Питання 1. Сутність соціальної відповідальності як засадничої стратегії корпоративного управління в компанії
З дисципліни
АНОТОВАНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
«КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ»
Не стримуй добра потребуючому,
коли в силі твоєї руки це вчинити.
Приповістки Царя Соломона,
3 розділ, 27 вірш
Соціальна відповідальність є основою філософії бізнесу. Звісно, кожна компанія має повне право індивідуально встановлювати свої стратегічні цілі, але сфера КСВ не може залишатися поза увагою будь-якої стратегії. За великим рахунком, те, що головною метою будь-якої підприємницької діяльності є отримання прибутку – є імперативом. Проте зрозуміло, що чисто математично по відношенню до інтересів суспільства цей прибуток може витягуватися трьома шляхами — так, щоб інтереси суспільства при цьому задовольнялися; так, щоб інтереси суспільства при цьому порушувалися; так, щоб для суспільства все це було байдуже. В даному випадку мова йде про тому, що соціально відповідальний підприємець допускає для себе використання тільки першої групи, не звертаючись до другої і третьої при скільки завгодно високій нормі прибутку.
Сьогодні в Україні вже починають переходити від декларування принципів ведення соціально відповідального бізнесу до практики системного та стратегічного планування й втілення різних соціальних програм - як зовнішнього, так і внутрішнього спрямування. Ми можемо вже спостерігати конкретні приклади того, що корпоративна соціальна відповідальність сприяє не лише створенню певного статусу компанії, але й збільшенню доходів, забезпечує очікувані практичні результати. При цьому очевидним є позитивний ефект на розвиток економіки, соціальної сфери та довкілля, що є запорукою стійкого розвитку. Підходи до визначення соціальної відповідальності наведено у табл. 4.1.
Таблиця 4.1
Підходи до визначення соціальної відповідальності
| Розуміння соціальної відповідальності | Джерело / організація |
| Відповідальність організації за вплив її рішень та діяльності на суспільство і навколишнє середовище через прозоре й етичне поводження, що: а) сприяє сталому розвитку, включаючи здоров'я і добробут суспільства; б) враховує очікування зацікавлених сторін і відповідає законам; в) узгоджується з міжнародними нормами поведінки та інтегроване в діяльність всієї організації". | Міжнародний стандарт соціальної відповідальності ISO26000 |
| Концепцієя, що дозволяє інтегрувати в повсякденну діяльність комерційних підприємств соціальні та екологічні аспекти, а також враховувати їх у процесі добровільної взаємодії із зацікавленими сторонами (стейкхолдерами, групами впливу). | «Зелена книга» Європейської комісії |
| Досягнення комерційного успіху засобами, які ґрунтуються на етичних нормах і повазі до людей, спільноти, навколишнього середовища. | Об’єднання корпорацій США “Business for Social Responsibility” |
| Довгострокове зобов’язання компаній поводитися етично та сприяти економічному розвитку, одночасно покращуючи якість життя працівників та їх родин, громади й суспільства загалом | Світова Рада Компаній за Сталий Розвиток - WBCSD |
| Сприяння відповідальній діловій практиці, яка дає вигоду бізнесу та суспільству й допомагає досягти економічного, соціального та екологічного усталеного розвитку через максимальне збільшення позитивного впливу бізнесу на суспільство з одночасною мінімізацією його негативного впливу. | Міжнародний форум лідерів бізнесу - IBLF |
Як бачимо, визначення соціальної відповідальності різняться тематично й географічно. Дехто активно пов'язує КСВ із розбудовою сталих громад. Якщо в США соціальна відповідальність дуже часто пов'язується із програмами волонтерства працівників компаній та благочинністю, то її європейське розуміння полягає у веденні бізнесу в соціально-відповідальний спосіб.
Отже, соціальна відповідальність – це концепція, що заохочує компанії враховувати інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив діяльності компанії на споживачів, стейкохолдерів, працівників, громади та навколишнє середовище в усіх аспектах своєї діяльності.
Типи соціальної відповідальності як засадничої стратегії корпоративного управління в компанії, визначені М. Портером та М. Крейнером [1], показано на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Типи соціальної відповідальності
як засадничої стратегії корпоративного управління в компанії[1]
Одним із найбільш важливих аргументів на користь необхідності впровадження соціальної відповідальності у практику діяльності підприємства є те, що традиційно соціальна відповідальність визначається як активний чинник підвищення конкурентоспроможності підприємства та, водночас, як
ефективна стратегія зростання добробуту населення та досягнення збалансованого розвитку. При цьому об'єктивно постає питання аналізу конкурентних переваг соціально відповідальних компаній.
