Сутність інформаційної культури особистості
Основи інформаційної культури учнів і педагогів
На сучасному етапі розвитку освіти недостатньо орієнтуватися лише на передавання та засвоєння набутого людством досвіду. Важливо навчити учнів самостійно здобувати знання, творчо їх переосмислювати, працювати з інформацією, аналізувати її і критично оцінювати, бачити і розв'язувати проблеми, тобто сформувати інформаційну культуру особистості. Реалізація цих завдань потребує принципово іншого погляду як на технологію, так і на теорію навчання.
Комп'ютеризація навчання передбачає не лише оволодіння учасниками навчального процесу навичками роботи з різноманітними пристроями, а й вироблення в них інформаційної культури.
У загальному розумінні її тлумачать як сукупність матеріальних і духовних надбань суспільства, які відображають історично досягнутий рівень його розвитку у сфері інформаційних відносин і втілюються в результатах інформаційної діяльності.
Розвиток інформаційної культури формує в усіх країнах групи людей, духовно об'єднаних спільністю розуміння проблем, у розв'язанні яких вони задіяні. Вона зумовлює зміну багатьох соціально-економічних, політичних і духовних уявлень, вносить якісно нові характеристики в життя людини, впливає на формування її індивідуальної інформаційної культури.
Інформаційна культура особистості — складова загальної культури людини, яка виявляється в умінні оперувати інформаційними ресурсами, знаходити, аналізувати і продуктивно використовувати потрібні відомості з метою професійного та особистісного розвитку.
Залежно від суб'єкта — носія інформаційної культури — її можна розглядати на таких рівнях:
— інформаційна культура особистості;
— інформаційна культура окремих груп співтовариства (певного соціуму, нації, вікової або професійної групи та ін.);
— інформаційна культура суспільства загалом.
Інформаційна культура виявляється в інформаційній поведінці людини — способі дій, сукупності зусиль, які вона докладає для здобуття-засвоєння та використання-створення нового знання, його передавання і розповсюдження в суспільстві. Вона відображає активність особистості як суб'єкта, що пізнає, її вміння орієнтуватися в інформаційному просторі. Водночас в інформаційній поведінці виявляється ступінь доступності та комфортності використання сукупних інформаційних ресурсів, тобто ті можливості, які суспільство надає індивідові, що прагне стати професіоналом і особистістю.
У навчанні інформаційну культуру трактують як систему із чотирьох компонентів:
1) культури організації подання інформації;
2) культури сприймання інформації та користування нею;
3) культури використання нових інформаційних технологій (сукупності методів і технічних засобів збирання, організування, збереження, опрацювання та передавання інформації за допомогою комп'ютерів і комп'ютерних комунікацій);
4) культури спілкування через засоби HIT.
Вибір людиною інформації в мережі залежить не стільки від її освітнього рівня, скільки від культури та виховання. Інформація в процесі саморозвитку відіграє роль ланки між відомим і невідомим, що дуже важливо для сприймання її загалом і формування навичок критичного мислення.
Оволодіння інформаційною культурою — це шлях універсалізації рис людини, що сприяє розумінню особистістю самої себе, свого місця і ролі в суспільстві. Ключового значення у творенні інформаційної культури набуває освіта, що має формувати фахівця інформаційного співтовариства, виробляючи в нього навички диференціювати інформацію; виокремлювати значуще в ній; розробляти критерії її оцінювання; переосмислювати та використовувати інформацію.
Нині інформаційна культура є особливим аспектом соціального життя; предметом, засобом і результатом соціальної активності, що відображає характер і рівень практичної діяльності людей. Це результат діяльності суб'єктів і процес збереження створеного, а також розповсюдження споживання об'єктів культури.
Рівень інформаційної культури відчутно впливає на успішність життєдіяльності особистості та розширює свободу її дій. У сучасному суспільстві вміння знаходити і використовувати інформацію впливає на соціальний статус не менше, ніж здобута освіта, економічний і соціальний стан сім'ї та інші соціальні чинники. У близькому майбутньому умовою входження до інтелектуальної еліти стане рівень інформаційної культури особистості, тому її формування є одним із ключових завдань школи.