Приклади розв’язання задач

Правило 3.

Правило 2.

Коефіцієнт фенотипових класів розщеплення в F2 (для фенотипів, які мають домінан­тні алелі у фенотиповому радикалі), дорівнюватиме 3n, де n – кількість фенотипових радикалів. Наприклад, для радикала А-bb коефіцієнт розщеплення дорівнюватиме 31=3, для А-В – відповідно 32=9 і т.д. Фенотип, який у фенотиповому радикалі не має жодного домінантного алеля (наприклад, ааbb) зустрічається з частотою, яка дорівнює 1 (3о= 1).

При розщепленні за генотипом в F2 будь-яка гомозиготна форма має частоту зустрічальності, яка дорівнює одиниці. Гетерозигота має коефіцієнт, який дорівнює 2n, де n – ступінь гетерозиготності (кількість генів у гетерозиготному стані).

Користуючись цими правилами, можна легко визначити всі генотипи особин F2, наприклад, у досліді Г.Менделя з дигібридного схрещування рослин гороху:

 

Фенотиповий Радикал 9А-В- 3А-bb 3aaB- 1aabb
Фенотипи рослин жовті гладкі жовті зморшкуваті зелені гладкі зелені зморшкуваті
Генотипи 1ААВВ 2АаВВ 2ААВb 4AaBb 1AAbb 2Aabb 1aaBB 2aaBb 1aabb

 

Можна підійти до розв’язання задач на полігібридне схрещування ще простіше, знаючи лише ймовірності появи тих чи інших генотипів або фенотипів при моногібридному схрещуванні. За статистикою, для розрахунку ймовірності співпадання двох незалежних одне від одного явищ треба знайти добуток ймовірностей появи кожного з них. Отже, для розрахунку ймовірності появи особин з усіма рецесивними ознаками за дигібридного схрещування знаходять добуток ймовірностей появи рецесивів при схрещуванні двох моногетерозигот: ¼ х 1/4 =1/16, за тригібридного схрещування: ¼ х ¼ х 1/4=1/64 і т.д.

Для розрахунку кількості дигетерозиготних особин від схрещування дигібридів слід знайти добуток ймовірності одержання моногібридів при моногенному успадкуванні: 2/4 х 2/4=4/16 або 1/4. Перевірити цю закономірність можна за допомогою решітки Пеннета.

Таким чином можна розрахувати ймовірність появи всіх можливих комбінацій генотипів і фенотипів від схрещування будь-яких полігібридів без використання решітки Пеннета, що дозволить значно економити час занять.

Найчастіше зустрічаються задачі наступних типів:

– за генотипом батьків або фенотипом батьківських форм визначити кількісні співвідношення розщеплення за генотипом і фенотипом гібридного потомства;

– за фенотиповим розщепленням потомства визначити генотип і фенотип батьківських форм.

Задача 1. За схрещування двох форм ротиків – з білими та червоними квітками – все потомство має рожеві квітки. Схрещування рослин з червоними квітками й нормальним віночком та рослин з рожевими квітками й радіальним віночком дає лише рослини з нормальним віночком, але половина з них рожеві, половина червоні. Рослини з рожевими квітками і нормальним віночком самозапилюються. Яку частину потомства складатимуть форми з рожевими квітками й нормальним віночком, а яку – білі з радіальним віночком?

 

 

  Дано: А – ген червоного забарв. квіток а – ген білого забарв. квіток В – ген нормальної форми віночка b – ген радіальної форми АА – червоні квітки аа – білі квітки Аа – рожеві квітки Р: ААВВ xАаbb F1: 1AABb:1AaBb

Розв’язання:

Існує декілька способів розв’язання такого типу задач.

1-ий спосіб.На основі аналізу генотипов і фенотипов F1 складаємо схему схрещування

Р: ♀ААВВ х♂Ааbb

F1

♂ ♀ Аb ab
АB ААBb АаBb

 

F2 - ? Розщеплення за генотипом: 1ААBb : 1AaBb Розщеплення за фенотипом:1/2 черв. норм. ½ рожеві норм.

За умовами задачі рожевоквіткові рослини з нормальним віночком самозапилюються: Р: ♀АаВb х ♂АаBb

F2

♂ ♀ AB aB Аb ab
AB AABB AаBВ AABb AaBb
AaBB aaBB AaBb аaBb
Аb AABb AaBb ААbb Ааbb
аb AaBb aaBb Ааbb ааbb

 

Отже, розщеплення в F2 складає :

F2 : 3/16 ААВ- : 6/16 АаВ- : 3/16 ааВ- : 2/16Ааbb : 1/16AAbb : 1/16 aabb

черв. рожеві білі рожеві червоні білі

норм. норм. норм. рад. рад. рад.

Відповідь: 6/16 (або 3/8) рослин мають рожеві квітки з нормальним віночком (АаВ-), 1/16 рослин – білі радиальні квітки (ааbb).