Конфлікт як прояв соціальних відносин

Соціально – управлінська технологія

Соціально – мотиваційну

Соціально – організаційну

Соціально – планувальну

Соціально - цільову

6 соціально - контрольну функції.

Оскільки соціальне управління стосується визначення цілей суспільного розвитку, обґрунтування та практичного забезпечення способів їхнього досягнення шляхом організації й координації соціальної діяльності людей, її узгодження за допомогою відповідних нормативно – контрольних дій.

Управління забезпечує в суспільстві економічні і політичні , ідеологічні, духовні та соціальні зв’язки між людьми. Тому за конкретним змістом вирізняють соціально – економічну політику, соціальну функцію .

Вони охоплюють усю сукупність соціальних відносин.

Суть функції соціологічної теорії управління полягає втому, щоб цілі, шляхи та засоби їх реалізації не суперечили одне одному, щоб забезпечити ефективне існування соціальної напруженості, гармонізування інтереси різних соціальних груп і верст населення. Свого практичного втілення функції соціального управління набувають у соціальному ціле покладання, суть якого полягає у надання певної спрямованості процесу розвитку суспільства, окремих його сфер.

Будь – яка соціально – управлінська технологія будується на основі управлінського циклу і являє собою своєрідну єдність формалізованих та неформалізованих дій . Основним тут є те, як знайти найефективніші шляхи трансформації наукового знання в соціально – управлінські технології і в програми практичних дій людей, соціальних угрупувань.

Виходячи з цього стандартизована схема соціального управлінської технології у загальних рисах може мати такий вигляд.

Самостійна робота №4

План:

1. Предмет і категорії соціального конфлікту.

2. Структура, функції причини та механізми

3. Попередження та розв'язання конфліктів .

Соціальні конфлікти є неодмінним атрибутом сучасного життя, що проявляється в соціальних взаємодіях індивідів, груп, спільнот і суспільства. Переважна більшість соціальних конфліктів припадає на ті країни, де виникають кризові явища, пов’язані в основному з протиріччями в соціально – політичній і економічній сферах, що багато в чому характерно для нинішнього стану українського суспільства.

Відомий англійський соціолог Г.Спенсер розглядав соціальні конфлікти не тільки як неминуче явище в історії людства, але і як стимулу соціального розвитку німецький соціолог М.Вебер, що визначив його як свого роду „боротьбу” між суб’єктами соціальних взаємодій.

Глибоке теоретичне обґрунтування проблема соціальних конфліктів одержала в роботах німецько-англійського соціолога Р.Дарендорфа ( нар.1929), що визначає свою соціологічну концепцію як теорію конфлікту, і

американського соціолога Р.Парка (1864-1944), що розглядав соціальний конфлікт як елемент основних чотирьох видів взаємодії: змагання, пристосування, асиміляції і конфлікту.