Питання 1. Класифікація звітності та її користувачі

Тема 5. Бухгалтерська (фінансова) звітність

4. Класифікація звітності та її користувачі

5. Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності

6. Форми фінансової звітності

3.1. Баланс

3.2. Звіт про фінансові результати

3.3. Звіт про рух грошових коштів

3.4. Звіт про власний капітал

3.5. Примітки до фінансової звітності

Метою складання звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої, та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

З метою впорядкування складання звітності її класифікують за такими найбільш поширеними ознаками: змістом і джерелами фор­мування, терміном подання, ступенем узагальнення, обсягом, періо­дичністю подання, охопленням видів діяльності, поширенням на галузі народного господарства, характером спрямування і викори­стання, ступенем використання обчислювальної техніки.

Загальна класифікація звітності:

1. За будовою показників (моментна, інтервальна);

Насамперед слід розрізняти звітність за будовою:

— звітність, у якій інформація наводиться станом на певну дату (вона містить моментні показники);

— звітність, що містить інформацію за певний (звітний) період (її складають інтервальні показники).

2. За змістом і джерелами формування (статистична, фінансова, податкова, спеціальна, управлінська);

Статистична звітність містить інформацію, що є необхідною для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств та побудови макроекономічних показників.

Фінансова звітність містить інформацію про фінансове стано­вище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період, її складають з дотриманням балансового узагаль­нення облікової інформації. Цей принцип закладено у структуру звітних форм, у внутрішній і міжформовій ув'язці показників.

Податкова звітність містить інформацію про валові доходи та валові витрати, фінансові результати та розрахунок сум податків, що підлягають сплаті до бюджету, а також надмірно сплачених сум, що підлягають відшкодуванню.

Спеціальна звітність подається з питань розрахунків і викори­стання коштів фонду соціального страхування, пенсійного фонду, фонду зайнятості тощо.

Внутрішньогосподарська (управлінська) звітність відображає необхідну інформацію для прийняття рішень на рівні структурних підрозділів і розробляється підприємством самостійно.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгал­терського обліку.

3. За терміном подання (нормативна подається на певну дату, строкова — у термін до 25 днів після закінчення звітного періоду);

4. За ступенем узагальнення інформації звітність поділяють на первинну, що подається підприємствами, і зведену, що узагальнює дані первин­ної звітності у межах міністерств і відомств;

5. За обсягом відображення діяльності ( повна, скорочена);

6. За періодом часу (проміжна, річна);

7. За видами діяльності (типова, галузева);

8. За місцем використання (внутрішня, зовнішня);

9. За способом подання (поштова, електронна, подана власноруч).

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користува­чів щодо:

— придбання, продажу та володіння цінними паперами;

— участі в капіталі підприємства;

— оцінки якості управління;

— оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

— забезпеченості зобов'язань підприємства;

— визначення сум дивідендів, що підлягають розподілу;

— регулювання діяльності підприємства, інших рішень.

Користувачами фінансових звітів є наявні та потенційні інвесто­ри, працівники, постачальники та інші торгові кредитори, замовни­ки, уряд та урядові установи, громадськість, інші фізичні та юри­дичні особи. Вони використовують фінансові звіти для задоволення різноманітних потреб у фінансовій інформації.