Сутність інформаційної культури особистості

Основи інформаційної культури учнів і педагогів

На сучасному етапі розвитку освіти недостатньо орі­єнтуватися лише на передавання та засвоєння набутого людством досвіду. Важливо навчити учнів самостійно здобувати знання, творчо їх переосмислювати, працюва­ти з інформацією, аналізувати її і критично оцінювати, бачити і розв'язувати проблеми, тобто сформувати інформаційну культуру особистості. Реалізація цих зав­дань потребує принципово іншого погляду як на техно­логію, так і на теорію навчання.

Комп'ютеризація навчання передбачає не лише ово­лодіння учасниками навчального процесу навичками роботи з різноманітними пристроями, а й вироблення в них інформаційної культури.

У загальному розумінні її тлумачать як сукупність матеріальних і духовних надбань суспільства, які відоб­ражають історично досягнутий рівень його розвитку у сфері інформаційних відносин і втілюються в результа­тах інформаційної діяльності.

Розвиток інформаційної культури формує в усіх країнах групи людей, духовно об'єднаних спільністю розуміння проблем, у розв'язанні яких вони задіяні. Вона зумовлює зміну багатьох соціально-економічних, політичних і духовних уявлень, вносить якісно нові характеристики в життя людини, впливає на формуван­ня її індивідуальної інформаційної культури.

Інформаційна культура особистості — складова загальної культу­ри людини, яка виявляється в умінні оперувати інформаційними ресурсами, знаходити, аналізувати і продуктивно використовувати потрібні відомості з метою професійного та особистісного розвитку.

Залежно від суб'єкта — носія інформаційної культу­ри — її можна розглядати на таких рівнях:

— інформаційна культура особистості;

— інформаційна культура окремих груп співтовари­ства (певного соціуму, нації, вікової або професійної групи та ін.);

— інформаційна культура суспільства загалом.

Інформаційна культура виявляється в інформацій­ній поведінці людини — способі дій, сукупності зусиль, які вона докладає для здобуття-засвоєння та використання-створення нового знання, його передавання і розповсю­дження в суспільстві. Вона відображає активність осо­бистості як суб'єкта, що пізнає, її вміння орієнтуватися в інформаційному просторі. Водночас в інформаційній поведінці виявляється ступінь доступності та комфортно­сті використання сукупних інформаційних ресурсів, тобто ті можливості, які суспільство надає індивідові, що прагне стати професіоналом і особистістю.

У навчанні інформаційну культуру трактують як систему із чотирьох компонентів:

1) культури організації подання інформації;

2) культури сприймання інформації та користуван­ня нею;

3) культури використання нових інформаційних технологій (сукупності методів і технічних засобів зби­рання, організування, збереження, опрацювання та передавання інформації за допомогою комп'ютерів і комп'ютерних комунікацій);

4) культури спілкування через засоби HIT.

Вибір людиною інформації в мережі залежить не стільки від її освітнього рівня, скільки від культури та виховання. Інформація в процесі саморозвитку відіграє роль ланки між відомим і невідомим, що дуже важливо для сприймання її загалом і формування навичок кри­тичного мислення.

Оволодіння інформаційною культурою — це шлях універсалізації рис людини, що сприяє розумінню осо­бистістю самої себе, свого місця і ролі в суспільстві. Ключового значення у творенні інформаційної культу­ри набуває освіта, що має формувати фахівця інформа­ційного співтовариства, виробляючи в нього навички диференціювати інформацію; виокремлювати значуще в ній; розробляти критерії її оцінювання; переосмислю­вати та використовувати інформацію.

Нині інформаційна культура є особливим аспектом соціального життя; предметом, засобом і результатом соціальної активності, що відображає характер і рівень практичної діяльності людей. Це результат діяльності суб'єктів і процес збереження створеного, а також роз­повсюдження споживання об'єктів культури.

Рівень інформаційної культури відчутно впливає на успішність життєдіяльності особистості та розширює свободу її дій. У сучасному суспільстві вміння знаходи­ти і використовувати інформацію впливає на соціаль­ний статус не менше, ніж здобута освіта, економічний і соціальний стан сім'ї та інші соціальні чинники. У близькому майбутньому умовою входження до інтелек­туальної еліти стане рівень інформаційної культури особистості, тому її формування є одним із ключових завдань школи.