План розв’язування задач статики
В’язі
тіла, що обмежують рух даного тіла, називаються в’язями. у нашому випадку в’язі – це опори, що утримують конструкцію у рівновазі.
При розв’язуванні задач будемо користуватися принципом звільнення від в’язей: не змінюючи кінематичного стану тіла, від нього можна відкинути в’язі та замінити їх дію на тіло силами, рівними за величиною та напрямком реакціям відкинутих в’язей. Тобто, якщо на тіло накладені в’язі, – це тіло невільне, а згідно з принципом звільнення від в’язей тіло можна розглядати як вільне, на яке, крім заданих сил, діють реакціїв’язей.
Реакції в’язей, або опорні реакції, – це силипротидії з боку в’язі (опори) на дану конструкцію, тобто це сили, якими опори утримують тіло. опорні реакції – пасивні сили, які залежать від дії інших сил.
При визначенні опорних реакцій величина обчислюється, точка прикладання реакції практично завжди відома, а напрямок опорних реакцій залежить від виду опори.
розглянемо закріплення конструкції балковими опорами (рис.7). Ці опори найбільш поширено використовуються.
1) шарнірно рухома
![]() |
2) шарнірно нерухома
![]() |
3) жорстке закріплення (замурування)
Рис. 7. балкові опори
![]() |
Рис. 8. Складові частини опори
На конструкцію з боку опори діє реакція опори. напрям цієї реакції залежить від того, куди не дозволяє переміщуватись конструкції даний вид опори. З цієї точки зору розглянемо кожний вид балкових опор.
1. шарнірно-рухома опора (коткова опора) (рис. 9) не дозволяє переміщуватись конструкції перпендикулярно опорній площині (землі), а вздовж опорної площини (землі) конструкція може пересуватися. опорна реакція напрямляється так, як опора не дозволяє переміщуватись конструкції, тобто перпендикулярно площині обпирання (землі), й прикладається у центрі опорного шарніра.
Її позначають так: Невідома – одна:
.
Рис. 9.шарнірно-рухома опора
Напрямок сили обирають довільно, на правильний вибір укаже знак «+» при розрахунках. У випадку, коли обраний напрямок, указаний на схемі, протилежний дійсному, отримаємо «–».
2. шарнірно-нерухомаопора (циліндричний шарнір) (рис. 10) ніяких лінійних переміщень конструкції не дозволяє. конструкція може тільки обертатися навколо осі опорного шарніра. при обертанні конструкції (тертям нехтуємо) виникає реакція, що лежить в площині, перпендикулярній осі обертання. напрямок цієї реакції невідомий. реакцію розкладають по двох взаємно перпендикулярних напрямках х та у. вибір напрямку осей координат обумовлено характером задачі. складові опорної реакції позначають так : . Їх прикладають у центрі опорного шарніра. Невідомими є 2 величини –
.
![]() |
Рис. 10.шарнірно-нерухома опора
Повнареакція опори визначається як рівнодіюча її складових
,
(за аксіомою паралелограма сил), тобто як сума векторів
. величина повноїреакції (модуль) обраховується за теоремою Піфагора (рис. 11).
![]() | |||
![]() | |||
.
Рис. 11. Повнареакція опори
3. жорстке закріплення (замурування, защемлення) (рис. 12) не дозволяє конструкції ніяких переміщень (балконна плита). З боку опори (стіни) на конструкцію (консольну балку) діє сила і реактивний момент пари сил . Напрям сили невідомий. як і у випадку шарнірно-нерухомоїопори, її розкладають на дві складові, паралельно координатним осям х та у. складові опорної реакції позначають
. Тобто невідомими є 3 величини:
,
.
Рис. 12.жорстке закріплення (замурування, защемлення)
Напрямки сил, як і реактивного моменту пари сил , обирають довільно; на правильний вибір напрямків укаже знак «+» при обрахунках.
Задачі статики на рівновагу сил, прикладених до твердого тіла, розв’язують за таким планом: