Зчеплення генів і кросинговер

70.

Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю

42. Р: Х^w+ Х^w Вв х Х^w+ У Вв

47. 60 самців та 30 самиць.

58. успадкування “кріс-крос”, Р:Z^аZ^а х Z ^АW

61. 1) Р: Z^АZ^а х Z ^АW; F₁: Z^АZ^А ; Z^АZ^а ; Z ^АW; Z ^аW; 2) Р: Z ^аW х Z^АZ^а ; F₁: Z^АZ^А ; Z^аZ^а ; Z ^АW; Z ^аW

63. 25%.

68. захворювання успадковується за зчепленим із статтю домінантним типом.

69. успадкування мутантного гена вкорочення нігтів - за типом неповного зчеплення зі статтю; Р₁: Х^аХ^а х Х^АУ^А; F₁: Х^АХ^а х Х^аУ^А; F₂: Х^АХ^а; Х^АУ^А; Х^аХ^а; Х^аУ^А; Р₂: Х^АХ^А х Х^аУ^а; F₁: Х^АХ^а х Х^АУ^а; F₂: Х^АХ^А; Х^АУ^а; Х^АХ^а; Х^аУ^а

Р: Z^AW x Z^aZ^a F₂: 1/2 Z^AZ^a; 1/2 Z^aZ^a 1) Р: АА х аа 2) Аа х аа

F₁: Z^AZ^a x Z^aW 1/2 Z^AW; 1/2 Z^aW F₁: Аа х Аа 1/2Аа:1/2аа

F₂: 1АА:2Аа:1аа

71. Р: X^dX^d x X^DУ; G♀: X^dX^d; O G♂ : X^D; У

З урахуванням нерозходження Х-хромосом у жінки буде наступне потомство:

Як відомо, у людини в кожній соматичній клітині активна лише одна Х-хромосома, інша Х-хромосома інактивується в ембріогенезі і утворює тільце Барра (статевий хроматин). Отже, індивіди з двома Х-хромосомами мають одне тільце Барра, з трьома – два. У цьому схрещуванні всі чоловіки – нащадки будуть мати одне тільце Барра, а серед жінок половина матиме два тільця Барра в соматичних клітинах, а половина – жодного не матиме.

72. 1/8 частина особин другого покоління буде чорною і “знепритомнілою” одночасно.

75. 25%, з групою крові А(ІІ) або В(ІІІ).

78. 30 самиць і 15 самців.

79. слід провести реципрокні схрещування.

80. рецесивний, локалізується в Х-хромосомі.

81. рубіновоокість - зчеплена із статтю рецесивна ознака.

82. Р: : Х^АХ^а Аа х Х^аУ аа; F₂: F₂: Х^АХ^аАа; Х^аУАа; Х^аХ^аАа; Х^АУАа; Х^АХ^ааа; Х^аУаа; Х^аХ^ааа; Х^АУаа; імовірність народження дитини (дочки) з обома видами сліпоти дорівнює 1/8 (або 12,5%).

84. У дочок дальтонізм не проявиться, альбінізм можливий у 25% дітей. Імовірність народження дочки без аномалій - 75%.

92. 25 М (морганід) або 25% кросинговеру.

93. Перше схрещування: P♀ shC//shc х ♂shc//shc

F₁: ½ shC//shc; 1/2shc//shc

За фенотипом всі 200 нащадків – з головою, що смикається, з них ½ - альбіноси, ½ - нормального забарвлення.

Друге схрещування: P♀ sh⁺C//sh⁺С х ♂shc//shc

F₁: sh⁺C//shc

За фенотипом всі особини з нормальним забарвленням тіла і нормальною поведінкою.

F₁: sh⁺C//shc х shc//shc

G (F₁) :

sh⁺C (некросоверні гамети, 48%)

shc (некросоверні гамети, 48%)

sh⁺c (кросоверні гамети, 2%)

shC (кросоверні гамети, 2%).

F₂: sh⁺C//shc (48%) ; shc//shc (48%); sh⁺c//shc (2%); shC//shc (2%).

