Минулий час

Вправи

Вправи

Вправи

1. Займенники в дужках поставити в правильній формі:

1. Poczekaj na (ja, ona, on). 2. Widziałeś (ona, on) dzisiaj? 3. Myślę często o (ty, on, ona). 4. Bardzo żle (ty) słyszę. 5. Nie rozmawiałem z (ty) już dwa tygodnie! 6. Dlaczego nie możesz iść ze (ja) do kina? 7. Daj (ja, on, ona) ten list. 8. Chciałabym (ty) odwiedzić. 9. Robert siedzi za (ona). 10. Czy ten prezent jest dla (ja). 11. Bez (on, ty) niczego nie załatwię. 12. Skąd (ona, on) znasz?

2. Займенники в дужках поставити в правильній формі:

1. Czekamy już na (wy) pół godziny! 2. Czy pójdziecie z (my, oni, one) na koncert? 3. Mówili o (my, wy, oni, one) w telewizji. 4. Co (oni, one) podarujesz na imieniny? 5. Powiedziano (my, wy, oni, one) o tym wcześniej. 6. jestem (oni) zafascynowana. 7. Nie pójdę tam bez (oni). 8. Nie poznałam (wy)! 9. Nie miałam od (one) żadnych wiadomości. 10. Byliśmy tam z (wy) w zeszłym roku. 11. To dzięki (my) policja złapała złodzieja!

3. Займенник który поставити в правильній формі:

1. Mam hobby, o ________ nikt nie slyszał. 2. Książka, _________ czytasz, jest moją ulubioną lekturą. 3. Dziewczyna, o ________ Ci opowiadałem, będzie jutro na przyjęciu. 4. Słyszałem to od koleżanki, _________ znajomy pracuje w szpitalu. 5. To są sprawy, o ________ trzeba rozmawiać. 6. Panowie, _________ nie dostali biletów, odeszli zrezygnowani od kasy. 7. Baterie, ________ nie działają należy reklamować. 8. W _________ szufladzie leży otwieracz do konserw? 8. Z ________ peronu odjeżdża pociąg. 9. O ___________ godzinie ląduje samolot? 10. W __________ sali mamy egzamin? 11. Z __________ profesorem mamy wykład?

4. Займенники nikt, nic поставити в правильній формі:

1. Oni z (nikt) nie rozmawiali. 2. Po tym pisarzu nie spodziewam się (nic) dobrego. 3. O (nic) nas nie poinformowano. 4. Nigdy (nikt) nie pożyczam pieniędzy. 5. Ona na (nic) się nie zna. 6. (nikt) tu nie znam. 7. O (nikt) taki nie słyszałem. 8. (nikt) jeszcze o tym nie mówiliśmy. 9. (nic) mu nie proponowałam. 10. Nad (nic) wcześniej nie zastanawiał się tak długo. 11. Z (nikt) jeszcze się tak dobrze nie bawiłam!

5. Займенники ktoś, coś, jakiś поставити в правильній формі:

1. Czy ____ z was mówi po włosku? 2. Czy ____ ci mówiłam o swoich planach? 3. Czy spotkałeś ______ znajomego? 4. Czy o ______ nie zapomnieliśmy? 5. _________ zapomniałam. 6. O ______ takim już słyszałam. 7. Przypominasz mi ______ znajomego. 8. Czy masz ______ długopis. 9. Rozmawiali o ______ filmie. 10. Z ______ powodu nie zadzwonił i nie przyszedł.

6. Займенник swój поставити в правильній формі:

1. Pamiętaj o ____serniku w lodówce. 2. Dlaczego zostawiłeś ____ psa w samochodzie? 3. Nie rozrzucaj wszędzie _____ rzeczy! 4. Nie odpowiadasz za _____rodzeństwo. 5. Proszę pilnować_____dzieci! 6. Proszę zabrać_____ dokumenty. 7. Umówiła się ze _____ kolegami. 8. Nie wziął _____parasola.

