Пружинний, математичний і фізичний маятники
Пружинний маятник – це тіло масою , яке підвішене на невагомій абсолютно пружній пружині і здійснює гар монічні коливання під дією пружної сили , де – коефіцієнт пружності, який у випадку пружини називається жорсткістю (рис. 25). На тіло діє і сила тяжіння .
Запишемо основне рівняння динаміки для цього випадку:
,
де - статична деформація пружини під дією сила тяжіння mg.
Позначимо і, враховуючи, що , бо не залежить від часу, знайдемо рівняння руху тіла:
, .
де .
Отже, пружинний маятник здійснює вільні гармонічні коливання за законом
з власною циклічною частотою
і періодом
.
Період коливань Т не залежить від амплітуди А.
Ця формула справедлива для пружних коливань в межах, в яких виконується закон Гука, та коли маса пружини мала порівняно з масою тіла.
Потенціальна енергія пружинного маятника дорівнює:
,
а кінетична:
.
Математичним маятником називається матеріальна точка, яка підвішена на невагомій і нерозтяжній нитці. На практиці математичним маятником можна вважати важке тіло, яке підвішене на легенькій нитці, довжина якої набагато більша, ніж розміри тіла (рис. 26). Якщо відхилити маятник з положення рівноваги так, щоб нитка утворювала кут з вертикаллю, то він почне коливатися у вертикальній площині під дією сили тяжіння .
Сила, що повертає математичний маятник у положення рівноваги, є складовою його сили тяжіння :
.
Складова зрівноважується силою натягу нитки .
Для малих кутів відхилення можна замінити кутом , а дугу, вздовж якої рухається маятник, можна вважати відрізком прямої. Силу що повертає маятник до положення рівноваги, можна вважати квазіпружною силою:
.
Отже, малі коливання математичного маятника – гармонічні.
Період цих коливань дорівнює:
.
Період малих коливань математичного маятника не залежить від амплітуди коливань.
Математичний маятник зберігає площину, в якій він коливається.
Спостереження над коливаннями маятників використовуються для визначення прискорення сили тяжіння.
Фізичний маятник – абсолютно тверде тіло, що здійснює коливання під дією сили тяжіння навколо горизонтальної осі О, яка не проходить через його центр мас С (рис. 27).
Нехай маятник відхилено з положення рівноваги на невеликий кут . Складова сили тяжіння маятника , напрямлена вздовж осі , зрівноважується реакцією осі . Складова , яка перпендикулярна до , намагається повернути маятник у положення рівноваги.
Відповідно до рівняння динаміки обертального руху твердого тіла момент М обертальної сили можна записати у вигляді:
,
де J - момент інерції маятника відносно осі, що проходить через точку O, l - відстань між точкою підвісу і центром мас маятника, відповідає малим коливанням маятника. Тоді
або .
Позначивши
,
отримаємо рівняння
.
Розв’язок цього рівняння такий:
.
При малих коливаннях фізичний маятник здійснює гармонічні коливання з частотою і періодом
,
де - зведена довжина фізичного маятника.
Точка на продовженні прямої ОС, що знаходиться від осі підвісу на відстані зведеної довжини L, називається центром гойдання фізичного маятника.
Точка підвісу O і центр гойдання мають властивість спряженості: якщо вісь підвісу проходить через центр гойдання, то точка O попередньої осі підвісу стане новим центром гойдання і період гойдання фізичного маятника не зміниться.
За теоремою Штейнера маємо:
,
де - момент інерцій маятника відносно осі, що проходить через центр мас. Отже,
, тому .
Порівнюючи формули
і ,
бачимо, що якщо зведена довжина фізичного маятника дорівняє довжині математичного маятника, то їх періоди коливань одинакові.
Отже, зведена довжина фізичного маятника – це довжина такого математичного маятника, період коливання якого дорівнює періоду коливань даного фізичного маятника.
Формулу для періоду Т математичного маятника можна отримати з виразу
,
якщо розглядати математичний маятник як окремий випадок фізичного, в якому вся маса зосереджена в центрі мас C на віддалі L від підвісу, що дорівнює довжині l нитки математичного маятника. Тоді і маємо . В загальному випадку період коливань математичного маятника визначається формулою:
,
де - максимальний кут відхилення маятника.