Підбір труб із встановленими коефіцієнтами запасу міцності

Встановлення коефіцієнтів запасу міцності

 

Згідно з інструкцією рекомендуються такі значення коефіцієнта запасу міцності при розрахунку на зовнішній надлишковий тиск: n1 = (1,0-1,3) - для секцій труб, що розташовані в інтервалі експлуатаційного об’єкта (залежно від стійкості колектора); – для секцій, що розташовані вище експлуатаційного об’єкта.

При розрахунку на внутрішній надлишковий тиск рекомендовано такі значення коефіцієнта міцності: n2 = 1,15 - для труб діаметром (114-219) мм виконання А та Б; для труб діаметром понад 219 мм: n2=1,45 (виконання Б); n2=1,15 (виконання А).

При розрахунку на розтяг колони труб з різьбою трикутного профілю коефіцієнт запасу міцності n3 вибирають у залежності від діаметра і довжини колони (таблиця 10.5).

 


Таблиця 10.5 – Значення коефіцієнтів запасу міцності

на розтяг n3

  Діаметр труби, мм   Довжина колони, м Коефіцієнт запасу міцності
вертикальних свердловин похилих свердловин
114-168 до 3000 1,15 1,3
більше 3000 1,3
178-245 до 1500 1,3 1,45
більше 1500 1,45
273-324 до 1500 1,45 1,6
більше 1500 1,6
більше 324 до 1500 1,6 1,75
більше 1500 1,75

 

Для труб з трапецієвидною різьбою виконання А коефіцієнт запасу міцності беруть n3 = 1,75, а для труб виконання Б – n3 = 1,8.

 

Підбір труб здійснюється «знизу-вверх», використовуючи графоаналітичний метод. Першу (нижню) секцію труб підбирають з умови міцності від дії зовнішнього надлишкового тиску, тобто

. (10.23)

Відповідно до величини pз кр, підбирають труби, які задовільняють умову (10.23).

Довжину першої секції, як правило, приймають рівною товщині продуктивного горизонту

l1 = H1 - H2, (10.24)

де l1 - довжина першої секції, м;

H1=H - глибина спуску колони, м;

H2 - глибина покрівлі продуктивного горизонту, м.

Вага секції (G1) визначається за формулою

, (10.25)

де q1 - приведена вага 1 п.м. колони, Н/м.

За епюром (рисунок 10.7 а) визначають величину зовнішнього надлишкового тиску pзн2 на верхній межі першої секції (на глибині H2) і підбирають труби для другої секції з умови (10.23), прийнявши = 1,0.

Визначають значення для труб другої секції із врахуванням розтягувальних навантажень від ваги першої секції (двоосьового навантаження)

, (10.26)

де pз кр2 - критичний тиск без врахування розтягу, Па;

G1 - осьова розтягувальна сила від ваги першої секції труб, Н;

Gт2 - розтягувальна сила, при якій напруження в тілі труби досягають границі текучості, Н.

Для одержаного значення за епюром (рисунок 10.7 а) визначають уточнену глибину спуску другої секції і уточнену довжину першої секції та її вагу

. (10.27)

Після цього перевіряють труби першої секції на внутрішній надлишковий тиск:

, (10.28)

де pв кр1 - внутрішній критичний тиск для першої секції;

pвн1 - внутрішній надлишковий тиск на глибині H'2, знайдений за епюром (рисунок 10.7 б).

Труби першої секції перевіряють також на міцність від розтягуючої сили:

, (10.29)

де - вага нижчележачих секцій труб, Н;

Gзр1 - зрушуюче навантаження для труб першої секції з трикутною різьбою, Н.

Для визначення довжини другої секції необхідно підібрати труби для третьої секції з меншою, порівняно з другою секцією, міцністю (pз кр3 < p з кр2 ). За епюром (рисунок 10.7 а) визначають допустиму глибину спуску цих труб H3. Визначають довжину другої секції із умови одноосьового навантаження, її вагу, а також сумарну вагу двох секцій

. (10.30)

Визначають величину для труб третьої секції за формулою (10.26) для умови двоосьового навантаження з врахуванням впливу розтягувального навантаження від ваги першої та другої секцій (SG1-2).

Для знайденого значення за епюром (рисунок 10.7 а) визначають уточнену глибину спуску третьої секції , уточнену довжину другої секції , її вагу і сумарну вагу двох секцій ( ).

Перевіряють труби другої секції на внутрішній надлишковий тиск та на розтяг за формулами (10.28) і (10.29). Якщо ці дві умови виконуються, то аналогічно продовжують підбір наступних секцій труб з умови міцності від дії зовнішнього надлишкового тиску.

Якщо не виконується умова (10.28), то довжину даної секції уточнюють з умови міцності на внутрішній тиск. Для цього визначають допустимий внутрішній тиск для труб даної секції pв кр /n2 і за епюром внутрішнього надлишкового тиску (рисунок 10.7 б) встановлюють верхню межу секції. Визначають довжину даної секції, її вагу, а також сумарну вагу колони (SGi) і перевіряють умову (10.29). Довжини наступних секцій визначають з умови міцності на внутрішній тиск з перевіркою умови (10.29).

Якщо не виконується умова (10.29), то довжину даної секції уточнюють з умови розрахунку на розтяг:

, (10.31)

де [G]i - допустиме розтягуюче навантаження для труб даної секції, Н.

Для труб з різьбою трикутного профілю

. (10.32)

Для труб з різьбою трапецієвидного профілю

, (10.33)

де - мінімальне значення розтягуючого навантаження, вибране з трьох величин (Gт, Gр, Gвир), Н;

SGi-1 - сумарна вага секцій, розміщених нижче, Н.

Дану секцію називають розмежовуючою, і довжини наступних секцій (розміщених вище) вибирають з умови міцності на розтяг із міцніших труб:

(10.34)

Підібрані секції перевіряють на внутрішній надлишковий тиск за формулою (10.28).

Підбір секцій труб проводять до того часу, поки сумарна довжина всіх підібраних секцій не стане рівною довжині обсадної колони.