Інформаційні системи і бази даних

 

Процес обробки інформації за допомогою ЕОМ полягає у зчитуванні даних, записаних у вигляді файлів, в оперативну пам’ять ЕОМ, а також у редагуванні, доповненні чи перетворенні їх за допомогою відповідних комп’ютерних програм. Щоб зберегти модифіковану інформацію, її знову записують на диски у вигляді файлів.

 

Сукупність певних відомостей щодо конкретних об’єктів з визначеними засобами пошуку інформації становлять інформаційну систе­му (ІС). Такі системи оточують нас у повсякденному житті. Наприклад, звичайний записничок або бібліографічний каталог у бібліотеці є інформаційною системою. Файлова система для зберігання файлів - також ІС у загальному розумінні.

Метою будь-якої ІС є обробка даних. ІС оперує наборами об’єктів, побудованих щодо конкретної предметної області з використанням конкретних значень даних про ці об’єкти. Стосовно ІС дане - це деякий показник, що характеризує певний об’єкт і приймає для кон­кретного екземпляра об’єкта числове, текстове або інше значення.

Із загальної точки зору, серед ІС можна виокремити автоматизо­вані ІС, в яких застосовуються технічні засоби пошуку та обробки інформації, зокрема ЕОМ. Автоматизована ІС - це сукупність упо­рядкованих у певний спосіб даних і комплексу апаратно-програмних засобів для зберігання даних та маніпулювання ними.

 

Властивості ІС залежать від структури інформації. Неструктурованість даних істотно обмежує можливості автоматизованої обробки інформації в ІС. Структурування інформації полягає в усуненні нео­днозначності у записі даних, а також у формулюванні певних домо­вленостей щодо способів подання даних в ІС.

База даних(БД) є сукупністю у певний спосіб організованих даних, що зберігаються на комп’ютерних носіях і відображають стан об’єктів та їх взаємозалежність у конкретній предметній ділянці.

За логічною структурою даних, що зберігаються у базі, розрізняють реляційні, ієрархічні та мережні БД. У найпоширеніших реляційних БД дані утворюють кілька зв’язаних між собою двовимірних таб­лиць (списків) із фіксованою кількістю стовпців (полів) і змінною кількістю рядків (записів). В ієрархічній структурі вихідні елементи породжують інші елементи, які в свою чергу можуть породжувати свої елементи. Найчастіше ієрархічну структуру можна звести до простої реляційної. Існують і складніші структури - мережні, в яких кожному породженому елементу відповідає більше як один елемент, що його породжує. В таких БД використовуються дві групи елементів: “запис” і “зв’язок”. Елемент “зв’язок” встановлюється для двох типів елементів “запис”: попередника та наступника.

Для організації інформації у БД, її накопичення, зберігання та обробки створюють системи керування базами даних(СКБД), які станов­лять комплекс мовних і програмних засобів, призначених для створен­ня, ведення та спільного використання БД багатьма користувачами.

Банк даних(БнД) є різновидом ІС, в якій реалізовано функції цен­тралізованого зберігання та накопичення оброблюваної інформації, яка організована в одну або кілька БД. Зазвичай банк даних скла-дається з таких компонентів: база (або кілька баз) даних, система керування базами даних, словник даних, адміністратор, обчислювальна система, що є сукупністю зв’язаних і узгоджено діючих ЕОМ, та обслуговуючий персонал.

 

Питання для самоконтролю

1. Що таке інформаційна система?

2. Що таке автоматизована інформаційна система?

3. Що таке структурування інформації?

4. Що таке база даних?

5. Які є структури баз даних?

6. Що таке реляційна база даних?

7. Що таке мережні бази даних?

8. Що таке система керування базами даних?

9. Що таке банк даних?