Аналіз формування і використання фінансових результатів 1 страница

При аналізі формування і використання фінансових результатів діяльності підприємства ставлять такі основні завдання: вивчити величину і структуру прибутку(збитку) за видами та об’єктами діяльності; оцінити сценарії впливу ситуації щодо зміни цін і обсягів реалізації на операційний прибуток; виявити вплив факторів на величину валового фінансового результату; вивчити напрями і тенденції розподілу чистого прибутку(збитку).

Аналіз фінансових результатів за елементами здійснюють відповідно з алгоритмом їх формування у фінансовій звітності (табл. 11.2.1).

Таблиця 11.2.1

Аналіз формування фінансових результатів підприємства

(тис. грн.)

Горизонтальний аналіз абсолютних показників, наведених у табл. 11.2.1, свідчить, що підприємство у поточному періоді не досягло запланованих фінансових результатів. Негативний вплив на відхилення від планового показника чистого прибутку мав результат від операційної діяльності, що призвів до зменшення прибутку на 321,7 тис. грн. Виходячи з того, що підприємство виконало план за валовим прибутком, на недоотримання планової величини операційного прибутку негативно вплинуло перевищення адміністративних витрат і витрат на збут.

Основну частину фінансового результату підприємства одержують від операційної діяльності, де формуються змінні і постійні витрати, чистий дохід, валові і операційні прибутки (збитки).

Для аналізу рівня змінних витрат (ЗВ), чистого доходу (ЧД), валового прибутку (ВП) і операційного прибутку (ПО) можливо використати показники їх співвідношень щодо цінового (РЧО), натурального (РВО) і комбінованого (РПП) факторів, а також моделі функціональних зв’язків впливу цін (Цз, Цзб) і натуральних обсягів реалізації (Нз, Нзб) на фінансові результати господарської діяльності.

Показники співвідношень між факторами операційної діяльності характеризуються відносними величинами інтенсивності, які показують скільки одиниць однієї сукупності припадає на одиницю іншої. Це дозволяє за допомогою методів аналізу з високим рівнем точності оцінити величину і виконати прогнозні розрахунки показників, між якими існують чіткі причинно-наслідкові (функціональні) зв’язки.

В моделях розрахунків показників операційної діяльності взаємозв’язки ефекту їх зміни реалізуються таким чином:

РЧО = ЧД : ПО, рівень чистого доходу для створення операційного прибутку (РЧО) показує, яка сума чистого доходу підприємства створює 1 гривню операційного прибутку;

РВО = (ЧД – ЗВ) : ПО = ВП : ПО, рівень валового прибутку для створення операційного прибутку (РВО) показує, яка сума валового прибутку підприємства створює 1 гривню операційного прибутку;

РЗП = ∆ПО : ПО = [(РЧО х Цз) х (1+Нз)] + (РВО х Нз), рівень зміни операційного прибутку від зміни цін і обсягів реалізації (РЗП) показує темп приросту (спаду) операційного прибутку від зміни цін і обсягів реалізації при заданому рівні РЧО і РВО.

Операційні ціновий, натуральний і комбінований фактори впливу на формування прибутку показують у скільки разів темпи зміни прибутку перевищують темпи зміни чистого доходу, відповідно від зміни цін, натуральних обсягів реалізації і обох факторів разом при відповідних витратах.

Механізм застосування окремих показників формування операційного прибутку для моделювання чистого доходу і операційного фінансового результату розглянемо на відповідних прикладах (табл. 11.2.2).

Таблиця 11.2.2

Показники результатів господарювання підприємств

В господарській діяльності мають місце 6 видів підприємницьких ситуацій, які впливають на операційний фінансовий результат (рис. 11.2.1).

Рис. 11.2.1 Підприємницькі ситуації при моделюванні фінансових результатів господарської діяльності

Величина чистого доходу, яка створює на підприємстві 1 грн. операційного прибутку (РЧО), дає можливість визначити можливу зміну чистого доходу за рахунок зміни тільки цін щодо реалізованих об’єктів діяльності. Якщо операційні витрати не змінюються, то весь приріст чистого доходу за рахунок зміни цін перетворюється в операційний прибуток.

Розглянемо приклад, якщо чистий дохід ВАТ „Промінь” (табл. 11.2.2) можливо було б збільшити за рахунок зростання цін на 1%, то його абсолютна величина зросла б на 3772,4 грн. (377243,3 х 0,01). Відповідно прибуток зросте на 30,95965% (1% х 30,95965) і буде становити 15957,4 грн. [12185,0 + (12185,0 х 0,3096)], або (12185,0 + 3772,4).

