Контроль та ревізія нарахування та використання амортизаційних відрахувань

Перевірка стану зберігання основних засобів

Забезпечення збереження основних засобів залежить від постановки їх обліку. Збереження основних засобів передбачає, що основні засоби не просто зберігаються, а за ними закріплена матеріально відповідальна особа, яка відповідатиме за те, щоб їх не розікрали. При перевірці стану обліку основних засобів контролер-ревізор повинен:

1 впевнитись у правильності організації аналітичного обліку;

2. вияснити чи всі основні засоби закріплені за матеріально відповідальними особами;

3. чи правильно проведена остання інвентаризація, які виявлені нею надлишки або нестачі і чи відображені вони в системі обліку;

4. провести контроль за достовірністю звітних даних про наявність та рух основних засобів.

Необхідно впевнитись у правильності ведення інвентарних карток обліку основних засобів. Для цього потрібно вибірково за окремими видами основних засобів перевірити головні реквізити, номер, вартість, норми амортизації. При перевірці якості інвентаризації основних засобів потрібно встановити чи дотримуються на підприємстві термінів інвентаризації.

В процесі ревізії необхідно перевірити чи немає випадків формального заповнення інвентаризаційних відомостей. Це можна встановити шляхом перегляду інвентаризаційних відомостей і виявлення відомостей, де немає ніяких відхилень. Проводячи контроль і ревізію основних засобів, необхідно перевірити стан зберігання та технічний стан основних засобів, чи зберігається сільськогосподарська техніка під навісом, чи не порушені технічні умови під час постановки техніки на зберігання, чи мають місце факти розукомплектованості і дострокового списання основних засобів.

Ревізор перевіряє слушність визначення об'єктів амортизації і застосування її норм. Рахунок 83 «Амортизація» призначена для узагальнення інформації про суму нарахованої амортизації основних засобів. По дебеті рахунку 83 відображається сума нарахованих амортизаційних відрахувань, по кредиті - списання на рахунок 23 «Виробництво» суми амортизаційних відрахувань, що прямо включаються у виробничу собівартість продукції (робіт, послуг), до витрат допоміжних виробництв, на рахунки класу 9 - суми амортизаційних відрахувань, що належать до виробничим накладнім витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Рахунок 83 «Амортизація» має субрахунок 831 «Амортизація основних засобів», на якому узагальнюється інформація об нарахування амортизації основних засобів.

Об'єктом амортизації є окремі основні засоби, крім землі, продуктивної худоби, житлових будинків, споруджень, автомобільних шляхів, видавничої продукції, сценічно-постановчого інвентарю і т.п.

Нарахування амортизації припиняється на період реконструкції, добудування і консервації об'єкта основних засобів.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується виходячи з нового терміна корисного використання, починаючи з місяця, що випливає за місяцем зміни терміна корисного користування.

До 1 січня 2000 р. на підприємствах діяли середньорічні норми амортизаційних відрахувань, розроблені диференційовано, чим окремий вид і групами основних засобів у відсотках до їхньої балансової вартості. Вони були однакові для всіх підприємств незалежно від області.

Відповідно П(С)БУ 7 «Основні засоби» із 1 січня 2000 р. метод амортизації може враховувати форму, у котрої економічну вигоду від активу одержує підприємство. Вибір методів амортизації основних засобів підприємство здійснює самостійно, застосовуючи до кожного об'єкта основних засобів відповідних метод нарахування амортизації.

П(С)БУ 7 «Основні засоби» передбачено, що амортизація основних засобів нараховується з застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, по якому річна сума амортизації визначається розподілом вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, по яких річна сума амортизації визначаються як твір залишкової вартості об'єкта на початок звітного року і норми амортизації, обчисленої виходячи з терміна корисного використання об'єкта;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, по яких річна сума амортизації визначається як твір залишкової вартості об'єкта на початок звітного року і норми амортизації, обчисленої виходячи з терміна корисного об'єкта, що подвоюється;

4) кумулятивного, по яких річна сума амортизації визначається як твір вартості, що амортизується, і кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується розподілом кількості років, що залишаються до кінця очікуваного періоду часу використання об'єкта основних засобів, на суму чисел років його корисного використання;

5) виробничого, по якому річна сума амортизації визначаються як твір фактичного річного об'єму продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється розподілом вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що підприємство очікує виробити (зробити) цим об'єктом.

Оскільки метод амортизації об'єкта основних засобів обирається підприємством самостійно з обліком очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання, підприємство переглядає метод амортизації об'єкта основних засобів у випадку зміни очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації по новому методом починається з місяця, що випливає за місяцем зміни методу амортизації.