В F₂ з’являються чотири фенотипові класи, співвідношення яких буде визначатися кількістю відповідних гамет. Отже, серед 200 нащадків другого схрещування повинно бути: 1) з головою, що смикається, та нормальним забарвленням тіла – 4 особини; 2) альбіносів з головою, що смикається – 96 особин; 3) з нормальною поведінкою та забарвленням тіла – 96 особин;

4) альбіносів з нормальною поведінкою – 4 особини.

98. на 2,2% кросинговеру.

99. відстань між генами дорівнює 17% кросинговеру; генотип самки у першому схрещуванні – АВ//ав; у другому – аВ // Ав.

100.	X 8,4 Y 14,3 Z
	22,7

101. P: Х^cGХ^cG х Х^CgY

F₁: Х^cGХ^Cg х Х^cGY

F₂: самці: Х^cGY – 34,65%, Х^CgY – 34,65%, Х^cgY – 15,35%, Х^CGY – 15,35%.

самки: C-G- 50%, ccG – 50%).

102. Вказані гени зчеплені із статтю, оскільки серед самок і самців в F₂ спостерігаються відмінності за кількістю фенотипових класів.

Частота кросинговеру

Частота перехресту

Частота кросинговеру

Відстань між генами: А 20 В 10 С.

103. Всі три гени знаходяться в одній хромосомі, спостерігається в даному випадку явище перехреста . Ген зморшкуватості зерен знаходиться між генами крохмалистості і забарвлення, причому значно (в дев’ять разів) ближче до гена забарвлення, ніж до гена крохмалистості. Утворення нащадків із забарвленим гладким і крохмалистим зерном (тобто заміна “проміжного” гена зморшкуватості проміжним геном, який визначає гладке зерно, гомологічної хромосоми) можливе лише в результаті подвійного кросинговеру.

106. Ні, оскільки кросоверні форми фенотипово не проявлятимуться.

107. Генотип материнської форми – в⁺vg⁺в vg; відстань між генами в- vg дорівнює 16, 98 % кросинговеру.

109. 48,5% Rha rha – резус – позитивний з ерітроцитами нормальної форми, 48,5% rhA rha - резус негативний з еліптозом, 1,5% RhA rha – резус-позитивний з епістозом; 1,5% rha rha – резус-негативний з еліптозом.

110. 50%, з них з групою крові В-5%, з групою крові АВ-45%.

111. 1) 22,55% – з обома аномаліями; 2,45% з дальтонізмом; 2,45% з гемофілією; 72,55% – здорові. 2) 2,45% – хлопчики і дівчатка.

112. 1,8% Аbаb, 1,8% аВаb, 48,2% аbаb, 48,2%АВаb.

113. Спочатку визначаємо кількість кросоверних і некросоверних гамет при зчепленні генів А і В: 90% некросоверних АВ і аb; 10% кросоверних Аb і аВ. При утворенні гамет кожна з цих комбінацій алелів може з рівною ймовірністю поєднуватись або з алелем С, або з алелем с. Внаслідок цього утворюються 8 типів гамет: 4 типи некросоверних АВС, АВс, аbС, аbс по 22,5%; та 4 типи кросоверних гамет АbС, Аbс, аВС, аВс з частотою по 2,5% (10%:4=2,5%).

115. Характер розщеплення при аналізуючому схрещуванні дрозофіли вказує, що гени w і f зчеплені неповністю, оскільки утворилося 4 класи розщеплення в різному співвідношенні: кросоверних особин – по 9%, некросоверів – по 41%. Отже, в одній хромосомі у першої самки зчеплені гени w⁺f⁺, а в іншій гомологічній хромосомі – w^-f (кросоверів завжди менше). У другої самки некросоверні особини трапляються з частотою по 41% (w⁺f та wf⁺). Отже, у цієї самки в одній гомологічній хромосомі зчеплені гени w і f⁺, а в іншій w⁺ і f. Таким чином, генотип першої самки w⁺f⁺//wf, другої w⁺f // wf⁺. Оскільки частота кросинговеру прямо пропорційна відстані між генами і дорівнює відсоткові кросоверних особин, то у обох самок відстань між зчепленими генами дорівнюватиме 9%+9%=18%.