Приклади розв’язання задач

Популяцій

Генетична структура ідеальних менделівських

Задача 1.

Розрахувати частоту (р) алеля А і частоту (q) алеля а у популяції з такою генетичною структурою: р2 , 2 р q , q2

 

Дано: Розв’язання: 1) Визначаємо частоту (р) алеля А: 2) Визначаємо частоту (q) алеля а:

Відповідь: рА=0,6, qa=0,4.

Задача 2.

Альбінізм у кукурудзи (білі паростки внаслідок блокади синтезу хлорофілу) успадковується як аутосомна рецесивна ознака. У деяких сортів кукурудзи рослини-альбіноси зустрічаються з частотою 25: 10000. Визначити частоту гена альбінізму у цих сортів, а також частоту гомо- та гетерозиготних генотипів (RR і Rr) з нормальним забарвленням листя.

 

Дано: ген зеленого забарвлення ген альбінізму Розв’язання: 1) Визначаємо частоту (q) алеля r: 2) Визначаємо частоту (p) алеля R: 3) Визначаємо частоту генотипів з нормальним забарвленням:

Відповідь: частота гена альбінізму 5%, частота гомозигот за домінан­тною ознакою (RR) 90,25% , гетерозигот 9,5%.

Задача 3.

У великої рогатої худоби породи шортгорн червона масть неповно домінує над білою. Гібриди від схрещування червоних з білими мають чалу масть. У районі, який спеціалізувався на розведенні шортгорнів, зареєстровано 4169 червоних тварин: 3780 чалих і 756 білих. Визначити частоту генів червоного і білого забарвлення худоби у цьому регіоні.

 

Дано: А – ген червоного забарвлення a – ген білого забарвлення Аа – чала масть АА – червона масть – біла масть Розв’язання: 1) Визначаємо загальну кількість худоби різного фенотипу: 2) Визначаємо частоту генотипу АА: 3) Визначаємо частоту генотипу Аа: 4) Визначаю частоту генотипу аа: 5) Визначаємо частоту гена а: 6) Визначаємо частоту гена А:

Відповідь: у регіоні частота гена червоного забарвлення шортгорнів (А) складає 0,7, частота гена білого забарвлення шортгорнів (а) - 0,3.

Задача 4.

У популяції, яка розмножується шляхом вільного схрещування, визначена частота генотипів: 0,2 АА ; 0,8 Аа. Розрахувати частоти генотипів АА, Аа, аа у першому поколінні після схрещування особин популяції.

 

Дано: Розв‘язання: У цій популяції кожний генотип утворює однакову кількість яйцеклітин або сперматозоїдів. Оскільки відбувається вільне схрещування, чисельність ймовірних співвідношень гамет знаходимо алгебраїчним шляхом: Утворення яйцеклітин: Стільки ж утворюється і сперматозоїдів. Звідси співвідношення особин з різними генотипами, що утворилися: F1:
F1:

Відповідь: , , .

Задача 5.

Уроджений вивих стегна успадковується як аутосомно-домінантна ознака, середня пенетрантність у популяції складає 25%. Захворювання зустрічається з частотою 6: 10000. Визначити кількість рецесивних гомозиготних осіб. Яка частка здорових людей у цій популяції?

 

Дано: А – ген уродженого вивиху стегна а – ген норми p2AA + 2pqAa = 6: 10 000 = 0,0006 Розв‘язання: 1) Визначаємо частоту домінантних генотипів при повній пенетрантності. Складаємо пропорцію: 0,0006 – при 25%-ній пенетр. Х - при 100%-ній пенетр. Х = 0, 0024 Отже, при повній пенетрантності гена частка хворих людей (p2AA + 2pqAa) = 0,0024. 1) Тоді частка здорових людей з генотипом аа складатиме: q2 аа = 1 – 0,0024 = 0,9976 = 99, 76%