (конкурсу) Департамент ДВС в 10-денний термін із моменту отримання затвердженого протоколу заносить пере­можців тендера (конкурсу) за його адміністративно-територіаль­ною одиницею до переліку спеціалізованих організацій, з якими органи ДВС можуть укладати договори про реалізацію арештованого майна.

Вже безпосередньо під час виконання конкретного виконав­чого документа відповідно до п. 5.12.5 Інструкції про прове­дення виконавчих дій майно передають на реалізацію тій спеціалізованій організації, яка запропонувала найбільш приваб­ливі умови продажу арештованого майна (найменший розмір комісійної винагороди). Якщо спеціалізовані організації запро­понували однакові умови або всі вони відмовилися від прийняття на реалізацію запропонованого арештованого майна, його за розпорядженням начальника відділу ДВС передають на реалі­зацію спеціалізованій організації за абеткою у порядку черго­вості.

Якщо вартість майна перевищує 20 тис. грн., то документи на реалізацію такого майна державний виконавець передає до спеціалізованої торговельної організації через відповідний від­діл ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції.

Державний виконавець подає до відповідного відділу ДВС всі необхідні документи на реалізацію майна. Вказаний відділ ДВС в 3-денний термін із моменту надходження зазначених документів, у разі відповідності їх чинному законодавству України, надсилає їх до відповідної спеціалізованої торговель­ної організації для укладення з відділом ДВС договору про надання послуг із реалізації арештованого майна.

У разі виявлення невідповідності матеріалів вимогам чин­ного законодавства України відповідний відділ ДВС Головно­го управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласного, Київсь­кого чи Севастопольського міського управління юстиції у 3-денний термін повертає ці документи до відділу ДВС, що їх надав, для приведення їх у відповідність до вимог чинного за­конодавства України.

Якщо вартість майна перевищує 20 тис. грн., то документи на реалізацію такого майна державний виконавець передає до спеціалізованої торговельної організації після погодження з Мінюстом України у такому порядку:

а) державний виконавець подає до відповідного відділу ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, облас­них, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції всі необхідні документи на реалізацію арештовано­го майна;

б) указаний відділ ДВС в 3-денний термін із моменту надходження зазначених документів, у разі відповідності їх чинному законодавству надсилає їх копії до Департаменту ДВС.

в) Мінюст України в 5-денний термін із моменту надходжен­ня зазначених документів, у разі відповідності їх чинному законодавству України, надає погодження на укладення договору про надання послуг із реалізації арештованого май­на, про що письмово повідомляє відповідний відділ ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, облас­них, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції;

г) відповідний відділ ДВС у 3-денний термін з моменту їх надходження надсилає зазначені документи до спеціалізова­ної торговельної організації для укладення з відділом ДВС договору про надання послуг із реалізації арештованого майна;

ґ) у разі виявлення невідповідності матеріалів вимогам чинно­го законодавства України відповідний відділ ДВС Головно­го управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласних, Київ­ського та Севастопольського міських управлінь юстиції у 3-денний термін повертає вказані документи до відділу ДВС, що їх надав, а Мінюст України у 5-денний термін — до відділу ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції для приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства України (п. 5.12.6 Інструкції про проведення виконавчих дій).