Тема 2. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- Поняття інформаційного забезпечення фінансового аналізу та вимоги до нього.
- Класифікація та характеристика основних груп інформації.
- Фінансова звітність підприємств та основні вимоги до її формування.
- Основні способи контролю достовірності економічної інформації.
Поняття та принципи інформаційного забезпечення фінансового аналізу. Латинське слово інформація (informatio) в дослівному перекладі означає повідомлення, роз’яснення, виклад. Під інформацією розуміють впорядковані повідомлення про процеси та явища, що відбуваються у об’єкті, середовищі, сукупність будь-яких знань, даних. Її основна цінність полягає в подоланні ентропії (невизначеності), яка неминуче виникає при недостатності відомостей.
Корисність інформації для споживача вимірюється приростом ефекту його функціонування внаслідок реалізації її споживчої вартості.
У той же час на її отримання, обробку та зберігання витрачаються значні кошти, тому інформація має свою вартість.
Якісне професійне виконання та подання інформаційного продукту водночас підвищує його споживчу та економічну цінність.
Власники економічно цінної інформації повинні подбати про її раціональне використання, забезпечення цілісності та конфіденційності.
Під інформаційним забезпеченням фінансового аналізу розуміють неперервне постачання процесу оцінки стану об’єкта і вироблення варіантів оптимальних доцільних управлінських рішень інформаційними ресурсами за принципом системного підходу, який передбачає необхідну і достатню забезпезпеченість вхідними даними вихідної інформації, склад і зміст якої задається вимогами користувача. При системному підході визначаються основні цілі системи, досягненню яких повинні сприяти опрацьовувані вхідні дані та отримувана вихідна інформація. За цілями конструюється вся система, яка в даному випадку являє собою набір елементів і інформаційні зв’язки між ними, які забезпечують оптимальне керівництво функціонуванням підприємства.
Перед iнфоpмацiйним забезпеченням аналізу висуваються такі завдання:
- визначити потребу в достовipнiй iнфоpмацiї з точки зору її своєчасності, необхідності та достатності для проведення глибокого аналізу;
- встановити методи вимipу, джеpела отpимання, пеpiодичнiсть оновлення даних для аналiтичних pозpахункiв;
- визначити поpядок фіксації, тpансфоpмацiї, збеpiгання, pуху та викоpистання iнфоpмацiї, а також її пеpетвоpення в аналiтичну iнфоpмацiю, що вiдповiдає потpебам упpавлiння за змiстом та обсягом;
- створити умови для злагодженого функціонування системи інформаційного забезпечення.
Лише раціональна система економічної інформації та обробка її за допомогою швидкодіючих машин забезпечують своєчасне надходження необхідних даних.
Застосування ЕОМ значно підвищує достовірність, оперативність, корисність, кратність та різнонаправленість використання інформації, проте воно змушує дотримуватись певних принципів при створенні та функціонуванні системи інформаційного забезпечення:
· вияв найефективнішого способу задоволення інформаційної потреби;
· об’єктивність відображення процесів;
· узгодженість інформації, що надходить з різних джерел (бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку, планових даних), усунення її дублювання;
· оперативність інформації, що забезпечується застосуванням новітніх засобів зв’язку і передачі даних безпосередньо на сприймаючі пристрої ЕОМ;
· можливе обмеження обсягу первинної інформації і підвищення коефіцієнта її використання;
· кодування первинних даних з метою ефективного використання каналів зв’язку і перетворюючих пристроїв;
· розробка вдосконалення програмного забезпечення аналізу відповідно до потреб управління;
· економічність.
Застосування досконалішого технічного та програмного забезпечення (зросла швидкодія та обсяг оперативної пам’яті, ефективні методи доступу до iнфоpмацiї, потужні опеpацiйнi системи), а також принципово нова структура сучасних АСУ, реалізована в концепції "банку даних" (єдина структура iнфоpмацiйного забезпечення, одноразова фіксація iнфоpмацiї при багатократності її використання, незалежність етапів оpганiзацiї та pеоpганiзацiї бази даних для розв’язання функціональних задач), передбачають зростання pолi аналітичних робіт, pеалiзацiю основного завдання аналізу в умовах використання обчислювальної техніки - забезпечення оптимальності управлінської діяльності.
Інформаційне забезпечення фінансового аналізуподіляється на такі групи:
а) змінна інформація:
· показники фінансової звітності;
· дані фінансового обліку;
· дані статистичного обліку і звітності;
· позасистемна фінансова інформація;
б) умовно-постійна інформація:
· нормативно-планова;
· довідкова.
Фінансова звітність У розділі 1. Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-ХІУ від 16 липня 1999р. наведено таке визначення:”…фінансова звітність –бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період”.
Користувачами фінансової звітності згідно закону є юридичні або фізичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємств для прийняття рішень.
Метою фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Розділ ІУ “Фінансова звітність” присвячено виключно питанням фінансової звітності. Так, статтею 11.п.1 визначено, що фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку підприємств і підписується керівником та бухгалтером. У статті 11.п.2 сказано, що фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва) включає:
Баланс (форма № 1),
Звіт про фінансові результати (форма № 2),
Звіт про рух грошових коштів (форма № 3),
Звіт про власний капітал (форма № 4)
Примітки до звітів (форми № 5,6).
Для представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва (чисельністю працівників до 50 чол. або річний розмір обороту до 1 млн. грн.) встановлено скорочену за показниками фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.
Форми фінансової звітності підприємств визначаються Міністерством фінансів за погодженням з Держкомстатом України.
Форми фінансової звітності банків визначаються НБУ за погодженням з Держкомстатом України.
Форми фінансової звітності бюджетних установ – Державним казначейством України.
Вимогам до фінансової звітності підприємства присвячено ще і П(С)БО 1. Ним, зокрема, передбачено, що до складу квартальної звітності підприємства включаються ф.1. і ф.2 без приміток.
До даних фінансового обліку, які використовуються при проведенні фінансового аналізу підприємства, відносяться дані обліку за рахунками
7-го класу Доходи і результати діяльності;
8-го класу Витрати за елементами;
9-го класу Витрати діяльності Плану рахунків бухгалтерського обліку
і окремих рахунків 2-го класу, особливо р.23 “Виробництво”, реєстри бухгалтерського обліку Журнали 1-7, відомості та інша доречна інформація.
Для проведення фінансового аналізу можуть бути використані дані статистичного обліку та звітності, такі як, ф.№ 6-річна “Рентабельність виробництва окремих виробів”, ф.№ 22 “Основні показники, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства”, ф.№ 1-Б термінова (місячна) “Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість“ та ін.
Позасистемна – матеріали усних опитувань, проведених анкетувань, спостережень, актів ревізій, висновків аудиторських фірм, декларацій, що подаються підприємствами до податкових органів.
Нормативно-планова інформація: Законодавчі акти з питань регулювання фінансової діяльності підприємства (Закони, Постанови Верховної Ради і Уряду, Міністерства фінансів України, Держкомстату, інструктивні матеріали, фінансовий план підприємства – частина бізнес-плану).
До довідкової інформації можна віднести різного роду довідники (кореспонденції рахунків, амортизаційних відрахувань, таблиця співставності показників фінансової звітності, норматив власних оборотних засобів, ), які часто знаходяться у зручному для використання при комп’ютерній обробці інформації вигляді.