Застосування цивільного законодавства за аналогією
Прогалини у чинному цивільному законодавстві можуть мати місце з різних причин, але їх наявність не може бути підставою для відмови у вирішенні питань, що виникли, правозастосовчими органами, у тому числі судами. Саме це викликає необхідність відповідних засобів для заповнення прогалин у цивільному законодавстві. Безумовно, найкращим засобом заповнення цих прогалин є нормотворча діяльність, тобто діяльність відповідних органів, спрямована на розроблення та прийняття законодавчих актів. Є й інший засіб тимчасового заповнення прогалин у цивільному законодавстві. Йдеться про використання правозастосовчими органами при вирішенні цивільно-правових питань аналогії закону та аналогії права.
Якщо цивільні відносини не врегульовані ЦК України, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (ч. 1 ст. 8 ЦК України). Сутність аналогії закону полягає в тому, що до відповідного відношення застосовуються норми цивільного законодавства, які регулюють аналогічні відносини. Що ж до випадків застосування аналогії закону судом, то її сутність викладено у ст. 11 ЦПК України, згідно з якою у разі відсутності закону, що регулює спірні відносини, суд застосовує закон, який регулює подібні відносини.
Для застосування аналогії закону відповідний орган мусить бути, по-перше, впевненим у тому, що існує прогалина в чинному законодавстві, тобто за своєю сутністю відносини підлягають правовому нормуванню, але немає чинного закону, яким би ці відносини регулювалися. По-друге, правозастосовчий орган мусить відшукати норму чинного закону, яка регулювала б аналогічні (схожі) відносини.
При застосуванні аналогії закону правозастосовчий орган у відповідному документі (наприклад, судовому рішенні) зобов'язаний вказати, що він застосовує аналогію закону, і зробити посилання на конкретну норму (норми) чинного закону.
У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин, вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права) (ч. 2 ст. 8 ЦК України). Сутність аналогії права полягає в тому, що відповідний правозастосовчий орган при вирішенні питання повинен виходити із загальних засад, принципів і змісту законодавства України, вимог справедливості, добросовісності та розумності.