Як свідчить аналіз відомих практик, впровадження соціальної відповідальності у діяльність підприємств створює можливості підвищення конкурентоспроможності різними шляхами. Аналіз результатів впровадження СВ-стратегій за окремими названими параметрами свідчить про формування цілого комплексу потенційних конкурентних переваг для соціально відповідальних підприємств. Зокрема, одним із найбільш важливих чинників впливу на ринок попиту, як показують численні дослідження, в сучасних умовах виступає імідж підприємства як соціально відповідального. Властивості соціальної відповідальності як засадничої стратегії корпоративного управління в компанії наведено на рис. 4.2.
 |
Рис. 4.2. Сутнісні характеристики соціальної відповідальності
як засадничої стратегії корпоративного управління в компанії
Важливо підкреслити, що в умовах глобалізації сам факт соціально відповідального ведення бізнесу є важливим чинником інвестиційної привабливості підприємства. Попри те, що реалізація програм соціальної відповідальності об'єктивно спричиняє значне зростання витрат підприємства, в довгостроковому періоді вони компенсуються зростанням доходу від покращення гудвілу компанії та підвищення інвестиційної привабливості, що в кінцевому підсумку створює умови для зростання конкурентоспроможності.
За висновками агенції Conference Board, підприємства, що є соціально відповідальними, мають значно вищі фінансові показники, ніж у соціально невідповідальних підприємств, а саме: доход на інвестований капітал вищий на 9,8%, доход з активів – на 3,55%, доход з продажів – на 2,79%, прибуток – на 63,5%. Результат дослідження консалтингової компанії Towers Perrin показав, що дохід акціонерів соціально відповідальних підприємств був майже в 2 рази більший за середній.
Впровадження в компаніях системи ключових показників соціальної відповідальності забезпечує дотримання принципу "What gets measured, gets done" ("Що вимірюється, те і робиться"). Загалом, моніторинг залежності ефективності діяльності підприємства від впровадження стратегії соціальної відповідальності свідчить, що підприємства, котрі реалізують активну соціальну політику, заощаджують до 40% витрат на просування своїх товарів чи послуг на ринку. Це дозволяє зробити висновок, що реалізація стратегії соціальної відповідальності бізнесу сприяє зростанню рентабельності, а, відтак, і конкурентоспроможності. На рис. 4.3 показано механізм соціальної відповідальності як засаднича стратегія корпоративного управління підприємства.
В світі активно обговорюється питання конкурентної переваги соціально відповідальних компаній. Достатньо цікавим прикладом є порівняння конкурентоспроможності країн. Економіка Швеції — найконкурентоздатніша в ЄС. Такі результати дослідження Всесвітнього економічного форуму, який раз на два роки оцінює, як країни ЄС виконують домовленості по розвитку національних економік, досягнуті в 2000 році.
Рис. 4.3. Механізм соціальної відповідальності як засаднича стратегія
корпоративного управління підприємства[2]
Ці домовленості передбачали, що європейська економіка розвиватиметься на основі інновацій і чесної конкуренції, а соціальні гарантії працівникам збільшуватимуться.
Швеція займає перше місце в рейтингу другий раз підряд. Тут краще за все серед країн Європи йдуть справи з інформатизацією населення, а також з прозорістю економіки і фінансовою інфраструктурою. Найінноваційніша економіка - у Фінляндії. Проте в загальному рейтингу ця країна лише друга, зокрема через недостатню прозорість своєї економіки. На третьому місці Данія. Домінування скандинавських країн в рейтингу пояснюється багато в чому і тим, що найкрупніші країни Євросоюзу, такі як Німеччина і Франція, скоротили витрати на IT на догоду соціальним[3].
Отже, можна бути відповідальним і залишатись конкурентоспроможним. Існує навіть теорія кластерів корпоративної відповідальності, що розглядає можливість утворення географічних кластерів компаній із наближеною стратегією КСВ на кшталт індустріальних парків. Компанії з подібних кластерів, наприклад, матимуть синергію від впровадження власних стратегій КСВ, матимуть спільні напрацювання в сфері КСВ, що сприятиме їхній конкурентоспроможності [3].
У найближчі десятиліття орієнтація на соціальну відповідальність, а також державно-приватне партнерство, надають широкі можливості в об'ємі $6,2 трлн для далекоглядних компаній-лідерів: такий висновок міжнародного дослідження, яке в 2010 р. проведене Всесвітнім радим бізнесу із стійкого розвитку (WBCSD). Управлінські інновації по впровадженню принципів соціальної відповідальності в стратегію управління суттєво впливають на матеріальні і нематеріальні активи, забезпечуючи конкурентоспроможність та довгостроковий стійкий розвиток компаній і територій їх присутності.