У іншому випадку, чистий дохід підприємства (табл. 11.2.2) передбачається зменшити на 4% за рахунок зниження цін. Відповідно прибуток зменшиться на 123,8386% (4 х 30,95965). Оскільки темп зменшення прибутку перевищує 100%, прибуткова діяльність перетвориться у збиткову. Зниження прибутку на рівні 123,8386% означає, що сума його зменшення дорівнює 15089,7 грн. (12185,0 х 1,238386), а збиток буде становити 2904,7 грн. (12185,0 –15089,7).

Показник РЧО дає можливість розрахувати максимально можливе зниження цін, щоб операційна діяльність не була збиткова, тобто чистий дохід не був нижче точки беззбитковості. Іншими словами, прибуток не повинен зменшитися більш ніж на 100%. В нашому прикладі, коли РЧО підприємства дорівнює 30,95965 (табл. 11.2.2), для забезпечення беззбиткової діяльності ціни можливо знизити не більш ніж на 3,23 % (100 : 30,95965).

Звернімося тепер до прикладу збиткового підприємства. Чистий дохід ТОВ „Прогрес” (табл. 11.2.2), наприклад, можливо збільшити на 1,5%. При цьому операційний збиток зменшується на 98,9805% [1,5% х (-65,98701)], або на 83,8 тис. грн.[-84,7 х
(-0,989805)]. Збиток буде становити 0,9 тис. грн. (84,7 – 83,8). Щоб забезпечити беззбиткову діяльність, ціни необхідно збільшити не на 1,5%, а на 1,5154 % [-100 : (-65,98701)]; [1,5154 х (-65,98701) = -100%]. У такому випадку збиток буде ліквідовано не частково, а повністю.

Величина валового прибутку, яка створює на підприємстві
1 грн. операційного прибутку, характеризує функціональний зв’язок впливу на операційний фінансовий результат зміни натуральних обсягів реалізації при одному і тому ж рівні загальної суми постійних витрат, цін та в розрахунку на одиницю продукції змінних витрат. При цьому, здійснюється елімінування (усунення) впливу окремих факторів шляхом відповідного умовного їх фіксування на певному рівні, а одержаний валовий прибуток від зміни об’єктів реалізації змінить суму операційного фінансового результату.

Здійснимо прогнозування операційного фінансового результату за умови, що чистий дохід підприємства ВАТ „Ласощі” (табл. 11.2.2) збільшується на 5% за рахунок зростання натуральних обсягів реалізації. Відповідно операційний прибуток зросте на 12,75735 % (5 х 2,55147) і буде становити 13153,5 грн. [11665,3 + (11665,3 х 0,12757)].

У разі, якщо чистий дохід підприємства ТОВ „Дубок” (табл. 11.2.2), наприклад, зменшиться на 2,5% за рахунок відповідного зменшення натуральних обсягів реалізації, операційний фінансовий результат зменшиться на 10,1059 % (2,5 х 4,04237) і становитиме 3254,5 грн.[3620,4 – (3620,4 х 0,101059)]. Якби натуральний обсяг реалізації знизився більш ніж на 24,73796 % (100 : 4,04237), операційна діяльність була б збитковою, оскільки зменшення прибутку перевищило б 100% (24,73796%
х 4,04237).

Ключовою є проблема збільшення чистого доходу ТОВ „Прогрес” (табл. 11.2.2). Якщо обґрунтувати сценарій, що натуральний обсяг реалізації збільшиться на 10%, то операційний збиток підприємства зменшиться на 59,7166% [10% х (-5,97166)], або на 50,6 тис. грн.: [-84,7 х (-0,597166)]. Збиток буде становити 34,1 тис. грн. (84,7 – 50,6). Щоб забезпечити беззбитковість, натуральний обсяг реалізації необхідно збільшити на 16,7458 % (100 : 5,97166), так як 16,7458 х
(-5,97166) становить (-100%).

Для порівняння, якщо чистий дохід ВАТ „Полісся” (табл. 11.2.2) зменшиться на 10% за рахунок зменшення натурального обсягу реалізації, то фінансовий результат зменшиться на 154,5974 % (10 х 15,45974) і буде становити 2328,3 грн. збитку замість 4264,4 грн. прибутку [4264,4– (1,545974 х 4264,4).

