Забезпечення позову.
Забезпечення позову – це вжиття судом заходів щодо охоронюваних законом інтересів позивача, спрямованих на реальне виконання майбутнього судового рішення.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У заяві про забезпечення позову вказуються причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову
Видами забезпечення позову є:
1) накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
2) Заборона вчиняти певні дії
3) Встановлення обов’язку вчиняти певні дії
4) Заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання
5) Зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту
6) Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку
7) Передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу по безробіттю.
Не може бути накладено арешт на предмети, які швидко псуються.
ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ПОЗОВУ. ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ ПО СПРАВІ
- Зміст і форма позовної заяви
- Прийняття позовної заяви. Підстави відмови в прийнятті позовної заяви.
- Умови і порядок відкриття провадження по справі.
- Правові наслідки відкриття провадження по справі.
1. Зміст і форма позовної заяви.
Реалізація права на пред’явлення позову передбачає додержання особою, яка звертається до суду, певного процесуального порядку пред’явлення позову. Позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, яка є єдиною підставою для відкриття позовного провадження. У суді позовна заява реєструється, відповідно до автоматизованої системи документообігу суду і не пізніше наступного дня передається визначеному судді.
Законодавець пред’являє певні вимоги до форми і змісту позовної заяви (ст.. 119 ЦПК України). Позовна заява має бути викладена у письмовій формі, однак ЦПК України не передбачає обов’язкового виготовлення позовної заяви машинописним способом, хоча така форма є бажаною. Позовна заява повинна містити:
1. найменування суду, до якого подається заява;
2. ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий;
3. зміст позовних вимог;
4. ціну позову щодо вимог майнового характеру;
5. виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги;
6. зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для збільшення від доказування;
7. перелік документів, що додаються до заяви. Ця заява має бути підписана позивачем, особою, яка діє на його захист, або їхнім представником. У позовній заяві також потрібно зазначити дату її подання. Це загальні вимоги до змісту позовної заяви.
Закон встановлює також особливі вимоги до змісту позовної заяви, що стосується окремих цивільних справ.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.
ЦПК України не передбачає того, що в позовній заяві позивач повинен посилатися на правові норми, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
До позовної заяви додається:
1. документи, що підтверджують сплату судового збору крім випадків, коли позивач звільнений від їх сплати (ч.5 ст. 119 ЦПК України);
2. довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника, якщо позовна заява подається представником позивача (ч. 7 ст. 119 ЦПК України);
3. копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
4. документи, що є письмовими доказами у справі, або їхні копії. Такі документи подаються за умови їх наявності у позивача на момент подання позовної заяви.
2. Прийняття позовної заяви. Підстави відмови в прийнятті позовної заяви.
Суддя, якому передана позовна заява, встановлює, чи дотримані вимоги закону щодо змісту і форми позовної заяви та сплата необхідних платежів, чи додані до неї необхідні документи. Якщо буде встановлену, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір суд залишає заяву без руху, про що постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави такого рішення і позивачу встановлюється строк, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали, для усунення недоліків. Про залишання заяви без руху суд повідомляє позивача.
Позивач у вказаний в такій ухвалі строк повинен виправити недоліки позовної заяви. Якщо він у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119, 120 ЦПК України, сплати суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Позовна заява також повертається у випадках, коли;
1. позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позовної заяви:
2. заяву подано недієздатною особою;
3. заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
4. справа не підсудна цьому суду;
5. заява про розірвання шлюбу подана під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених ст. 110 СК України.
6. позовна заява подана без дотримання порядку, визначеному у ч.3ст.118 ЦПК України, тобто позовна заява може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування судового наказу.
Зазначені обставини є виключними підставами для повернення позовної заяви позивачу й одночасно їх можна розглядати як умови реалізації права на пред’явлення позову.
Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
3. Умови і порядок відкриття провадження по справі.
Умови відкриття провадження у справі характеризують ті обставини, що дають змогу суду у повній відповідності до закону розглянути і вирішити цивільну справу. Такі умови залежно від кола справ, яких вони стосуються, поділяються на загальні (абсолютні) і особливі (спеціальні, відносні).
Загальні умови притаманні всім справам позовного провадження.
Можна виділити такі загальні умови відкриття провадження у справі:
1. позовна заява підлягає розгляду в судах загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства;
2. відсутні рішення чи ухвала суду про закриття провадження по справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що набрали законної сили.
3.у провадженні того чи іншого суду відсутня справа із спору між тими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4.відсутнє рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Особливі умови відкриття провадження по справі стосуються певних категорій справ або окремих процесуальних фактів.
Питання про відкриття провадження по справі або відмову у його відкритті суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.
Якщо позовна заява відповідає встановленим вимогам і додержано всіх умов відкриття провадження, суддя відкриває провадження по справі, про що постановляє ухвалу.
Питання про відкриття провадження по справі або відмову у відкритті провадження по справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.
4.Правові наслідки відкриття провадження по справі.
Відкриття провадження по справі породжує процесуально-правові і матеріально-правові наслідки.
Процесуально-правові наслідки:
- виникнення цивільного судочинства у цивільній справі, а також цивільних процесуальних правовідносин;
- сторони спору отримують процесуальний статус позивача і відповідача;
- набувають процесуальних прав та обов’язків й інші особи, які беруть участь у справі;
- є підстава для вчинення судом та учасниками процесу всіх подальших процесуальних дій, пов’язаних з цією справою;
- сторони не можуть повторно звернутись до суду з позовом про той предмет і з тих самих підстав
Матеріально-правові наслідки :
- з моменту пред’явлення позову переривається строк позовної давності
- власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передавання всіх доходів від майна з моменту коли він дізнався або повинен був дізнатися про незаконне володіння;
- аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
ТЕМА: ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ.