Симпатоміметики

Ефедрин є алкалоїдом рослин роду ЕрЬесіга, який має непряму а-, р-адреноміметичну (симпатоміметичну) активність. Він стимулює вихід норад-реналіну з пресинаптичних закінчень у синаптичну щілину, гальмує зворот­не захоплення медіатора, підвищує чутливість адренорецепторів до ендоген­них катехоламінів, проявляє незначний стимулюючий вплив на адренорецептори.

Ефедрин стійкий у кислому середовищі, не інактивується МАО і КОМТ, добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту.

Ефедрину гідрохлорид призначають всередину, підшкірно, внутрішньо-м'язово, внутрішньовенно та інгаляційно. Незалежно від шляху введення, тривалість його дії становить 3-4 год.

Ефедрину гідрохлорид вводять внутрішньовенно (краплинно, у 250-500 мл 5 % розчину глюкози) при колаптоїдних станах. Він використовується під­шкірно та внутрішньом'язово для профілактики зниження артеріального тис­ку перед спинномозковою анестезією, при інфекційних захворюваннях. Су-динотонізуючу дію препарату використовують також при лікуванні ринітів (2 %, 3 % розчини для закапування в ніс).

Ефедрину гідрохлорид показаний для профілактики і зняття бронхоспазму. Найшвидше ефект у такому випадку досягається інгаляцією 0,5-1 % розчи­нів препарату. Але можливе підшкірне і внутрішньом'язове введення, для профілактики - у таблетках. У наш час як бронхолітик препарат використо­вується рідко, оскільки з'явились засоби більш вибіркової дії.

Ефедрин стимулює центральну нервову систему. Вже в терапевтичних дозах він може викликати неспокій, збудження, тремор, незначну ейфорію, безсоння, у великих дозах - судоми. Іноді цей збуджуючий вплив препарату використовується при нарколепсії, нічному нетриманні сечі. Для профілакти­ки безсоння його краще не призначати у другій половині дня. Препарат може

викликати лікарську залежність, тому будь-яку його форму видають з аптеки лише за рецептом, що має печатку "для рецептів".

Для ефедрину гідрохлориду та деяких інших адреноміметичних речовин при частому повторному застосуванні характерний розвиток тахіфілаксії. При цьому ефект препарату різко зменшується або зовсім зникає, причому відно­вити його дію шляхом підвищення дози не вдається. Якщо зробити перерву у призначенні препарату, тахіфілаксія зникає.