Таким чином, порівнюючи результати розрахунків на основі показників формування операційного прибутку, можна зробити наступні висновки:

1. Чим вищі показники РЧО і РВО, тим більшим коливанням піддається операційний фінансовий результат при однаковій зміні чистого доходу від реалізації. Тому при високому рівні показників РЧО і РВО зниження чистого доходу від реалізації частіше може привести до збитковості підприємства, ніж при низькому його рівні.

2. Велика різниця рівнів РЧО і РВО відображає відносно сильний вплив динаміки змінних витрат на динаміку операційного фінансового результату. Отже, очевидно, що при рості чистого доходу за рахунок натурального обсягу реалізації, збільшення прибутку значно менше, ніж при збільшенні цін. І навпаки, зниження чистого доходу у формі зменшення натурального обсягу реалізації приводить до кращого фінансового результату, ніж зниження цін.

3. Застосування показників РЧО і РВО при моделюванні чистого доходу і операційного фінансового результату дозволяє визначати максимально можливе зниження чистого доходу для збереження беззбитковості господарської діяльності чи мінімально необхідний ріст чистого доходу для ліквідації операційного збитку.

Водночас, здійснення такого роду економічних вимірювань багато в чому поєднане із значними припущеннями. Вищенаведені розрахунки придатні тільки для випадків, коли зміна операційного фінансового результату визначається одним фактором при незмінному іншому: або змінюються ціни, але не змінюється натуральний обсяг реалізації, або навпаки.

У реальних умовах господарювання, як правило, відбувається одночасна зміна і цін, і натурального обсягу реалізації, причому обидва фактори можуть діяти і в одному напрямку, і в протилежних.

Для розрахунку темпів і напрямів зміни фінансового результату від реалізації, шляхом одночасного коригування зміни цін і натурального обсягу реалізації в межах наявних можливостей, використовують формулу показника РЗП.

РЗП = DПО : ПО = [(РЧО х Цз) х (1 + Нз)] + (РВО х Нз).

На основі алгоритму розрахунку показника РЗП розглянемо можливі варіанти одночасної зміни цін і натуральних обсягів реалізації та впливу сценаріїв на операційний фінансовий результат.

1. Моделювання темпів і напряму зміни операційного фінансового результату.

Так, у ВАТ „Полісся” (табл. 11.2.2) РЧО дорівнює 115,14713 грн., а РВО – 14,45974 грн. Передбачається, що при зменшенні цін на 1,5%, тобто Цз = -0,015, натуральний обсяг реалізації збільшиться на 7%, тобто Нз = 0,07.

Значення РЗП для даного випадку становитиме:

DПО : ПО х 100 = [115,14713 х (-0,015) х (1 + 0,07)] +

+ (15,45974 х 0,07)] х 100 = -76,59%.

Отже, при заданій ситуації операційний фінансовий результат знизиться на 76,59% у порівнянні з базисним періодом. При такому методі розрахунку темпів зміни фінансового результату від реалізації не мають значення абсолютні показники, а важливі тільки рівні (відносні величини) показників РЧО і РВО.

Перевіримо отриманий результат методом прямого розрахунку. Прибуток буде становити: (491033,4 х 0,985 х 1,07) – (425106,9 х 1,07) – (486769,0-425106,9) = 1000,3 грн. Зменшення прибутку становить: (1000,3 – 4264,4) : 4264,4 х 100 = -76,59%. Результат прямого розрахунку відповідає результату розрахунку за формулою.

Розглянемо інший сценарій для прийняття управлінського рішення. У ТОВ „Прогрес” (табл. 11.2.2) РЧО = - 65,98701, РВО = -5,97166 грн. (тобто збиткова діяльність), прогнозуються зміни, що Цз = 0,01, а Нз = -0,03.

У рамках даної розрахункової схеми зміна фінансового результату буде складати:

[(-65,98701 х 0,01) х (1 - 0,03) + [(-5,97166) х (-0,03)] х 100 = -46,1%, тобто збиток зменшиться на 46,1%. Перевірка за прямим розрахунком: [(5589,1 х 1,01 х 0,97) – (5083,3 х 0,97)] – (5673,8-5083,3) = -45,7 тис. грн., [-45,7 – (-84,7)] : (-84,7) х 100 = -46,1%

2. Зміна фінансового результату шляхом одночасного коригування зміни цін і натурального обсягу реалізації в межах наявних можливостей.

