Поняття громадянства

Права особи значною мірою залежать від того, є вона громадяни­ном держави чи ні. Під громадянствомпотрібно розуміти постій­ний правовий зв'язок особи та держави, що проявляються в їхніх взаємних правах і обов'язках. Такий зв'язок виникає, зазвичай, з народженням людини та зберігається протягом усього її життя. .

Інститут громадянства історично виник у процесі буржуазних революцій під упливом ідей природного та невідчужуваного права. Він прийшов на зміну інституту підданства, що за умов феодального абсолютизму з його поділом на суспільні стани та нерівності їхніх прав символізував повну залежність людини від монарха, що проявлялося в її обов'язку перебувати "під данню" та повністю виконувати волю свого пана.

У сучасних умовах термін "підданство" застосовується лише в монархічних державах і, зазвичай, суто символічно, та нічим не відрізняється від терміна "громадянство". Більше того, в консти­туціях багатьох країн, які за формою правління є монархіями (Іспанія, Бельгія, Нідерланди та ін.), замість терміна "підданство" вживається термін "громадянство".

XVIII ст., коли держава визнала людину вільним і рівно­правним учасником суспільних відносин, активним учасником здійснення суверенної влади держави, термін "громадянство" набуває поширення. Уперше він був проголошений французькою революцією в Декларації прав людини і громадянина 1789 р.

Наявність громадянства (підданства) надає особі весь об'єм прав і обов'язків, які передбачені конституцією та законодавством певної держави. Саме цим відрізняється статус громадянина (підданого) від правового статусу іноземців і осіб без громадянства, які, на відміну від громадян, суттєво обмежені в правах та свободах.

Формування інституту громадянства в незалежній Україні поча­лося з Декларації про державний суверенітет від 16 липня 1990 p., яка містила окремий розділ про громадянство. Питання, пов'язані з громадянством України, вирішуються на основі Конституції України, Закону України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 p., які ввібрали в себе міжнародно-правові норми з питань громадян­ства, зафіксованих у міжнародних актах універсального та спеціаль­ного характеру. Зокрема й у Статуті ООН, Загальній декларації прав людини (1948 p.), Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (1966 p.), Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (1979 p.), Конвенції про права дитини (1989 p.), Гаазькій конвенції щодо врегулювання окремих питань, пов'язаних з колізією законів про громадянство (1930 p.), Конвенції Ради Європи про скорочення випадків множинного громадянства (1963 p.), Європейській конвенції про громадянство (1997 р.) та ін.

Отже, громадянство - правовий зв'язок між фізичною особою та Україною, що проявляються у їхніх взаємних правах і обов'язках.