Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки
Статтею 32 КЗпП України передбачено, що у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці роботодавцю надано право змінювати Істотні умови праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою
* Питання заборони примусової праці знайшло своє відображення І в Конвенції № 105 МОП "Про скасування примусової праці" від 25 червня 1957 р
При цьому він зобов'язаний попередити працівників про це не пізніше ніж за 2 місяці А якщо працівник не погоджується на зміну Істотних умов пращ, то допускається його звільнення за п 6 ст 36 КЗпП України
Змінами в організації виробництва та пращ є об'єктивно необхідні ди роботодавця, обумовлені, за загальним правилом, приватизацією, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, впровадженням нової техніки, нових технологій, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності пращ, поліпшення економічних та соціальних показників, запобігання банкрутству І масовому вивільненню працівників, створення безпечних умов пращ, поліпшення санітарно-гігієнічних її умов1 У законодавстві визначення цього поняття немає
Пленум Верховного Суду України у п 10 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів" наводить приблизний перелік обставин, що можуть розглядатися як зміни в організації виробництва та пращ Це — раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації пращ, у тому числі перехід на бригадну форму організації пращ, І навпаки, впровадження передових методів, технологій, запровадження на законодавчому рівні обов'язкового укладення контрактів з працівниками тощо
До умов пращ, які дозволяється змінювати роботодавцю у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці, відносять системи та розміри оплати праці, пільги, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, розряди, найменування посад та Інші Перелік цих умов не є вичерпним
І хоча правомірність проведення зміни Істотних умов пращ ставиться в залежність від наявності змін в організації виробництва та пращ, у законі не йдеться про правові наслідки недотримання цієї вимоги 3 цього приводу Пленум Верховного Суду України зазначає у п 31 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів", що коли при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна Істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку Із зміною в організації виробництва І пращ на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладанням на роботодавця обов'язку відновити працівникові попередні умови праці
1 Див Балюк М, Гончарова Г Зміни в організації виробництва І праці та соціальне партнерство // Право України — 1996 — № 11 — С 33—39