Особливості наукової роботи
Сааді
И.Лафатер
Р.Декарт
Навчися розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати, і вмовкати, коли сказати нема чого.
Запитали мудреця, як досяг він таких висот у науках.
-"Я не соромився запитувати, чого не знав", - відповів той.
На початку 3-го тисячоріччя розширення обсягу знань, накопичених людством, перетворило в проблему спосіб їх засвоєння. Прискорення науково-технічного прогресу призвело до збільшення обсягу активного часу, затрачуваного людьми на одержання нових знань, на виявлення нових законів природи й суспільства. У студентські роки розвиток інтелекту характеризується максимальною за все життя людини швидкістю розумових і логічних процесів. Великі вчені й педагоги завжди мріяли про перетворення навчання в процес активної пізнавальної творчості або в процес творчого пізнавання. Вони бажали своїм учням відчути в житті непередаване щастя творчості, акту ЗРОБЛЕНОГО ВІДКРИТТЯ.
На початку ХХІ століття отримані знання застарівають набагато швидше, ніж у ХХ столітті. Якщо раніше отриманих знань фахівцеві вистачало на 10-15 років, то тепер цей строк скоротився в 3 - 5 разів. Це значить, що доводиться все життя вчитися й переучуватися, займатися самоосвітою. У сучасних умовах необхідно вміти самостійно поповнювати свої знання, швидко орієнтуватися в стрімкому потоці науково-технічної інформації.
Винахід персонального комп'ютера ознаменував вступ людства на поріг нової цивілізації. Це інформаційне суспільство, у якому вже не стільки речовина й енергія, скільки інформація й наукові знання стають основними об'єктами й результатами діяльності людини.
Професійний рівень інженера визначається його фундаментальними, загально інженерними й загально технічними знаннями, навичками самостійного дослідження, конструювання, проектування, здатністю економічно оцінювати прийняті рішення. Пред'являються підвищені вимоги до комплексу організаторських, виконавських, вольових якостей самого працівника, до його вміння оперативно, наполегливо й послідовно проводити в життя ухвалені рішення.
Під навчально-дослідною розуміється робота студентів, що дає їм необхідні навички науково-технічної творчої, дослідницької, діяльності. Під науково-дослідною розуміється така робота, у якій отриманий новий для науки або техніки результат.
Значення науково-дослідної роботи на молодших курсах полягає в тому, що вона допомагає виявити й розвинути здатності студентів до самостійної творчої діяльності. Для студентів старших курсів науково-дослідна робота є невід'ємною частиною всіх видів навчального процесу.
Сукупність ділових якостей, необхідних для професії інженера, містить у собі високий рівень професійних знань, широкий кругозір, творчі здатності й ініціативність, розвинене почуття відповідальності, ретельність і самодисципліну, організаторські навички. Інженер повинен виявити:
1. Творчий, індивідуальний підхід до кожного завдання, уміння використати для його вирішення фізичні явища й процеси; застосовувати мікропроцесорну техніку, нові матеріали, деталі і конструкції, принципи, методи й результати суміжних галузей науки й техніки.
2. Достатнє знання фізики, математики й хімії в тих розділах, які відповідають профілю роботи, уміння користуватися сучасними фізичними, математичними й експериментальними методами й приладами, включаючи комп’ютерну техніку.
3. Широку ерудицію в суміжних областях знань й уміння взаємодіяти з фахівцями суміжних профілів - ставити перед ними завдання й критично ставитися до пропонованих рішень. Однією із центральних проблем Вищої школи є проблема єдності професійної підготовки й світоглядної орієнтації фахівців, проблема розвитку в них творчого мислення, уміння самостійно поглиблювати свої знання й застосовувати їх у житті.
Наука привчає всіх, хто до неї по-справжньому прилучається, до принципової послідовності у всіх питаннях теорії й практики, до рішучості боротися проти рутини й відсталості, до завзятості в праці.
Щоб успішно рухатися в науці, максимально скоротити можливі блукання й безуспішні пошуки, сьогодні кожному, хто займається рішенням тих або інших проблем теорії й практики, необхідно опанувати відповідну методологічну культуру. Визначальним елементом цієї культури є діалектико-матеріалістичне розуміння дійсності, на основі якого складається характерна для кожної області система знань.
Основними й найбільш важливими формами ОНДР у навчальному процесі, що охоплюють всіх студентів під час їх навчання, є: учбово-дослідницька робота, курсове проектування й курсові роботи; виробнича й переддипломна практика, дипломне проектування. Дипломне проектування - заключний етап підготовки молодих фахівців у ВУЗі, перевірка придбаних знань і навичок, уміння самостійно застосовувати отримані знання й творчо працювати.
Перебудова системи вищої технічної освіти орієнтована на використання як основного активного (дослідницького) методу навчання зі скороченням часу, що відводиться на пасивне засвоєння інформації, і радикальне посилення самостійної роботи студентів. Природно, при цьому істотно підвищуються вимоги до якості навчальних посібників. Для закріплення лекційного матеріалу й самостійної навчально-дослідницької роботи студентів призначені лабораторні практикуми. Виконання практичних робіт передбачає оволодіння навичками активного програмування (з використанням комп’ютерної техніки), індивідуальної й комплексної інтерпретації даних, розвиток алгоритмічного мислення.
Задачами ОНДР є:
1. Оволодіння науковим методом пізнання.
2. Розвиток самодисципліни; організованості, навичок планомірної систематичної роботи.
3. Розширення професійного й культурного кругозору.
4. Розвиток інтересу до інженерно-дослідницької роботи й з'ясування її суспільної значимості.
5. Оволодіння методами використання комп’ютерної техніки у дослідницькій і виробничій сферах.
6. Освоєння сучасної вимірювальної техніки й методів експериментального дослідження.
7. Надбання навичок публічних виступів й участі в дискусії.
8. Надбання навичок літературної роботи - бібліографічної, реферативної й авторської.
Основне завдання ОНДР - поглиблення й творче освоєння професійної культури інженера-механіка. ОНДР є складовою частиною навчального процесу й здійснюється протягом усього періоду навчання у ВУЗі.
Пізнання починається зі здивування.