Правове виховання

Моральне виховання

Моральне виховання - процес оволодіння соціальними зразками моральної поведінки.

Його метою є засвоєння учнями системи ідей, норм і пра­вил поведінки та діяльності, яка складає життєву позицію особистості. Моральне виховання - це поступальний бага­тогранний процес, що здійснюється на основі комплексного підходу і вирішує такі завдання: розвиток моральної свідомості; виховання моральних почуттів та переконань; формування морально-етичних норм поведінки, звичок, набуття учнями досвіду моральних стосунків.

Моральний розвиток особистості може здійснюватися лише за умови, якщо педагогічна діяльність носить цілеспрямований характер, пропонує еталон, мету і зміст діяльності та поведінки і забезпечує їх усвідомлення, відповідну поведінку і прояв особистісних моральних якостей.

Допомогти людині визначити правильність своїх дій може моральна оцінка - внутрішня міра, якою керується людина у своєму ставленні як до своєї поведінки, так і до поведінки інших людей, до суспільних явищ і подій. Вона обумовлюється досвідом людини, її світоглядом, інформацією про предмет оцінки. Моральна оцінка включає об'єкт і суб'єкт оцінки, оцінні критерії. Еталоном моральної оцінки служить моральний ідеал, тобто досконалий зразок, до якого людина прагне у своєму моральному розвиткові. Він змінюється з віком. Молодші школярі схильні до безпосереднього наслідування дій і поведінки батьків, учителів. Для підлітків ідеалами бувають літературні персонажі, історичні особи, зірки кіно чи естради. Моральний ідеал старшокласника - узагальнений образ, можлива програма роботи над собою. Ідеал може бути не тільки позитивним, а й негативним. Моральному розвитку школяра сприяє наявність позитивного ідеалу.

Зміст морального виховання включає в себе формування у школярів системи моральних відносин (ставлень):

- до суспільства і держави;

- до праці;

- до природи;

- до суспільних надбань і матеріальних цінностей;

- до конкретних людей;

- до себе.

Головний критерій оцінки моральної вихованості - поведінка учня, ставлення його до праці, навчання, навколишньої дійсності, власності, особистих речей, до старших, до самого себе.

Правове виховання школярів — процес вироблення, розвитку і закріплення правових переконань, готовності діяти у відповідності до закону. В його основі лежить розуміння учнями правових норм, юридичних прав і обов'язків, законності та незаконності різних вчинків, їхнє ставлення до права, законів, Конституції України, а також правові вимоги, тобто правова свідомість. Правова свідомість нерозривно пов'язана з політикою, мораллю, трудовими і соціально-побутовими відносинами, із загальним рівнем культури. Формується вона тільки в процесі активної соціальної діяльності. Правова свідомість включає правову ідеологію (систему науково обґрунтованих поглядів, ідей, які відбивають потреби, інтереси особистості у правовій сфері), морально-правову психологію (судження, уявлення, почуття людини, які виражають и емоційно-оцінне ставлення до різних правових явищ: наприклад, почуття нетерпимості до порушень закону, задоволення чи незадоволення здійсненням норм права тощо), теоретичну (науково обґрунтовану) і буденну (емпіричну) правосвідомість, суспільну, групову та індивідуальну правосвідомість. Метою правового виховання є формування соціально-правової культури громадянина - усвідомлення взаємозв'язку між діями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю. Основні завдання школи у правовому вихованні - це розвиток національної правосвідомості: знання Конституції, прав і обов'язків громадян України, національної символіки (Державного Герба, Прапора, Гімну), її історичного походження, розуміння її значущості в житті суспільства, виховання поваги до законів і норм співжиття у суспільстві, попередження правопорушень, запобігання протиправній поведінці школярів, виховання прагнення до участі у зміцненні законності й правопорядку.

Зміст правового виховання:

- вивчення державного права( основи організації суспільства і правового становища особи, державного устрою, Конституції України);

- ознайомлення з адміністративним правом (санітарні правила, протипожежні, дорожнього руху, користування транспортом, поведінка в громадських місцях, військовий облік і т.д.);

- ознайомлення з цивільним правом (права громадян і організацій);

- ознайомлення з трудовим правом (умови прийому на роботу, переведення і звільнення, охорона й оплата праці тощо);

- ознайомлення з кримінальним правом (знати, що таке злочин, яка відповідальність за скоєння злочину, за співучасть, які бувають покарання і т.п.);

- формування на основі цих знань відповідних рис гро­мадянина і ставлень до права і правопорушень.

Рівень правової вихованості школяра визначатиметься рівнем дотримання норм і правил законів.