Згідно з даним критерієм припустимо, що ВАТ „Ласощі” (табл. 11.2.2), у якого РЧО = 16,25329 грн., а РВО = 2,55147 грн., має можливість збільшити натуральний обсяг реалізації на 5% при зниженні цін на 4%. За формулою знаходимо відсоток зміни операційного прибутку:

DПО : ПО х 100 = [16,25329 х (-0,04) х 1,05 +

+ (2,55147 х 0,05)] х 100 = -55,5%.

Підприємству можна знизити прибуток від операційної діяльності не більше ніж на 25%. Якщо зберегти індекс натурального обсягу реалізації, то індекс зменшення цін повинен бути менший, ніж передбачається. Приймемо індекс цін, що забезпечує зниження прибутку, не більше, ніж на 25%за Х. Тоді: [(16,25329 ´ Х ´ 1,05) + (2,55147 х 0,05)] х 100 = -25%; Х = -0,717 %.

Отже, щоб отримати прибуток від реалізації не менше необхідної підприємству величини, ціни повинні знизитися не на 4%, а не більше, ніж на 0,717%.

Припустимо тепер, що індекс цін не можна піддавати зміні, а можна регулювати лише індекс натурального обсягу реалізації, що і приймається

за Х. Рівняння буде мати наступний вигляд: [16,25329 х (-0,04) х (1+Х) + (2,55147 х Х)] х 100 = -25%; Х = 21,04%.

При зниженні цін на 4% натуральний обсяг реалізації повинен вирости більше, ніж на 21%, щоб забезпечити операційний прибуток не нижче припустимого для підприємства розміру. Якщо рівень розрахованих індексів є реальним в умовах попиту на продукцію підприємства, необхідний прибуток можна забезпечити.

3. Визначення необхідного рівня одного з індексів змін: цін чи натуральних обсягів реалізації, якщо відомий інший і задана потрібна підприємству сума операційного прибутку.

При заданих сумі, а отже, і приросту операційного прибутку, індекси цін і натурального обсягу реалізації взаємозалежні. Тоді: Цз = [(DПО : ПО) – (РВО х Нз)] : [РЧО х (1+Нз)]; Нз = [(DП0 : П0) – (РЧО х Цз)] : [(РЧО х Цз) + РВО].

Наведемо числові приклади практичного застосування одержаних співвідношень. Нехай ВАТ „Ласощі” (табл. 11.2.2), у якого РЧО = 16,25329 грн., РВО = 2,55147 грн., передбачає збільшити прибуток на DП0 : П0 = 0,15, або 15%. Відомо, що Нз = 0,1;

За формулою визначимо Цз, що забезпечує приріст операційного прибутку на 15%:

Цз =[(0,15 – (2,55147 х 0,1)] : [16,25329 х (1 + 0,1)] = -0,0059 = -0,59%. Це означає, що при збільшенні натурального обсягу реалізації на 10% ціни можуть знизитися не більше, ніж на 0,59%, більше зниження цін не дозволить забезпечити приріст прибутку на 15%.

Припустимо тепер, що підприємству ВАТ „Ласощі” (табл. 11.2.2) необхідно забезпечити операційний прибуток, рівний базисному. Одночасно передбачається зниження цін на 1%, тобто Цз = – 0,01. Як повинен змінитися натуральний обсяг реалізації визначимо за формулою (Нз): Нз = [0 – 16,25329 х (-0,01)]: [16,25329 х (-0,01) + 2,55147] = 0,0680 = 6,80%.

При збільшенні натурального обсягу реалізації менш ніж на 6,80% прибуток від реалізації буде менший, ніж в базисному періоді.

Розглянемо також ситуацію на прикладі збиткового підприємства. У базисному періоді реалізація продукції ТОВ „Прогрес” (табл. 11.2.2) збиткова. РЧО = -65,98701 грн., РВО = -5,97166 грн. Приміром, суму операційного збитку необхідно зменшити на 50%, тобто DПО : ПО = - 0,5. Натуральний обсяг реалізації зростає на 20%, тобтоНз = 0,20. Який рівень цін забезпечить задану умову, визначаємо за формулою: Цз = [-0,5 – (-5,97166) х 0,20] : [(- 65,98701) х 1,20] = - 0,0088 = - 0,88%

Зниження цін не повинно перевищувати 0,88%.

4. Визначення рівня індексів змін цін та натуральних обсягів реалізації, що забезпечують критичний обсяг чистого доходу, тобто нульовий операційний прибуток.

