Стратегія перехрещення керівного апарату
До ефективних корпоративних стратегій варто зарахувати стратегію залучення керівників однієї організації до виконання управлінських функцій в інших організаціях (перехрещення керівного апарату). Перехрещення керівного апарату підприємств означає, що член або члени правління однієї організації одночасно є членами правління інших організацій. Підприємства не можуть купити всі організації, які їх оточують* через обмеженість у фінансових ресурсах та чинне Антимонопольне законодавство. Найактивніше цю стратегію використовують фінансові інститути. Комерційні банки, інвестиційні банки та страхові компанії з найбільшою ймовірністю мають своїх представників у складі правління інших організацій96. Ці відносини між організаціями, як стверджують науковці, є стійкими протягом тривалого періоду. Деякі американські аналітики дійшли навіть дещо сенсаційного висновку - панування корпоративної системи штучно створене декількома провідними нью-йоркськими комерційними банками та фінансовими інститутами. Аналіз даних комітету Сенату США засвідчує, що існує "міжкорпоративний комплекс" великих корпорацій, де банки виконують центральну координаційну функцію. Домінування фінансових інститутів у сфері перехрещення керівного апарату розпочалось всередині XX ст. У період 1886-1905 рр. у США в центрі перехрещення були залізні дороги, поряд із телеграфом та вугільною промисловістю.
Перехрещення керівного апарату забезпечує доступ до ресурсів та впливає на прийняття управлінських рішень. Відомі випадки, коли перехрещення відбувалися внаслідок вимог організації на представництво в правлінні іншої організації, знижуючи при цьому автономію останньої. Варто зауважити, що під час використання перехрещення керівного апарату конкурентну перевагу можна отри -мати для обох сторін. Наприклад, підприємства, які прагнуть знизити фінансові ризики, шукають директорів із фінансових інститутів. Водночас банки та інвестиційні організації здійснюють пошук ефективних економічних суб'єктів для розміщення власних фінансових продуктів. Однак використання цієї стратегії має також низку недоліків. До одного із найголовніших потрібно зарахувати ризик розриву перехрещення через смерть або звільнення представників організацій. Тобто зобов'язання сторін є документально не зафіксовані, і їх виконання залежить від моральних якостей сторін (чесності, порядності тощо).
Із 797 найбільших американських підприємств тільки 62 не володіють перехрещеннями. Перехрещення керівного апарату підприємств найчастіше зустрічається в концентрованих галузях, де поширеною є монополізація. Американські науковці дійшли висновку, що перехрещені підприємства економічно ефективніші, ніж організації, утворені внаслідок злиття підприємств.
Характеристики пропонованих стратегій: лобіювання корпоративних інтересів, інтеграції підприємств та перехрещення керівіного апарату підприємств доцільно звести у таблицю (табл. 12).
Таблиця 12