Числівник (Liczebnik)

Класифікація числівників:

1. Кількісні (główne): 1 - jeden (jedna, jedno), 2 - dwa (dwaj, dwóch, dwie), 3 - trzy (trzej, trzech), 4 - cztery (czterej, czterech), 5 - pięć (чоловічо-особова форма - pięciu), 6 - sześć (чоловічо-особова форма - sześciu)....., 11 – jedenaście (чоловічо-особова форма - jedenastu), 15 - piętnaście (чоловічо-особова форма - piętnastu), 20 - dwadzieścia (чоловічо-особова форма - dwudziestu), 50 - pięćdziesiąt (чоловічо-особова форма - pięćdziesięciu), 100 – sto (чоловічо-особова форма - stu), 300 – trzysta (чоловічо-особова форма - trzystu), 500 – pięćset (чоловічо-особова форма - pięciuset), 800 - osiemset (чоловічо-особова форма - ośmiuset), tysiąc, milion, miliard (відмінюються як іменники чоловічого роду).

2. Порядкові (porządkowe):pierwszy, -a, -e (чоловічо-особова форма множини –pierwsi, інші роди – pierwsze); drugi, -a, -e (чоловічо-особова форма множини –drudzy, інші роди – drugie); czwarty, -a, -e; dziesiąty, -a, -e; setny, -a, -e; tysięczny, -a, -e; milionowy, -a, -e.

3. Збірні (zbiorowe):dwoje, oboje, troje, czworo, pięcioro, sześcioro, dziesięcioro, jedenaścioro...

4. Дробові (ułamkowe):jedna druga, dwie trzecie, pięć dziesiątych (odmienne), pół, półtora (r.m i r.n.), półtorej (r.ż.)

5. Неозначені (nieokreślone):kilka, parę, kilkanaście, kilkadziesiąt, kilkaset, paręset.

Відмінювання кількісних числівників.

1. Відмінювання числівників 1-4.

- числівники jeden, jedna, jedno відмінюються як прикметники: jednego, jednej, jednemu, jedną і т.д.

- числівники dwa, dwaj, dwóch, dwie відмінюються наступним чином:

- числівники trzy, trzej, trzech та числівники cztery, czterej, czterech відмінюються наступним чином:

Числівники 1-4 в залежності від роду іменника утворюють такі словосполучення:

jeden pan, jedna pani, jedno dziecko;

dwaj panowie, dwóch panów, dwie kobiety, dwa jabłka;

trzej panowie, trzech panów, trzy kobiety, jabłka;

czterej panowie, czterech panów, cztery kobiety, jabłka.

2. Відмінювання числівників pięć, sześć і далі.

- числівники від pięć (pięciu), sześć (sześciu), dziesięć (dziesięciu, dwadzieścia (dwudziestu), sto (stu) etc. відмінюються наступним чином:

У формах складених числівників (напр. 25, 41, 128) відмінюються усі числівники за винятком числівника jeden, який залишається без змін:

- dwadzieścia jeden kobiet, dwudziestu jeden panów, czterdzieści jeden jabłek, czterdziestu jeden chłopcom, stu dwudziestu jeden osobami etc.

3. Відмінювання числівників sto, dwieście, trzysta, ...dziewięćset.

- числівники sto, dwieście, trzysta, ...dziewięćset відмінюються наступним чином:

Числівники sto, dwieście, trzysta, ... dziewięćset в залежності від роду іменника утворюють такі словосполучення:

Stu, pięciuset panów, sto, pięćset kobiet, jabłek;

Dwustu, dziewięciuset panów, dwieście, dziewięćset kobiet, jabłek.

4. Відмінювання порядкових числівників.

- порядкові числівники відмінюються і вживаються в реченні як прикметники Наприклад: druga żona, piąte jabłko, jedenasty pokój, dwudziesta czwarta godzina, setny uczeń, milionowy samochód.

5. Відмінювання збірних числівниківdwoje, oboje, troje, czworo, pięcioro, sześcioro.

