ТКАНИНИ, КОЛІРНА ГАМА
У виробництві тканин, так само як в інших галузях ремісничого виробництва й прикладного мистецтва Європи, спостерігається потужний підйом. Центром розвитку ремесел була Італія, тому що соціально-економічні передумови для зародження капіталістичних відносин, розквіту міст і нової міської культури тут зложилися раніше всього. У розвинених містах Італії — Генуї, Милане, Флоренції, Венеції — широко розвивається шовкове ткацтво, виготовлення набивних тканин.
По фактурі, щільності й зовнішньому вигляду італійські шовкові тканини були надзвичайно різноманітні. Важка парча із золотим або срібним тлом, з тонким шовковим або оксамитовим візерунком (один метр її важив 3 кг), одноколірні легкі тканини з атласним тлом і матовим візерунком, оксамит - однотонний і кольоровий, вишитий, розписаний, тиснений, двохворсний («ритий»). По якості італійські тканини не знали собі рівних. На італійських шовках ранніх періодів зображуються окремі тварини, птаха, квіти, плоди. Протягом XV і XVI ст. у візерунковому ткацтві і набійці найбільше поширення одержує гранатовий візерунок - стилізований рослинний орнамент, в основі якого лежить зображення квітки граната. Гранатовий візерунок прикрашав шовкові, лляні й навіть бавовняні тканини. Розповсюдженим візерунком був також візерунок «павині пір'я».
Тканини виготовлялися та в інших європейських країнах: Нідерландах, Німеччині, Іспанії, Франції. Великими центрами ткацтва були нідерландські міста Брюгге, Утрехт, які славилися набивними лляними тканинами і тисненими бархатами, і німецькі міста в Рейнській області, що також робили набивні лляні тканини. Крім тканого візерунка та набійки, у прикрасі оксамитових і шовкових тканин широко застосовувалася вишивка малюнків у вигляді золотих листиків, кілець, кружків з рельєфним зображенням левів, драконів, птахів, вишивка перлами і дорогоцінними каменями. Маса костюма, що розшив таким чином, могла досягати 25 - 40 кг.
З XV — XVI ст. в Італії, Франції, а потім і в інших європейських країнах для верхнього одягу перестають застосовувати лляні тканини, заміняючи їхньою парчею, оксамитом, щільним шовком. Льон стає незамінним матеріалом у виготовленні нижніх одягів, однак його матова або блискуча фактура, білизна, продовжують грати більшу декоративну роль у костюмі (спочатку нижні лляні одяги проглядалися у вирізі пройм, горловини, застібки-шнурівки, а потім у декоративних розрізах верхніх одягів). З XV ст. у Європі з'являється мереживо у вигляді краю, що складає з маленьких петельок із золотої нитки. Комбінації цих петельок створювали складні геометричні візерунки. Малюнки для виготовлення шитих і плетених мережив починають видаватися в спеціальних збірниках в Італії та інших країнах Європи.
Контрольні запитання:
1. Охарактеризуйте загальну історичну характеристику епохи Ренесансу.
2. Який естетичний ідеал краси епохи Відродження?
3. Які тканини використовувалися в одязі людей епохи Ренесансу?
Лекція №7
Тема:«Костюм епохи Відродження. Його конструктивне рішення»
План:
1.Конструктивне рішення костюму
2.Поширення моди
Мета: - ознайомлення з історією розвитку костюму епохи Ренесансу;
- відображення в костюмі культури і побуту людей епохи Ренесансу.
Ключові слова: плавна лінія, котт, пурпуан, опуклість грудей, декоративне рішення костюму, округлі лінії силуету, подібність із бронею, збірник моделей.
Кількість годин: 2
Література:
1. Пармон Ф.М. Композиция костюма.- М.: Легпромбытиздат, 1985.
2. Каминская Н.М. История костюма. - М.: Легпромбытиздат, 1985.
3. Рачинская Е.И., Сидоренко В.И. Моделирование и художественное оформление одежды/Серия «Учебники, учебные поосбия». – Ростов н/Д. Издательство «Феникс», 2002.
4. Блейз А. История в костюмах. – М.: ОЛМА-ПРЕСС Экслибрис, 2002.