Заробітна плата буває номінальна і реальна.
Сутність заробітної плати. Сучасне регулювання оплати праці.
Оплата праці- це будь-який заробіток, обчислений як правило у грошовому виразі, що його за трудовим договором власник виплачує працівникові за виконану роботу. Оплата праці складається з основної та додаткової заробітної плати.
Основна заробітна плата визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками й доплатами в розмірах, не вищих за встановлені чинним законодавством. До додаткової оплати праці відносять премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а також надбавки і доплати, не передбачені чинним законодавством. Оплата праці виконує наступні функції: відтворювальну, стимулюючу, регулюючу й соціальну.
Відтворювальна функція передбачає встановлення норм оплати праці на такому рівні, який забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації та водночас дає змогу застосовувати обґрунтовані норми праці.
Стимулююча функція полягає в спонуканні кожного працівника до найефективніших дій на своєму робочому місці.
Регулююча функція реалізує загально вживаний принцип диференціації рівня заробітку за фахом і кваліфікацією відповідної категорії персоналу, важливістю та складність виконаних робіт.
Соціальна функція спрямована на забезпечення однокової оплати за однокову роботу.
Номінальна заробітна плата –характеризує рівень оплати праці в прийнятих грошових одиницях.
Реальна заробітна плата –характеризує ту кількість матеріальних благ та послуг, яку працівник може придбати на свою заробітну плату.
Мінімальна заробітна плата – це встановлений державою розмір ЗП, нижче якого не може проводитись оплата за фактично виконану найманим працівником повну норму праці.
На сьогоднішній день мінімальна заробітна плата «=» прожитковому мінімуму і складає - 985 грн., з1.01.2011 р. – складатиме – 1004 грн.
Податок на ЗП працівника та відрахування у соціальні фонди з одного працюючого становить 15% «+» 3,6%, а з підприємства вцілому – від 36,76 % до 49,7%, залежно від підприємства
Основним інструментом обґрунтування диференціації заробітної плати працівників є тарифно-посадова система,основними елементами якої є: тарифно-кваліфікаційні і кваліфікаційні довідники, тарифні сітки, ставки, коефіцієнти.
Тарифно-кваліфікаційний довідник -це збірник нормативних актів, що містить кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані за виробництвами та видами робіт.
Кваліфікаційні довідникипосад керівників, спеціалістів і службовців - це нормативні документи, в яких подаються загально-галузеві кваліфікаційні характеристики працівників цих категорій.
Тарифна сіткає сукупністю тарифних розрядів, які характеризують ступінь складності, важливості та відповідальності робіт.
Тарифний коефіцієнтпоказує, у скільки разів тарифна ставка відповідного розряду перевищує тарифну ставку першого розряду.
Найбільш розповсюдженими формами оплати праці є відрядна та погодинна.
За відрядної формизаробіток нараховується на кожну одиницю виготовленої продукції за встановленими відрядними розцінками, установленими на підставі розряду працівника:
ЗВпр=Св Н,
де СГОД - тарифна ставка за 1 год. відпрацьованого часу; Н, - норма часу на виготовлення одиниці продукції у годинах.
Залежно від способу обчислення виробітку та застосовуваних видів додаткового заохочення розрізняють такі системи відрядної заробітної плати:
1. Відрядна пряма,коли оплата нараховується тільки за кількість виготовленої продукції за відрядними розцінками. Розраховується за формулою: Звпр=С
N,
де Св - відрядна розцінка на виготовлення одиниці продукції; N – кількість виготовленої за певний час продукції.
2. Непряма відрядна,коли розмір заробітку працівника ставиться у пряму
залежність від результатів праці інших працівників, які його обслуговують.
Знпр=СвФРЧ кср,
де ФРЧ - фактично кількість годин, відпрацьована цим робітником; кср - середній коефіцієнт виконання норм всіма робітниками.
3. Відрядно-преміальна,коли працівник, крім основного заробітку за
прямими відрядними розцінками, додатково отримує премію за досягнення
кількісних та якісних показників:
ЗВпр=Св N+П+Д,
де Ді - сума доплат працівникові за до-ті досягнення; П - сума премій за до– ті досягнення.
4. Відрядно-прогресивна,яка дає змогу працю робітника в межах норми оплачувати за прямими відрядними розцінками, а при виробітку понад норму - за підвищеними:
Звпр=СN+ С*N*,
де С* - підвищені відрядні розцінки; N* - кількість продукції, яка випущена понад норму.
5. Акордно-відряднадає змогу встановити розцінку на весь обсяг робіт, а не на окрему операцію.
Погодинна формаоплати праці визначається на підставі фактично відпрацьованого часу працівником:
ЗПпог=Сгод*tф,
де tф - фактично відпрацьований час працівником у годинах за визначений період.
Погодинна оплата праці має дві системи: просту погодинну, формула якої залежить тільки від окладу та фактично відпрацьованого часу, та погодинно-преміальну, яка дає змогу винагороджувати працівників з допомогою премій та доплат за досягнення певних кількісних або якісних показників.
Бригадна форма оплати праціпередбачає формування колективного заробітку в залежності від загальних результатів роботи бригади та його розподілу у відповідності з особистим внеском кожного робітника.
Надбавкиустановлюються працівникам, які працюють на підприємстві не менше одного року, і визначаються поетапно. За роботу у важких та шкідливих умовах надбавки встановлені до 12%, за особливо шкідливих умовах 24%.
Доплатаза суміщення посад і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах колективного договору.
Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, не нижче від 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Доплати у над нормований час складають від 50% до 100%. Для кожного робітника і службовця вони не можуть перевищувати 120 год. на рік і 4 год. протягом двох днів підряд.
Преміїнараховуються у відсотках від основної заробітної плати або у вигляді конкретної суми. Премії виплачують за: виконання нормованих завдань; економію матеріальних цінностей; підвищення якості продукції; за підсумками року тощо.