- збірні числівники відмінюються наступним чином:

Збірні числівники в польській мові вживаються з такими іменниками:

1. на позначення групи, яка складається з осіб різної статі (oboje doktorstwo, dwoje ludzi, oboje rodziców).

2. на позначення дітей і молодих тварин (troje kurcząt, pięcioro dzieci).

3. на позначення групи предметів, назви яких не мають множини, т.зв. pluralia tantum (dwoje drzwi, sześcioro skrzypiec).

4. oczy i uszy: dwoje uszu, dwoje oczu, а також dwoje rąk.

6. Відмінювання дробових числівників jedna piąta, trzy dziesiąte, pięć setnych.

- дробові числівники відмінюються наступним чином: чисельник (pol. licznik) jedna вимагає знаменника (pol. mianownik) в однині жіночого роду (jedna piąta), чисельник dwie, trzy, cztery вимагає знаменника в називному відмінку множини (trzy dziesiąte), а чисельник pięć, sześć ...etc. вимагає знаменника в родовому відмінку множини (pięć setnych).

Позначення дат в польській мові.

В сучасній польській мові існує два способи називання дати:

1. Którego (mamy) jest dzisiaj? – dzisiaj mamy (jest) ósmego czerwca.

2. Który jest dzisiaj? – ósmy czerwca.

При називанні років змінюються лише два останні числівника: urodziłem się w tysiąc dziewięćset siedemdziesiątym trzecim roku, nastąpił dwa tysiące dziewiąty rok.

1. Запиши словами такі числа:

12 -

19 -

24 -

31 -

45 -

161 -

1000 -

1317 -

5985 -

1 000 234 –

2. Запиши словами такі дати:

1. 1.07.2006 2. 12.05.1987 3. 16.11.1978 4. 24.12.1999. 5. 17.03.2001. 6. 24.08.1878.

3. Запиши словами такі години:

1. 07.30. 2. 12.45. 3. 13.00 4. 13.20. 5. 16.45 6. 20.10. 7. 21.15. 8. 24.00 9. 12.00, 10. 13.05.

4. Запиши словами дроби за таким зразком: 1/2 - jedna druga.

1/3 ------, 1/4 ------, 1/16 ------, 1/5-------, 0,15 ------.

5. Опиши свій звичайний день, використовуючи дієслова в різних часах (теперішньому, минулому, майбутньому) за таким зразком: Ja zawsze wstaję o 7.00. Wczoraj wstałam o w pół do ósmej. Jutro wstanę 15 po szóstej.

6. Вибери правильну форму числівника:

1. Na tym uniwersytecie studiują moi (dwaj – dwoje – dwóch) koledzy. 2. Oni mają (dwa – dwóch – dwoje) dzieci. 3. Na dworzu biegają (dwie – dwa – dwóch) psy. 4. Na drugim piętrze mieszkają (dwie – dwa – dwaj) studentki. 5. Dookoła stołu stoją (trzej – trzy – troje) krzesła. 6. Na kanapie siedzą (trzech – trzej – troje) panowie. 7. Na parkingu stoją (cztery – czterech - czworo) samochody. 8. W tej grupie jest (pięciu – pieć – pięcioro) dzieci. 9. Na stole stoi (pięć – pięciu – pięcioro) kubków. 10. Zaprosiłam na urodziny (pieć – pięciu – pięcioro) koleżanek.

7. Склади речення за таким зразком: w, ta, kolejka, stać, 6, osoba - w tej kolejce stoi sześć osób.

1. w, ten samochód, siedzieć, 5, człowiek

2. ten, 2, komputer, nie, działać

3. zostać, nam, jeszcze, 3, zaproszenie

4. w, to miasto, być, mało, parking

5. w, ta księgarnia, być, dużo, ciekawa książka

6. w, ten rok, mieć (ja), 21, dzień urlopu

7. na, ta wycieczka, zapisać się, wiele, osoba

8. do, ten lekarz, czekać, 3, pacjent

9. Pani Ania, mieć, 2, dziecko

10. w, ten dom, być, 5, pokój

Дієслово (Czasownik)

Граматичні категорії дієслова:

Рід (rodzaj gramatyczny): męski, żeński i nijaki (w liczbie pojedynczej) oraz męskoosobowy i niemęskoosobowy (w liczbie mnogiej).

