Технологія навчання читання

Технологія навчання математики

Г. Доман вважав, що розвивати математичні здібно­сті дитини потрібно з 2,5 до 3 років. Він запропонував технологію, яка дає змогу навчити мозок розрізняти кількість і здійснювати всі обчислення як операції з множинами, за рахунок чого досягається їхня швид­кість. Ця технологія навчання математики передбачає п'ять етапів:

1) упізнавання кількості;

2) упізнавання рівності;

3) розв'язання прикладів;

4) упізнавання цифр;

5) упізнавання рівності з цифрами.

Для навчання дітей упізнавати кількість виготовля­ють комплект карток із червоними кружальцями від 1 до 100. Розпочинають із карток із кружальцями від 1 до 5, які послідовно показують дитині тричі на день, називаючи відповідне число. Наступного дня проводять три заняття з першим комплектом, додаючи ще один — із картками від 6 до 10, який також демонструють тричі на день. Перед кожним показом картки обов'язково перета­совують, щоб їх послідовність змінювалась.

Із першими двома комплектами заняття проводять п'ять днів. Починаючи із шостого дня, в кожному ком­плекті щоденно одну картку замінюють новою. При­близно за 50 днів дитина запам'ятовує всі картки і відрізняє їх. Дитячий мозок виявляє феноменальну здатність до розрізнення: він завжди з першого погляду відрізняє 99 кружалець від 98 і 100.

Після ознайомлення з числами та їх записом у мозку дитини виникає бачення відповідної кількості кружа­лець, тобто вона може «бачити» відповідну множину, що дає змогу швидко здійснювати будь-які математичні обчислення. Ця здатність є основою особливих матема­тичних здібностей. Після виконання цих дій самостійно або за допомогою старших дитина починає глибоко ви­вчати математику за підручниками з арифметики, алге­бри, геометрії, тригонометрії, вищої математики.

Ранній розвиток за техологією Г. Домана забезпечує засвоєння математичних понять та оперування ними на основі психологічних властивостей дитячого організму.

Розроблена групою Г. Домана технологія навчання дітей читання принципово відмінна від традиційної. Вона ґрунтується на переконанні, що вчити читати по­трібно не за буквами і складами, а відразу словами, оскільки для дітей це значно простіше і доступніше. Отже, дитина може навчитися читати (подумки) рані­ше, ніж говорити.

Навчання читати відбувається у п'ять етапів:

1) запам'ятовування окремих слів;

2) упізнавання словосполучень;

3) читання простих речень;

4) читання поширених речень;

5) читання текстів.

Дитина запам'ятовує певне слово, побачивши і почувши його 12—15 разів. Допомогти їй у цьому можуть смужки щільного паперу завбільшки 10—15 см зі словами, написаними великими червоними буквами. Червоний колір привертає увагу дитини, а великі літе­ри максимально доступні для зорового сприймання. Із часом можна перейти на чорні букви меншого розміру.

Упродовж тижня дитині демонструють набори з п'яти слів, поступово збільшуючи їх кількість від одно­го до п'яти. Кожен набір показують тричі на день, кожне слово — до 1 с. За день проводять 15 занять три­валістю 5—7 с з інтервалом не менше півгодини. Надалі в кожному наборі щодня замінюють одне слово новим.

Слова з перших трьох груп, пропонованих дитині для читання, мають бути добре знайомими їй і викликати позитивні емоції: імена родичів, назви предметів домаш­нього побуту, улюблених продуктів тощо. Надалі показу­ють назви частин тіла та ін. Після цього демонструють дієслова, супроводжуючи їх показуванням дій, які вони позначають. Останніми пропонують прикметники. На кожному новому етапі поступово зменшують висоту букв, дотримуючись правила, яке забороняє одночасно зменшувати розмір шрифту і збільшувати кількість слів.

Перевага технології Г. Домана полягає ще й у тому, що її можна застосовувати для раннього навчання іно­земних мов. Вона сприяє ранньому розвитку дитини, відкриває комунікативні можливості, формує чуття мови рідної та іноземної, дає змогу діагностувати нахи­ли, здібності. Якщо психологічно та педагогічно гра­мотно продовжувати вести дитину у світ науки за цією технологією, з'являється можливість прискорити етапи механічного запам'ятовування і більше уваги приділи­ти розвивальному навчанню.