Незалежно від того, була в минулому або в базисному періоді господарська діяльність прибуткова чи збиткова, критичний обсяг чистого доходу означає, що у всіх використовуваних формулах DПО : ПО = – 1, або -100%. Тому індекси для розрахунку критичного обсягу чистого доходу визначаються за формулами:

Цзб = [(-1) – (РВО х Нз)] : [РЧО (1 + Нз)];

Нзб = [(-1) – (РЧО х Цз)] : [(РЧО х Цз) + РВО],

де Цзб – зміна ціни, яка забезпечує беззбитковий обсяг чистого доходу (ЧД) при відповідній зміні натурального обсягу реалізації (Нз); Нзб – зміна натурального обсягу реалізації, яка забезпечує беззбитковий обсяг чистого доходу (ЧД) при відповідній зміні цін (Цз).

Продемонструємо викладене на конкретних прикладах. Зупинимося на дослідженні межі зниження натурального обсягу реалізації продукції, яка забезпечує беззбитковий рівень господарювання. ВАТ „Промінь” (табл. 11.2.2), у якого РГО = 30,95965 і РВО = 4,08288 у базисному періоді було прибуткове. Передбачуваний Цз = -0,03 = 3%. Визначимо Нзб: Нзб = [-1 – 30,95965 х (-0,03)] : [30,95965 х (-0,03) + 4,08288] = -0,022577 = -2,2577%.

Це означає, що зниження цін при одночасному зниженні натурального обсягу реалізації на 0,03% дозволить забезпечити нульовий прибуток від їх господарської діяльності.

Перевіримо отриманий результат методом прямого розрахунку за формулою:

(Нзб) (377243,3 х 0,97 х 0,97743) – (327493,4 х 0,97743) – (365058,3-327493,4) = 0.

Аналогічний розрахунок здійснюють для визначення можливої межі зниження цін у ВАТ „Ласощі” (табл. 11.2.2), в якого: РЧО = 16,25329; РВО = 2,55147, Нз = -0,03 = -3%. Визначимо за формулою Цзб:

Цзб = [-1 – 2,55147 х (-0,03)] : [16,25329 х (1 - 0,03)] = -0,0586 = -5,86%.

При зниженні натурального обсягу реалізації на 3% і зниженні цін на 5,86% господарська діяльність підприємства буде мати нульову рентабельність.

Зрозуміло, що якщо ціни чи натуральний обсяг реалізації знизяться в більшій мірі, ніж розраховано у вищенаведених прикладах, господарська діяльність підприємств буде збиткова.

Фінансові розрахунки є ефективним засобом визначення параметрів показників, яких необхідно досягти, щоб ліквідувати збитковість. Наприклад, у ТОВ „Прогрес” (табл. 11.2.2): РЧО = - 65,98701 грн., РВО = -5,97166 грн. Отже, у базисному періоді господарська діяльність була збиткова. Передбачається зниження цін на 1%, тобто Цз = -0,01 = -1%. За формулою знаходимо Нзб:

Нзб = [-1 - (-65,98701) х (-0,01)] : [-65,98701 х (-0,01) – 5,97166] = 0,0640 = 6,40%.

Щоб підприємству ТОВ „Прогрес” з існуючими базисними даними господарювання при зниженні цін забезпечити беззбиткову діяльність, натуральний обсяг реалізації доведеться збільшити на 6,4%. У більшості випадків така можливість ймовірна, отже, збитковість можна ліквідувати. Проте, слід зауважити, що формування ринку натуральних обсягів реалізації – це складний процес, який передбачає узгодження інтересів усіх його суб’єктів, у першу чергу виробників, споживачів, держави. Проте конкретні товари у більшості випадків лише частково задовольняють інтереси згаданих суб’єктів, які активно взаємодіють на ринку. У загальному випадку інтереси різних суб’єктів не є однаковими, вони можуть істотно відрізнятися (рис. 11.2.2).

Рис. 11.2.2. Схема взаємодії інтересів суб’єктів ринку товарів при моделюванні операційного фінансового результату

Так, у виробництві товарів сфери 2 зацікавленні виробники, вони формують пропозицію. Споживачі формують попит. Але виробництво таких товарів перебуває поза межами інтересів держави. Отже, вона може його припинити, якщо не буде враховано її інтересів. У виробництві товарів, які відповідають сфері 3, не зацікавлені виробники, і тому необхідно їх стимулювати. У виробництві товарів, які відповідають сфері 4, не зацікавлені споживачі. Для формування ринку товарів цієї групи необхідним є стимулювання споживачів, яке відбуватиметься за умови перевищення доходів інших суб’єктів ринку над їх витратами щодо стимулювання споживачів.