Число (liczba): pojedyncza - однина, mnoga - множина.

Особа (osoba): pierwsza, druga i trzecia – перша, друга і третя.

Дієвідміна (koniugacja): I, II,III i IV

Час (czas): teraźniejszy, przeszły i przyszły – теперішній, минулий і майбітній

Спосіб (tryb): oznajmujący, rozkazujący i przypuszczający (warunkowy)

-розповідний, наказовий і умовний.

Вид (aspekt): dokonany i niedokonany - доконаний і недоконаний.

Стан (stronа): czynnа, biernа i zwrotnа - активний, пасивний і зворотній.

Категорія виду

Поняттєва категорія виду дії у багатьох індо-європейських мовах виражається за допомогою флексійних засобів, тобто за допомогою різниць у закінченнях доконаних і недоконаних часів (перфективних і імперфективних). У польській мові, подібно як у багатьох слов'янських мовах, поняттєва категорія виду дії дієслова знаходить своє відображення у морфологічних засобах, але не флексійних, лише у словотвірних.

Доконані дієслова польської мови відрізняються від недоконаних словотвірною будовою. Викладниками значеннєвих різниць доконаності і недоконаності в польській мові можуть бути:

а) префікси:

недоконані дієслова доконані дієслова

robić zrobić/przerobić

czytać przyczytać/odczytać

pisać napisać/dopisać

szyć uszyć/przeszyć

jechać pojechać/wyjechać

б) суфікси:

недоконані дієслова доконані дієслова

wciskać wcisnąć

mijać minąć

strzelać strzelić

sprawiać sprawić

в) різниці в корені:

недоконані дієслова доконані дієслова

nazywać nazwać

oddychać odetchnąć

wyjmować wyjąć

Категорія виду у польській словозміні має велике значення. Перед усім вона позначається на виборі дієвідміни, часових форм, а отже на правильному відмінюванні дієслова. Непоодинокі випадки приналежності видових пар дієслів до різних дієвідмін:

strzelać – ІІІ дієвідміна strzelić - І дієвідміна

Як і в українській, російській та інших слов'янських мовах, у польській мові доконані дієслова не утворюють форм теперішнього часу, складного майбутнього, дієприслівника теперішнього часу.

1. Утворити різні варіанти доконаних дієслів за таким зразком:

pisać – napisać, przepisać, wypisać, zapisać, wpisać, opisać etc.

czytać –

myśleć -

iść –

jechać –

malować –

gotować –

sprzedawać –

oddawać –

kupować –

pożyczać-

2. Знайти у словнику декілька видових пар дієслів (доконане дієслово + недоконане дієслово).

Теперішній час

Серед форм теперішнього (і простого майбутнього) часу віокремлюються чотири дієвідміни з огляду на особові закінчення 1 і 2 особи однини:

Закінчення l. особи Закінчення 2. особи

I дієвідміна (koniugacja) - ę - esz

II дієвідміна (koniugacja) - ę - isz/ysz

III дієвідміна (koniugacja) - am - asz

IV дієвідміна (koniugacja) - em - esz

Дієвідміна І (koniugacja I)

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

1. os. niosę płaczę biorę niesiemy płaczemy bierzemy

2. os. niesiesz płaczesz bierzesz niesiecie płaczecie bierzecie

3. os. niesie płacze bierze niosą płaczą biorą

В основах, які закінчуються м'якою (piję) або стверділою (skaczę) приголосною, чергування не відбуваються, тоді як в твердих основах є чергування твердої приголосної з м'якою (płynę/płyniesz). Можуть також бути і чергування голосних: niosę/niesiе.

