Жировий панкреонекроз,

Набрякову форму,

3. геморагічний панкреонекроз,

4. гнійний панкреатит,

5. кісти та абсцеси.

Періоди захворювання:

- період гемодинамічних порушень і панкреатогенного шоку;

- період функціональної недостатності паренхіматозних органів;

- період дегенеративних і гнійних ускладнень.

Основні клінічні ознаки:

· біль в епігастральній ділянці та лівому підребер'ї, нудота, гикавка, блювота, відрижка та сухість в роті;

· розвиток явищ динамічної кишкової непрохідності;

· симптом Мондора – фіолетові плями на обличчі та тулубі;

· симптом Лагермфа – різкий ціаноз обличчя;

· симптом Холстеда – ціаноз шкіри живота;

· симптом Грея-Турненра – ціаноз бокових стінок живота;

· симптом Куплена – жовте забарвлення шкіри біля пупка;

· симптом Керте – болюча поперечна резистентність в епігастрії;

· симптом Воскресенського – відсутність пульсації черевної аорти в епігастрії;

· симптом Мейо-Робсона – відчуття болю при натискуванні пальцями в лівому реберно-хребтовому куті;

· симптом Роздольського – болючість при перкусії над підшлунковою залозою;

· симптом Щоткіна-Блюмберга буває слабовираженим;

· ознаки порушення центральної гемодинаміки, зменшення ОЦК та розлади мікроциркуляції;

· із лабораторних даних - лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, підвищення рівня амілази в крові та діастази в сечі.

· УЗД та КТ вказують на збільшення розмірів ураженої частини залози.

· Лапароскопія та лапароцентез застосовується при сумнівному діагнозі.

Лікування гострого панкреатиту консервативне: термінова госпіталізація в хірургічне відділення із введенням на догоспітальному етапі лише спазмолітиків.

До консервативного лікування повинні входити:

1. голод,
2. ліжковий режим,
3. боротьба з болем та ферментною токсемією,
4. проведення адекватної корекції полемічних, гідройонних порушень і кислотно-лужного стану,
5. профілактика гнійної інфекції та гострих виразок травного каналу, дезінтоксикаційна терапія,
6. покращення реологічних властивостей крові при тяжких випадках лікування в палатах інтенсивної терапії з використанням барокамери.

Оперативне лікування лише при перитонітах, біліарному панкреатиті та гнійних ускладненнях.

Гостра кишкова непрохідність

Гостра кишкова непрохідність - комплекс симптомів, який характеризується припиненням просування вмісту кишечника в напрямі від шлунка до прямої кишки, один з грізних синдромів, що зустрічаються в хірургії органів черевної порожнини.

Розрізнюють

1. механічну кишкову непрохідність:

• заворот,
• перегин,
• інвагінація,
• защемлення грижі,
• рубцеве звуження,
• закриття просвіту кишечника пухлиною, клубком глистів, каловими каменями

2. динамічну непрохідність, яка виникає без механічної перешкоди в просвіті кишечника (порушується тонус мускулатури).

Клінічні ознаки. Хвороба починається раптово з гострого приступоподібного болю у животі, частіше розлитого характеру. При черговому приступі обличчя хворого спотворюється хворобливою гримасою. Періодичність і приступоподібний характер болю визначається посиленням перистальтики петель кишечника, що знаходяться вище за перешкоду. Іноді хворий відчуває в животі сильний буркіт внаслідок посиленої перистальтики кишечника. Надалі спостерігається поступове і асиметричне здуття живота («косий» живіт). Затримується вихід газів, калу, незважаючи на позиви. Швидко погіршується загальний стан хворого. Напруження м'язів живота і симптом подразнення черевини спочатку можуть бути відсутніми. Живіт роздутий, але при пальпації безболісний. Частою ознакою кишкової непрохідності є нудота, що супроводиться блювотою. Спочатку блювотні маси постраждалого містять залишки з'їденої їжі, а надалі це рідина брудно-жовтого кольору з домішкою жовчі і неприємним каловим запахом. На відміну від харчового і алкогольного отруєння, при кишковій непрохідності блювота не викликає почуття полегшення, і у хворого залишається відчуття, що вона знов повториться.

Перша допомога і дії до прибуття лікаря. При появі перших ознак цього грізного захворювання або навіть при підозрі на гостру кишкову непрохідність, необхідна негайна госпіталізація хворого в хірургічне відділення.

7. МАТЕРІАЛИ АКТИВІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ

Питання з міжпредметної інтеграції:

1. Чим відмежена черевна порожнина?

2. Функції очеревини.

3. Перелічіть органи черевної порожнини.

4. Розкажіть будову печінки.

5. Морфо-функціональна структурна одиниця печінки.

6. Функції печінки в організмі.

7. Клінічні аналізи, що перевіряють функцію печінки.

8. Розкажіть будову підшлункової залози.

9. Морфо-функціональна структурна одиниця підшлункової залози.

10. Функції підшлункової залози в організмі.

11. Клінічні аналізи, що перевіряють функцію підшлункової залози.

12. Розкажіть будову шлунка та кишечника.

13. Функції цих органів в організмі.

14. Розкажіть будову селезінки.

15. Морфо-функціональна структурна одиниця селезінки.

16. Функції селезінки в організмі.

17. Клінічні аналізи, що перевіряють функцію селезінки.

Визначення вихідного рівня знань

Тестові завдання

Варіант 1