Організація бухгалтерського обліку

Тема 10. Організація юридичної відповідальності

О



У випадку виникнення конфліктної ситуації, коли працівник відмовляється вступати до бригади з колективною матеріальною відповідальністю, така відмова не є підставою припинення трудового договору за ініціативою керівництва підприємства.

Склад колективу (бригади) з матеріальною відповідальністю встановлюється залежно від конкретних умов роботи та профілю (типу) підприємства (спеціалізації, кількості робочих місць і змін, обсягу товарообороту, навантаження на одного працівника тощо).

Матеріально відповідальні працівники мають право брати участь у прийманні, обробці, складуванні, зберіганні, відпуску (реалізації) ТМЦ, здійснювати взаємний контроль у такому процесі, бути присутніми під час проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, за незбереження яких вони несуть повну матеріальну відповідальність.

За умови вибуття з бригади окремих працівників або прийняття до складу бригади нових працівників договір не переоформлюється. У цих випадках в договорі напроти підпису члена бригади, який вибув, вказується дата вибуття, а новий працівник підписує договір та вказує дату вступу до складу бригади. Обов'язкове переоформлення договору відбувається у випадку зміни бригадира або вибутті з бригади більше 50 % її первинного складу.

Поняття і порядок відшкодування матеріальної шкоди

З матеріальною відповідальністю тісно пов'язане поняття матеріальної шкоди, розмір якої залежить від виду правопорушення і ступеня вини працівника.

Під матеріальною шкодою розуміють зменшення або знищення майнових благ, які охороняються законодавством та мають певну економічну цінність і виражаються у грошовій оцінці.

Відповідно до законодавства до матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, не відносяться неодержані прибутки в результаті неналежного виконання працівником трудових обов'язків.

Підприємство має право вимагати відшкодування шкоди від матеріально відповідальною особою за наявності всіх ознак правопорушення, а також прямої дійсної шкоди: недостачі, псування активів, витрат на ремонт зіпсованого майна, витрат на його заміну, понаднормових витрат сировини, паливо-мастильних матеріалів тощо.

Для покладання на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність прямої


дійсної шкоди, якщо її завдано підприємству протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Чинним законодавством встановлено недопустимість покладання на працівника відповідальності за шкоду, яка може відноситися до категорії нормального виробничо-господарського ризику, за дії, вчинені в результаті крайньої необхідності.

Матеріальна відповідальність працівника та матеріальна відповідальність власника (керівника) підприємства відрізняються за розміром відшкодованої шкоди, порядком відшкодування, характером правових норм, які їх регулюють. Так, матеріальна відповідальність працівника залежить від розміру завданої шкоди в межах середньої місячної заробітної плати працівника. Власник (керівник) підприємства відшкодовує завдані працівником збитки в повному обсязі.

Шкода, завдана власником (керівником) працівнику при виконанні трудових обов'язків, зумовлюється:

О незаконним звільненням, переведенням, відстороненням працівника від виконання трудових обов'язків;

<=> порушенням законодавчо встановленої процедури розірвання трудового договору;

^ затримкою виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника;

=> недотриманням вимог законодавства про охорону праці, що призвело до трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я працівника.

Матеріальна відповідальність власника (керівника) може бути також наслідком псування, знищення або крадіжки особистих речей працівника під час роботи.

Розмір шкоди, заподіяної підприємству, та шкоди, належної до відшкодування винною особою, не співпадають. Для визначення розміру завданої шкоди необхідно керуватися положеннями законодавчих актів.

Основою для визначення розміру шкоди є дані бухгалтерського обліку. Для розрахунку суми шкоди, завданої підприємству, визначається розмір відсутнього, зіпсованого або викраденого майна в натурі, а потім його вартість. Розрахунок розміру шкоди до відшкодування розглядається в курсі "Контроль і ревізія"2.

2 Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., МалюгаН.М, Петренко Н.І. Контроль і ревізія: Підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — 3-те вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2002. - 544 с.