Увага! До цієї дієвідміни належать усі дієслова з суфіксом – owa-: budować, wybudować, kupować, rysować, narysować, dyskutować, а також із формантом неозначеної форми – ąć: płynąć, przepłynąć, skaknąć, sięgnąć, dąć.

Дієвідміна ІI (koniugacja II)

Liczba pojedyncza

1. śpię mówię robię leżę siedzę myślę krzyczę

2. śpisz mówisz robisz leżysz siedzisz myślisz krzyczysz

3. śpi mówi robi łeży siedzi myśli krzyczy

Liczba mnoga

1. śpimy mówimy robimy leżymy siedzimy myślimy krzyczymy

2. śpicie mówicie robicie leżycie siedzicie myślicie krzyczycie

3. śpią mówią robią leżą siedzą myślą krzyczą

У II дієвідміні в дієсловах з основами на м'який приголосний не відбуваються чергування цих приголосних, натомість стверділі приголосні c, dz, sz, ż, dż чергуються, як правило, з фонетично м'якими ć, dź, ś, ź, dź, або ж залишаються без змін: ruszą - ruszysz, położę - położysz, miażdżę - miażdżysz. В основах на приголосний –cz- чергування відсутні. Без змін залишається і приголосний [ż], який на письмі позначається двознаком rz: wierzę — wierzysz. Після стверділих приголосних cz, szcz, sz, ż(rz), żdż в закінченнях дієслів пишеться голосний - y.

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

1. chodzę noszę płacę chodzimy nosimy płacimy

2. chodzisz nosisz płacisz chodzicie nosicie płacicie

3. chodzi nosi płaci chodzą noszą płacą

Дієвідміна ІII (koniugacja III)

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

1. czytam mam kocham czytamy mamy kochamy

2. czytasz masz kochasz czytacie macie kochacie

3. czyta ma kocha czytają mają kochają

У цій дієвідміні приголосні в основах дієслів не підлягають чергуванням.

Увага! Дієслово dać у 3.ос. мн. має форму: dadzą.

Дієвідміна ІV (koniugacja IV)

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

1. umiem jem wiem umiemy jemy wiemy

2. umiesz jesz wiesz umiecie jecie wiecie

3. umie je wie umieją jedzą wiedza

У IV дієвідміні дієслова umiem, rozumiem мають у 3. ос. множини форми umieją, rozumieją, а дієслова wiem, jem — wiedzą, jedzą.

Слід зауважити, що форми дієслів 2.ос. однини та множини в польській мові вживаються з певними обмеженнями. Форми chodzisz, mówisz, а також займенник ty, можуть використовуватися лише в розмовах з дітьми, членами сім'ї, близькими і приятелями, до котрих ми звертаємося по імені. По відношенню до дорослих осіб, з котрими нас не поєднують сердечна дружба, вживається ввічлива форма pan idzie, pani mówi. Натомість у множині замість займенника wyвживаються форми panowie mó­wią, panie słuchają, państwo czekają.

Представлені вище типи відмінювання у теперішньому часі активного стану стосуються недоконаних дієслів. Доконані дієслова також мають такі ж типи відмінювання (4 дієвідміни), але вже в майбутньому часі, у т.зв. «простому майбутньому».

Відмінювання допоміжного дієслова być

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

1. byłem, byłam byliśmy, byłyśmy

2. byłeś, byłaś byliście, byłyście

3. był, była, było byłi, były

Майбутній час

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

1. będę będziemy

2. będziesz będziecie

3. będzie będą

Наказовий спосіб

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

1. ----- bądźmy!

2. bądź! bądźcie!

3. niech będzie! niech będą!

Умовний спосіб

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

1. byłbym, byłabym bylibyśmy, byłybyśmy

2. byłbyś, byłabyś bylibyście, byłybyście

3. byłby, byłaby, byłoby byłiby, byłyby

Дієприкметник активного стану: będący, -a, -e.Дієприкметник пасивного стану: —. Дієприслівник теперішнього часу: będąc. Дієприслівник минулого часу: —.