Зміщення земної осі і полюсів.

Лекція

Тема: Зміна клімату

Мета: познайомитись з причинами зміни й коливання кліматів та можливими наслідками зміни кліматів.

1. План

2. 1.Зміни й коливання кліматів

3. 2.Причини сучасних коливань кліматів

4. Можливими наслідками зміни кліматів.

1Зміни й коливання клімату

Природа Землі перебуває в процесі безперервних змін і розвитку. Зміни клімату відбуваються в тісному взаємозв'язку і взаємодії з іншими компонентами географічної оболонки.

Показниками змін клімату в минулому є викопні флора і фауна, пилок доісторичних рослин, ознаки процесів вивітрювання і нагромадження осадових відкладів, розподіл суші й моря в різні геологічні епохи, рельєф тощо. Питання про клімат минулого розглядаються в історичній геології та палеонтології.

Геологічні дані свідчать про дуже глибокі зміни клімату Землі: протягом сотень мільйонів років докорінно змінювалося взаємне розміщення суші та моря, змінювались орографія, океанічні течії, вулканічна діяльність, склад атмосфери і вплив Космосу.

Вивчаючи палеоклімат, керуються принципом актуалізму, який полягає в тому, що в минулому існували такі ж зв'язки між флорою, фауною, вивітрюванням, ґрунтоутворенням та атмосферними явищами, які існують і тепер.

Наприклад, коралові рифи утворюються в мілководних тропічних морях, тому наявність потужних пластів морських вапняків і коралових рифів в шарах кембрію Центральної Європи свідчить про більш теплий клімат, який існував тоді в цих широтах. Про теплий клімат у минулому свідчать сучасні горизонти бурого вугілля в Європі, у яких трапляються рештки тепло­любних пальм, а також родовища кам'яного вугілля, знайдені в Антарктиді. Ознаками теплого клімату в минулому є також величезні розміри викопних видів плазунів.

Про холодний клімат свідчить незначне хімічне вивітрювання з великою кількістю уламкового матеріалу у відкладах. Моренні відклади, викопні льоди, а також відповідні флора і фауна є покажчиками ландшафтів, пов'язаних зі зледенінням.

Із сухими періодами пов'язані відклади солей, особливо коли клімат був жарким. Родовища викопних солей на Землі змінюють положення протягом геологічних періодів. Явища пустельного вивітрювання, переносу пісків, дюноутворення можна простежити в геологічних шарах. Сухі періоди визначаються також за рештками ксероморфної рослинності й степових тварин.

Для вологого клімату характерні такі ознаки, як інтенсивне хімічне вивітрювання та його продукти (каолін, залізні, марганцеві та бокситові руди), а також формування торфу, кам'яного вугілля, рештки буйної деревної рослинності.

Зміни клімату - це направлене прогресуюче його покращення, або погіршення, в ході якого відбувається закономірна зміна метеорологічного режиму протягом великих відрізків геологічного часу.

Чинники змін клімату можна розподілити на дві групи: природні та антропогенні.

До природних чинників належать:

Астрономічні:

*Зміна форми земної орбітиЗемна орбіта має форму еліпса, в одному з фокусів якого міститься Сонце. Співвідношення фокусної відстані та великої осі, тобто, ексцентриситет земної орбіти змінюється від 0,017 до 0,068 з періодом приблизно в 92 000 років. Із зменшенням ексцентриситету орбіта стає близькою до кола, а відстань до Сонця взимку і влітку змінюється.

*Зміна нахилу земної осі.Нахил площини земного екватора до площини земної орбіти змінюється від 22° до 24,5° з періодичністю близько 40 000 років.

*Зміна часу настання рівнодення.Це зміни положення точки весняного рівнодення на орбіті у зв'язку з переміщенням (прецесією) земної осі, яке відбувається з періодичністю приблизно 21 000 років, що спричиняє коливання кількості сонячної радіації за окремі сезони року.

Фізичні:

*Зміна складу атмосферного повітря, особливо кількості вуглекислого газу, який пропускає короткохвильову сонячну радіацію до земної поверхні, а затримує і поглинає довгохвильове теплове випромінювання Землі, що сприяє підвищенню температури земної поверхні.

*Зміна вмісту аерозолів після значних вивержень вулканів та великих лісових пожеж, унаслідок чого зменшувалася прозорість атмосфери, але водночас зменшувалось і ефективне випромінювання.

*Циклічні зміни сонячної активностіпов'язаних зі змінами у самому Сонці, а також із тим, що Сонячна система на своєму шляху в космічному просторі потрапляла в більш або менш прозорі ділянки.

Геолого – географічні:

*Поступове охолодження Землі.Льодовикові епохи змінювалися міжльодовиковими.

*Дрейф материків. Материки перебували то біля полюса, то в теплих широтах біля екватора. Про це свідчить наявність решток тропічних рослин в полярних і субполярних широтах та існування полярного клімату в тропіках. Стає зрозумілим, що кам'яне вугілля з рештками рослин вологого тропічного клімату на архіпелазі Шпіцберген не могло утворитися за умов перманентного арктичного клімату і полярної ночі, а лише тоді, коли цей архіпелаг перебував у теплих широтах, значно віддалених від полюса.