Перетворювач коду в кут повороту.

Перетворювачі коду в кут повороту часто називають цифровими слідкуючими системами. Одна з можливих схем цифрової слідкуючої системи наведена на рис. 6.

Рис. 6. Схема перетворення коду в кут повороту:

СМ – суматор; ПКН – перетворювач коду в напругу; П – підсилювач слідкуючої системи; Дв – двигун виконавчого механізму слідкуючої системи; Р – редуктор; Д – датчик; ПВК – перетворювач “вал – код”.

Схема працює так. На суматор цифрової слідкуючої системи надходять по двом каналам паралельні коди. Один код надходить від задаючого пристрою – МП–системи, а другий – від перетворювача “вал – код”. В суматорі здійснюється віднімання цих кодів. Різниця кодів надходить на перетворювач коду в напругу ПКН, а з його виходу – на вхід підсилювача Пслідкуючої системи. Підсилений сигнал передається на керуючу обмотку виконавчого двигуна слідкуючої системи. Двигун повертає датчик Д на кут, пропорційний вихідному коду суматора. Двигун Дв повертається доки різниця на виході суматора не буде дорівнювати нулю. В цьому випадку кут повороту двигуна або датчика буде з певною точністю відповідати вхідному двійковому коду.

Література

1. Будіщев М.С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка.: Львів, “Афіша”, 2001. – 424 с. – На укр. мові.

2. Гершунский Б.С. Основы электроники и микроэлектроники.: – К., “Вища школа”. – На рос. мові.

3. Залманзон Л.А. Микропроцессоры и управление потоками жидкостей и газов.: М., “Наука”. – На рос.мові.

4. Каган Б.М., Сташин В.В. Основы проектирования микропроцессорных устройств автоматики.: М., «Энергоатомиздат». – На рос. мові.

5. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “ Основи електротехніки, електроніки та мікропроцесорної техніки”. Розділ “Мікропроцесорна техніка”. /Склали: Г.В.Карандаков, В.І.Кривенко, Л.І.Рай, В.К.Суботіна. – К.: УТУ, 1999, 103 с. – На укр. мові.

6. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з електротехніки для студентів спеціальностей 12.06, 15.04, 15.05, 24.01, 24.02, 29.10, 29.11 / Склав Г.В.Карандаков, Л.П.Титаренко. – К.: УТУ, 1992, 72 с. – На укр. мові.

7. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з електротехніки для студентів спеціальностей 12.06, 15.04, 15.05, 24.01, 24.02, 29.10, 29.11 / Склав Г.В.Карандаков, Л.П.Титаренко. – К.: УТУ, 1987, 36 с. – На рос. мові.

8. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з електротехніки для студентів спеціальностей 12.06, 15.04, 15.05, 24.01, 24.02, 29.10, 29.11 / Склав Г.В.Карандаков, Л.П.Титаренко. – К.: УТУ, 1981, 29 с. – На рос. мові.

9. Микропроцессоры (в 3 томах). Под редакцией Л.Н.Преснухина.: М., «Высшая школа». – На рос. мові.

10. Мучник А.Я., Парфенов К.А. Общая електротехника.: – М., “Высшая школа”. – На рос. мові.

11. Стрыгин В.В., Щарев Л.С. Основы вычислительной, микропроцессорной техники и программирование.: М., “Высшая школа”. – На рос. мові.

[1] Робота електромашинних генераторів основана на законах електромагнітної індукції і електромагнітних сил.

Генератор змінного струму складається з двох основних частин – ротора, що обертається і нерухомого статора. На роторі знаходяться полюси електромагніту, обмотка якого живиться від допоміжного джерела постійного струму невеликої потужності. Полюси створюють магнітний потік машини. На циліндричному статорі в пазах розташована основна обмотка генератора, в якій індуктується змінна ЕРС.

Статор і ротор сталеві. Магнітний потік Ф на всьому шляху проходить через ферромагнітний матеріал, крім двох повітряних зазорів, що відділяє ротор від статора.

При обертанні ротора з постійною швидкістю w в кожному провіднику обмотки статора виникає ЕРС e = Blv. Активна довжина провідника l і лінійна швидкість обертання v – постійні. Характер зміни ЕРС визначається законом розподілу магнітної індукції В в повітряному зазорі. Для отримання синусоїдальної ЕРС форма полюсів ротора виконується такою, щоб повітряний зазор збільшувався від осі полюса до периферії за синусоїдальним законом

[2] Початок періоду – точка зміни від’ємних значень на додатні.

3 Використана заміна : –cos wt = sin (wt – 90°)

[4] Для одного витка: ;

для котушки з w витків:.

[5] У машин з циліндричним ротором повітряний зазор всюди однаковий і магнітна провідність не залежить від положення осі полюсів ротора. Це значно полегшує аналіз явищ в працюючій синхронній машині.

[6] Взаємодія провідників обмотки ротора з власним полем по тій же причині не викликає гальмівного моменту при будь-якому характері навантаження генератора.

[7] Більшість синхронних генераторів розраховують для роботи з соs j=0,8 (інд.).

[8] Як щітки використовується спресована суміш графіту з мідним або бронзовим порошком.

[9] Розкладення в ряд Фур’є періодичної імпульсної функції напруги на навантаженні для однопівперіодної схеми спрямовувача: u(wt) = 2U_m /p×(1/2 + p/4×cos wt + 1/3×cos 2wt + …).

[10] Показану схему спрямовувача ще називають трифазною мостовою.

[11] За традицією на вихідних характеристиках транзисторів третій квадрант вольт-амперної характеристики p-n переходу показаний на місці першого квадранту.