Естетичний ідеал краси

Загальна характеристика країни

В VII - I століттях до н.е. у південній частині Балканського півострова розцвіла чудова культура Древньої Греції.

Політичний пристрій Греції різко відрізнялося від східних деспотій древнього миру. Його основи - демократія (керування народних зборів) і рабовласницький лад.

Грецьке мистецтво носило реалістичний характер. Свідомість цінності й краси людської особистості, віра в безмежні творчі здатності людини, простота і ясність художньої мови, правдиве відбиття дійсності - такі основні риси, завдяки яким античне мистецтво мало величезне значення для всієї європейської культури в майбутньому.

 

 

Уперше в історії людства в основі естетичнoгo ідеалу краси людини лежить гармонія духу й тіла. Патріотизм, висока цивільна свідомість, розвита розумовий кругозір і моральний багаж повинні сполучатися з фізичною красою: сильним тренованим тілом, пропорціям якого приділяється багато уваги в працях мислителів, художників і поетів.

Ідеал атлета-громадянина втілений грецьким художником Поликлетом у бронзовій статуї «Дорифор» («Списник»). Скульптор написав теоретичний трактат «Канон», у якому виклав свої погляди на найбільш гармонічні пропорції людської фігури. За одиницю виміру була прийнята довжина тіла людини, де голова становить одну сьому її частину.

Незважаючи на обмежені права жінки в грецькому суспільстві, жіночі образи в мистецтві також відбивають ідеал різнобічно розвитий, здорової, цільної особистості. Така, наприклад, статуя богині Афродіти, відома за назвою Венери Милосской. Красу особи богині становлять правильні прямі лінії носа й підборіддя, невисоке чоло, обрамлений короткими завитками волосся із прямим проділом. Більші опуклі очі підкреслені округлою лінією брів.

По фарбуванню давньогрецьких статуй і описам героїв літературних творів можна судити про те, що стародавні греки віддавали перевагу світлому колориту - златокудрі волосся, блакитні очі, світлу шкіру.