Товари, які відповідають інтересам лише одного суб’єкта ринку, є практично неприйнятними, оскільки вони зустрічають активну протидію інших суб’єктів. Але іноді цей суб’єкт може вплинути на інших суб’єктів.

Таким чином, необхідним є вибір товарів, які найбільшою мірою відповідають інтересам усіх суб’єктів, задіяних у формуванні ринку. Це дозволить обійтися без зайвих витрат і сподіватися на тривалий життєвий цикл даного товару.

Наступний розрахунок дозволить знайти відповідь на питання необхідного рівня зростання цін, щоб ліквідувати збитковість. У ТОВ „Прогрес” (табл. 11.2.2), де РЧО = -65,98701 грн. і РВО = -5,97166 грн., передбачається ріст натурального обсягу реалізації на 3%, тобто Нз = 0,03. Визначимо, який рівень цін може в цих умовах забезпечити критичний обсяг чистого доходу. Для цього скористаємося формулою:

Цзб = [-1 - (-5,97166) х 0,03] : [-65,98701 (1 + 0,03)] =

= 0,0121 = 1,21%.

Підвищення цін на 1,21%, з ростом натурального обсягу реалізації на 3%, дасть можливість ліквідувати збиток. Менше значення одного з показників, при збереженні рівня іншого, приведе до збиткової господарської діяльності.

У цілому з розглянутих випадків випливає досить важливий висновок: фінансовий аналіз показників звітності дає можливість сформувати комплексну систему діагностики діяльності підприємств і регіонів, а також є базою для обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень.

Таким чином, вищенаведені розрахунки моделювання фінансового результату дозволяють не тільки визначити зміну чистого доходу і операційного прибутку порівняно з їх величиною в базисному періоді, але й оцінити фактори, що впливають на ці зміни. Визначена можлива динаміка цін і натурального обсягу реалізації забезпечує розрахунок очікуваного операційного прибутку, який необхідний господарюючим структурам. Знаючи це, підприємства і регіони в межах наявних можливостей здатні маневрувати зміною цін і натуральними обсягами реалізації за окремими видами економічної діяльності, наближаючи умови попиту на свою продукцію до бажаного результату.

Для факторного аналізу прибутку доцільно використовувати індексний метод, як найбільш характерний прийом вивчення впливу факторів на економічний показник.

При цьому прибуток розглядають як функцію показників факторів. Найпростішу аналітичну форму залежності прибутку (ПР) можливо представити як добуток:

ПР = ЧД х Пч; ПР = В х Пв; ПР = СА х Па;

ПР = СК х Пк, або ПР = Оі х Пі,

де ЧД – чисті доходи підприємства; В – витрати підприємства; СА – середньорічна вартість активів; СК – середньорічна сума власного капіталу; Оі – обсяг окремих видів ресурсів, які брали участь у створенні прибутку; Пч, Пв, Па, Пк, Пі – прибутковість, сума прибутку на 1 грн. відповідно: чистих доходів, витрат, активів, власного капіталу, окремих видів ресурсів, які брали участь у створенні прибутку.

Розрахункові показники для аналізу впливу факторів на фінансовий результат приведено в табл. 11.2.3.

Таблиця 11.2.3

Аналіз впливу факторів на зміну фінансового результату підприємства

(тис. грн.)

Розрахункові дані табл. 11.2.3 свідчать, що прибуток залежить від показників фізичного обсягу діяльності підприємства (Іо) та прибутковості (Іп), і відповідно індекс прибутку (Іпр) можна подати як добуток індексів:

,

, ,

де Іоч, Іов, Іоа, Іок, Іоі – індекси фізичного обсягу показників діяльності підприємства, відповідно чистих доходів, витрат, активів, власного капіталу та інших видів ресурсів; Іпч, Іпв, Іпа, Іпк, Іпі – індекси прибутковості, відповідно чистих доходів, витрат, активів, власного капіталу та інших видів ресурсів.

Показники – співмножники індексної системи є факторами показника-результату, які визначають його динаміку. Отже, у межах індексної системи можна визначити роль кожного окремого фактора, оцінити його вплив на динаміку результату.

Прибуток є результативним показником індексної системи. Його індекс обчислюється як відношення даних поточного ∑Оі₁ х Пі₁ = 1218,5 тис. грн. і минулого ∑Оі₀ х Пі₀ = 1184,8 тис. грн. періоду:

, тобто прибуток збільшився на 2,84%. Цей індекс можна записати, наприклад, як добуток індексів обсягів і прибутковості чистого доходу.