Види виробничих запасів.
Основні риси ефективного управління запасами.
1. Облік наявних запасів у стадії виконання замовлення.
2. Прогнозування попиту на промислову продукцію.
3. Наявність інформації про матеріали і терміни їхнього постачання.
4. Оцінка вартості підтримки (збереження) запасів.
5. Використання системи класифікації запасів.
Основна задача менеджера: виконати замовлення в той момент, коли обсяг наявних запасів достатній для задоволення попиту протягом часу, необхідного для виконання замовлення.
Цей час визначається точкою відновлення замовлення: поновлення замовлення в той момент, коли наявний запас знижується до визначеного рівня.
Запаси, як правило класифікуються по двох критеріях:
ü параметрам руху матеріальних потоків: простору і часу;
ü функції запасу.
Виробничі запаси формуються в організаціях-споживачах і призначені для забезпечення безперебійного виробничого процесу. До них відносяться: предмети праці, що ще не піддавалися обробці.
Товарні запаси знаходяться в організацій-виготовлювачів на складах готової продукції. Вони необхідні для безперебійного забезпечення споживачів матеріальними ресурсами.
Виробничі і товарні запаси підрозділяються на наступні види:
ü поточні запаси: забезпечують безперервність постачання виробничого процесу між двома постачаннями;
ü підготовчі (буферні) запаси: вони виділяються з виробничих запасів і мають потребу в додатковій підготовці перед використанням (сушіння, пресування і т.д.). Вони формуються при відпустці матеріалів споживачу партіями;
ü гарантійні (страхові) запаси: призначені для безупинного постачання споживача в непередбачених обставинах (наприклад затримка постачань при доставці). На відміну від поточних, гарантійні запаси постійні, при нормальних умовах роботи вони недоторкані.
ü перехідні запаси: залишки матеріальних ресурсів на кінець звітного періоду. Призначені для забезпечення безперервності роботи до чергового постачання.
За часом запаси розбиваються на кількісні рівні:
ü максимальний бажаний запас: визначає економічно доцільний рівень запасу і застосовується як орієнтир при розрахунку обсягу замовлення
ü торговий рівень запасу: використовується для визначення моменту часу видачі чергового замовлення
ü поточний запас: відповідає рівню запасу в будь-який момент обліку. Він може збігатися з максимальним бажаним, граничним чи гарантійним запасом.
Управління запасами – це визначений вид виробничої діяльності, об'єктом якого є створення і збереження запасів.
Основна мета управління запасами на підприємстві – знизити загальні щорічні витрати на утримання запасів до мінімуму за умови задовільного обслуговування споживачів. На практиці розроблено багато методів, прийомів і стратегій керування запасами. Розглянемо деякі з них:
1. Система з фіксованим обсягом замовлення. Тут обсяг замовлення суворо зафіксований і не змінюється ні при яких умовах. Для оптимізації розмірів замовлення застосовуються спеціальні методики і розрахункові формули. Функціонування такої системи наведено на рисунку 9.3.
У цій системі замовлення здійснюються в суворо визначені моменти часу через рівні інтервали, наприклад раз на місяць, тиждень і т.д.
Таблиця 1