Концептуальні засади технології раннього навчання Г. Домана

Технологія раннього навчання Г. Домана

Локальні і модульні педагогічні технології

Запитання. Завдання

1. Охарактеризуйте сензитивні періоди розвитку за М. Монтессорі.

2. Розкрийте розвивальну специфіку дидактичного матеріалу М. Монтессорі.

3. У чому своєрідність антропософської теорії розвитку людини?

4. Проаналізуйте з погляду сучасної дидактики ефективність на­вчання за принципом «епох» Р. Штайнера.

5. У чому, на вашу думку, переваги вальдорфської педагогіки?

6. Охарактеризуйте основні ідеї колективного виховання за П. Петерсеном.

7. Яке місце у навчально-виховній діяльності Йєна-план-школи належить оцінці? Поясніть позицію П. Петерсена та висловіть власну.

8. Сформулюйте комплексне завдання-проект за П. Петерсеном на свій робочий тиждень.

9. Як ви розумієте тезу «вчитися жити» і «вчитися для того, щоб

жити»?

10. Складіть вірш, міні-розповідь про свого друга або привітання до свята. До якої аналогії, за Г. Альтшуллером, зарахуєте цю роботу?

11. Створіть модель уявної школи, в якій ви хотіли б працювати, за методом ММЧ.

Американський дитячий психолог Глен Доман у 1955 р. заснував у Філадельфії Інститут розвитку людського потенціалу, який нині очолює його донька і послідовниця Джанет Доман. Він створив сучасну тео­рію і широку практичну програму раннього навчання дітей, зручну для застосування не лише в навчально-ви­ховних закладах, а й у домашніх умовах. Г. Доману належить всесвітньо відома серія «М'яка революція», що охоплює книги «Як дати дитині енциклопедичні знання», «Як навчити дитину математики», «Як навчи­ти дитину читати», «Як розвинути розумові та фізичні здібності дитини» та ін.

За переконанням Г. Домана, основи інтелекту, осві­ченості людини, життєві перспективи загалом наявні вже в перші дитячі роки. Це є вирішальним для подаль­шого життя дитини, адже вона вже ніколи не зможе перевершити потенціал, закладений до п'яти років.

У ранньому дитинстві розвиток охоплює загальні здібності і навчання основ читання, математики, при­родничих наук, літератури, мистецтва. Засвоєння ново­го досвіду відбувається завдяки утворенню зв'язків між клітинами мозку через містки-відростки, які почина­ють швидко рости і з'єднуватись під впливом зовнішніх подразників. Найактивніше утворюються ці зв'язки в період від народження дитини до трьох років, коли з'яв­ляється приблизно 70—80% таких утворень. З їх розвитком розширюються можливості мозку. За перші шість місяців після народження мозок досягає 50% свого дорослого потенціалу, а до трьох років — 80%. До цього віку розвивається його фундаментальна здатність приймати сигнали ззовні, створювати образи зовнішніх явищ і предметів, запам'ятовувати їх, тобто формується основа подальшого інтелектуального розвитку дитини.

Прихильник соціологізаторських концепцій, Г. До­ман дотримувався думки, що в поведінці людини домі­нує діяльність як результат зовнішньої стимуляції. Він вважав, що шляхом маніпулювання зовнішніми подраз­никами, регулюючи взаємини між людьми, можна досягти розвитку особистості.

Про результативність раннього навчання свідчить дитинство багатьох геніальних людей, із якими батьки цілеспрямовано працювали. На думку Г. Домана, видат­ні люди не народились геніями: їхній талант макси­мально розвинувся завдяки створеним у ранньому дитинстві сприятливим умовам і ґрунтовній освіті, а також тому, що вони дуже рано навчилися читати, адже численні дослідження засвідчують, що більшість обда­рованих людей почала читати набагато раніше, ніж пішла до школи.

Г. Доман виокремив два найважливіші періоди дитинства:

1) від народження до року. Це час найактивнішого утворення нервових зв'язків між клітинами мозку, тому не варто обмежувати вплив зовнішніх подразників на дитину. Слід забезпечувати їй можливості для руху і безпосереднього дослідження об'єктів;

2) від одного до п'яти років. У цьому віці формуєть­ся інтелект людини, тому необхідно якнайповніше задовольняти потребу дитини в новому матеріалі для вивчення, який вона прагне засвоїти у всіх доступних їй формах, особливо у мовній — усній або письмовій. Це сензитивний період розвитку мовлення. Отже, вивчен­ня рідної та іноземних мов буде ефективним, дитина матиме необмежений доступ до нових знань і можливо­сті для саморозвитку.

Про вдосконалення інтелекту свідчать здатності пересуватися на двох ногах, користуватися мовами, писати за допомогою пальців, сприймати світ візуаль­но, на слух і дотик. У віці від одного до п'яти років дити­на володіє унікальною здібністю вбирати всю інформа­цію з навколишнього середовища, вона без особливих зусиль може навчитися читати найлегшим і природним способом, говорити іноземними мовами. Потім ця здат­ність поступово втрачатиметься. Тому саме в ранній період слід розпочати навчання, надавши вихованцю всю базову інформацію. Однак метою раннього розвитку і виховання дитини не може бути «вирощування» ге­ніїв, оскільки перевантаження тільки завдасть шкоди. Потрібно лише допомогти їй визначитися в житті, вияви­ти потенційні таланти, які в майбутньому при роботі з дітьми повинні враховувати батьки та вчителі.

Спеціалісти в галузі раннього навчання під керів­ництвом Г. Домана розробили оригінальні технології навчання дітей математики, читання, формування енци­клопедичних знань.