МЕХАНІЗМ ПЕРЕДАЧІ

Джерело при зоонозах

- тварини (лептоспіроз, бруцельоз, туляремія та ін.). Люди, які захворіли цими хворобами не стають джерелом, бо в людському колективі способи передачі зоонозних інфекцій не спрацьовують. Заразитись можна під час догляду за тваринами, їх забою, зняття шкури, розробці туші, споживання м'яса, молока; використання території, приміщень, забруднених хворими тваринами.

Такі зараження часто носять професійний характер. Найбільше значення серед тварин мають гризуни (лептоспіроз, туляремія та ін.), ссавці (вовки, лиси – сказ), птахи (сальмонельоз).

Деякі патогенні мікроорганізми можуть довго перебувати і накопичуватись у довкіллі, частіше у грунті – сапронози (мікози, газова гангрена та ін.)

Друга ланка епідпроцесу – механізм передачі – це переміщення збудника певним способом від джерела до сприйнятливого організму.

Він складається з трьох послідовних етапів:

1 – виділення з зараженого організму;

2 – перебування у довкіллі;

3 – проникнення у новий організм.

При сапронозах відсутній перший етап.

Механізм передачі залежить від локалізації збудника у зараженому організмі.

Типи механізмів передачі:

І. Фекально-оральний при кишкових інфекціях. Збудник виділяється з фекаліями, блювотними масами ( при генералізації процесу – з сечею) і потрапляє через рот. Реалізується водним, харчовим, контактно-побутовим шляхами, розповсюджується побутовими ектопаразитами (мухами, тарганами).

Водний шлях. Вода забруднюється з грунту, при купанні людей, тварин. У систему водопостачання збудники проникають при пошкодженні труб, аварій, перебоїв води.

Розрізняють гострі епідемії (коли збудник потрапив у воду одноразово) і хронічні (при повторних забрудненнях). Трапляються спалахи за течією води.

Харчовий (аліментарний) шлях передачі.

Терміни перебування мікроорганізмів в продуктах залежать від властивостей самого мікроорганізму, а також від продукту, умов його зберігання та способів приготування. Добре розмножуються мікроорганізми у молоці, м'ясі,. Найбільше значення мають продукти ( молоко, сметана, йогурт), які перед вживанням не проходять термічну обробку. У рідкому середовищі (молоці) збудник рівномірно розподіляється по всьому об'єму продукту. Для " молочних " спалахів характерний (як і для гострих водних) раптовий підйом захворюваності зі швидким зниженням, ураженням населення території, що постачається молоком з певного господарства чи магазину. Хворіють переважно ті, що споживали непряжене молоко, часто діти. Велика концентрація збудників у молоці призводить до важких форм захворювання.

Продукти тваринного походження можуть забруднюватися як за життя інфікованої тварини, так і посмертно (через забруднені руки, інвентар при розробці туші, транспортуванні).

Певну епіднебезпеку несуть овочі, кондитерські вироби.

Можливий контактно-побутовий шлях через брудні руки, іграшки, посуд, білизну тощо.