ІІ. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Згідно ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єкту оподаткування, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Основною підставою для включення господарської операції до розрахунку податкового зобов’язання є відповідно складений первинний документ. Реєстри обліку, фінансова та статистична звітність теж застосовуються в якості підтверджуючих документів. Згідно ПКУ, всі ці документи можуть вивчатися при проведенні перевірки податковими органами.

Незважаючи на суттєве зближення фінансового обліку з податковими правилами обчислення доходів, витрат та інших показників, певні відмінності все ж залишаються. В зв’язку з цим, платники податку на прибуток з 1 січня 2013 року зобов’язані відображати у фінансовій звітності податкові різниці (IV та V розділи Звіту про фінансові результати). Фінансова звітність є невід’ємною частиною декларації про прибуток.

Платники податку на прибуток, що оподатковуються за ставкою нуль відсотків мають вести спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Мінфіном України.

Всі підтверджуючі документи мають зберігатися протягом 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої вони використовувалися, а уразі її неподання – з передбаченого граничного терміну подання такої звітності. А якщо документи стали предметом перевірки або процедури оскарження, то їх необхідно зберігати до закінчення перевірки та передбаченого строку оскарження.

При ліквідації платника податків, документи за період діяльності не менше як 1095 днів, що передували даті ліквідації, в установленому законодавством порядку передаються в архів.

У разі втрати документів, платник податків повинен протягом п’яти днів письмово повідомити про це орган ДПС та відновити їх протягом 90 календарних днів, після повідомлення. Якщо із-за такої втрати неможливо проводити перевірку, податковий орган переносить її термін до дати відновлення документів або до передбаченої граничної дати відновлення. Якщо до кінця перевірки платник податків не надає документи, то вважається, що в нього їх немає. Якщо документи надано за три дні до закінчення перевірки, то її термін буде продовжено. Якщо документи надаються після закінчення перевірки, але до прийняття рішення за її результатами, то такі документи мають бути враховані, однак органам ДПС надано право в такому разі додатково призначати позапланову перевірку.