Україна. Верховна Рада. Президія

Троянди й виноград

Далекі небосхили

В затінку жайворонка

Вибране

Рильський М. Т.

Рильський М. Т.

Рильський М. Т.

Основні записи творів двох та трьох авторів розставляються в каталозі під прізвищем першого автора. Розставляючи додатко­ві записи на співавторів, керуються тими ж правилами.

Бібліографічні записи, складені, під колективним автором, роз­ташовуються за алфавітом перших, а при їх збігу — наступних слів заголовка. Наприклад:

Україна. Верховна Рада. Скликання (11). Сесія (7)

Україна. Кабінет Міністрів

Матеріали сесій Верховної Ради розташовують у хронологічному порядку, за зростаючими номерами скликань і сесій.

Для матеріалів політичних партій в алфавітному каталозі ство­рюються авторські комплекси. У них застосовують логічний поря­док розташування записів. Картки розставляють окремими група­ми у послідовності, що відповідає організаційній структурі партії.

На першому місці в комплексі розташовуються бібліографічні записи Програми і Статуту, всі їхні видання розміщують у прямій хронологічній послідовності. Потім стоять записи документів ви­щих органів партії: це, як правило, матеріали з'їздів і конферен­цій. Далі вміщують видання виконавчого органу партії, який діє в період між з'їздами; завершують комплекс збірники офіційних матеріалів і офіційні видання регіональних організацій партії. Матеріали з'їздів, конференцій, засідань, пленумів розташовую­ться в прямій хронологічній послідовності. У межах одного з'їзду, конференції, засідання, пленуму матеріали розміщуються двома групами: основні записи матеріалів даного з'їзду, потім додатко­ві записи, складені на найменування з'їзду, конференції тощо для окремо виданих доповідей і виступів — в порядку алфавіта заголовків основних записів, тобто прізвищ доповідачів.

Збірники офіційних матеріалів і видання регіональних органі­зацій партії групуються за алфавітом назв цих організацій.

Аналогічні комплекси створюють і для офіційних документів громадських організацій.

Для матеріалів профспілкових органів єдиного комплексу не створюють, їхні записи розставляються в каталозі в залежності від першого слова бібліографічного запису.

Розставляючи картки з бібліографічними записами, які почи­наються з назви, додержуються алфавіту перших слів назви, а якщо перші слова збігаються, то другого і т. д. Прийменники і сполучники розглядаються як окремі слова. Якщо назва починає­ться з цифри, то, розставляючи картки, до уваги беруть словесний вираз. Наприклад, книга, що має назву «12 місяців в Австралії» стоятиме в буквеній групі «Д».

Основна назва твору може являти собою ім'я, по батькові та прізвище персони, якій, присвячено видання. В такому випадку розстановка провадиться за прізвищем, яке на картці для вираз­ності підкреслюється: Тарас Григорович Шевченко: Біографія. При повному збігу назв різних творів слід ураховувати відомості, що відносяться до назви, повторність видання, рік видання.

Серед книг, що містяться у фонді бібліотеки, можуть бути різ­ні видання одного твору, перевидання, передруки. Картки на такі твори можна розмістити в прямому хронологічному порядку, але зручніше для читачів зворотно-хронологічне розміщення таких кар­ток, тоді вони скоріше знаходять найновіші видання. Саме остан­ній метод найчастіше використовується в бібліотеках.

Якість алфавітного каталога, ефективність його використання в значній мірі залежить від оформлення. Саме оформлення перш за все повинно полегшити використання каталога читачами, забез­печити більш активну пропаганду найбільш цінної літератури. Воно поділяється на внутрішнє та зовнішнє. Внутрішнє здійснюється за допомогою каталожних роздільників. В алфавітному каталозі використовуються кілька видів роздільників: буквені, складові, сло­весні. Буквені роздільники з вузьким виступом усередині відокрем­люють записи, що починаються з даної букви. Склади вказують на правобокових роздільниках із вузьким виступом. Словесні роз­дільники можуть мати широкий виступ зліва і справа, на них записують слова, з яких починається велика кількість бібліографіч­них записів; на таких роздільниках можуть бути вказані розпо­всюджені прізвища, назви творів окремих авторів. Словесні іменні роздільники з широким виступом всередині використовують для того, щоб виділити картки на твори відомих громадських і полі­тичних діячів, учених, письменників, назв колективних авторів. У читацькому каталозі на іменному роздільнику доцільно навести деякі відомості бібліографічного характеру, дати портрет даної особи. (Приклади оформлення розділових карток для АК див. додаток № 4).

Звичайно, не можна дати конкретних рекомендацій для всіх бібліотек. Набір каталожних роздільників залежить від обсягу відображеного в каталозі фонду. Найчастіше кожні 60-75 карток в алфавітному каталозі відокремлюються роздільниками. Написи на роздільниках друкують на машинці або роблять бібліотечним почерком. Можна застосовувати кольорові роздільники: одного кольору буквені, іншого — складові, словесні тощо. Важливо, щоб встановлена форма і колір роздільників дотримувалися для всього каталога.

До зовнішнього оформлення каталога відносяться етикетки та нумерація на каталожних скриньках, інформаційні тексти.. Етикет­ки на каталожних скриньках полегшують пошук інформації в ка­талозі, на них відображають склад скриньки за формою «від — до», тобто на кожній етикетці записують два елементи — букви, скла­ди, слова, що відповідають першій і останній картці в даній скриньці. Проте, коли в скриньці вміщені картки на одну букву, досить вказати її. На етикетці зазначають також порядковий но­мер скриньки. На каталожну шафу звичайно ставлять напис з назвою каталога, а біля неї бажано вивісити плакати, що пояснюють призначення каталога, а також, основні правила користування ним.

3. Відображення в алфавітному каталозі літератури,