Рекомендаційні та популярні бібліографічні посібники

Розвиток державності України, її творчих можливостей залежить від активності й професіоналізму інтелектуального ядра нації, рівня творення й використання інформації. Одним із важливих джерел інформаційного забезпечення суспільства є ретроспективна бібліографія — дзеркало політичного, економічного та культурного життя держави.

Як відомо, до джерел спеціальної бібліографії відносяться і рекомендаційні бібліографічні посібники, призначені для задоволення головним чином загальноосвітніх інформаційних потреб, які сприяють підвищенню загальнокультурного рівня, етичному і естетичному вихованню. Вони входять до складу ДБФ переважно муніципальних бібліотек, покликаних забезпечувати задоволення широкого спектру духовних запитів читачів, сприяти освітньому і самоосвітньому процесам.

В даний час коло бібліотек, що займаються створенням рекомендаційних посібників, значно звузилось. Як і раніше провідною бібліотекою в галузі рекомендаційного бібліографування є Державна Парламентська бібліотека. Прагнучи зацікавити своєю продукцією універсальні і деякі інші (зокрема, вузівські) бібліотеки, ДПБ шукає нові форми і виразні засоби для рекомендації кращої літератури. Так, останніми роками з'явилися рекомендаційні посібники в стилі бібліографічних нарисів, есе, присвячені головним чином художній літературі («Долі поетів срібного століття», «Зарубіжний детектив XX століття» та ін.). Ці нові жанри відрізняються довільною побудовою структури посібника, різноплановим інформаційним оповіданням про літературні явища з яскраво вираженим особистим відношенням їх авторів.

Продовжує ДПБ популяризувати в рекомендаційних посібниках і літературу з соціально-економічних і соціокультурних проблемах. Видає покажчики типу «В світі юридичних знань» і т. п. Як головна організація вона розробляє теоретичні і методологічні проблеми створення системи рекомендаційних бібліографічних посібників, питання їх використання в довідково-бібліографічному обслуговуванні, узагальнює досягнення в цій області.

Активну роботу в області рекомендаційної бібліографії веде Державна бібліотека України для юнацтва. У 1998 році започатковано випуск інформаційного вісника “Бібліосвіт”. Значна увага приділяється виданню бібліографічних покажчиків, що популяризують життя і творчість українських письменників: “Поет не може бути власністю...“ (про творчість Ліни Костенко), “Усе, що в серці виплекав я доброго, належить вам” (про творчість Володимира Підпалого), “Лицар правди і добра” (про творчість Григора Тютюнника), “Полинь душею до душі моєї” (про творчість Євгена Гуцала), “Добрий світ Софії Майданської”. Покажчик “Добрий світ Софії Майданської” було презентовано в бібліотеці, бо він вперше в Україні узагальнююче видання про життя і творчість відомої української поетеси, прозаїка, драматурга, режисера-сценариста. З 2003 року відділом інформаційно-бібліографічної роботи започаткована серія “Несекретна інформація”. В цій серії вийшли покажчики “Молодь і СНІД: серйозний погляд”, “Відверто про наркоманію: щоб не занапастити молодість”, “Досить курити: сучасній молоді для роздумів”, “Кохання – це забавка чи сенс життя?”, “Алкоголізм: сучасний погляд на стару проблему”, “Хвороби Венери”.

З регіональних бібліотек в створенні рекомендаційних посібників беруть участь обласні і навіть центральні бібліотеки ЦБС. Тематика їх покажчиків носить переважно краєзнавчий характер, що відповідає завданням цих бібліотек. На жаль, із-за фінансових труднощів лише окремі бібліотеки продовжують видавати такі посібники, як «Календар знаменних і пам'ятних дат», «Що читати про ... край». Так, Хмельницька бібліотека ім. М.Островського видає “Календар знаменних і пам’ятних дат за... рік”, “Аспекти соціальної роботи”: бібліографічний покажчик, третій випуск якого присвячений проблемам жінок в Україні і шляхам їх вирішення, “Національна безпека України: структура та напрями реалізації”: бібліографічний покажчик. Цей покажчик є першою спробою аналітичного огляду матеріалів із зазначеної актуальної сьогодні теми.

Інформацію про новинки літератури публікують деякі літературно-художні журнали. Наприклад, в кінці кожного номера журналу «Новый мир» публікуються зведення не лише про окремо видані твори художньої літератури і літературознавства, але і про опубліковані в журналах найбільш значні прозаїчні і поетичні твори. “Українська культура”, “Все для вчителя”, “Зарубіжна література в школі” подають списки нової та використаної літератури.

Заслуговує на увагу ініціатива журналу «Вісник Книжкової палати», який у рубриці “Книжкові перлини” подає анотовані списки літератури нових надходжень до Книжкової палати, а також рецензії на нові видання. Кожна стаття журналу супроводжується списком використаної літератури.

В історичному аспекті діяльність Книжкової палати України в галузі створення ретроспективної інформації починалась у 20-х роках XX ст. із складання бібліографічних оглядів рекомендаційного характеру.

Першою спробою складання бібліографії рекомендаційного характеру був анотований покажчик творів Леніна, підготовлений у 1925 р. за участю М.Годкевича. У 1927 р. Палата намагалася створити бібліографію української книги (1917-1927). Однак ця спроба не увінчалась успіхом.

Починаючи з 30-х років, Українська книжкова палата розпочала систематичний випуск бібліографічних публікацій з державної бібліографії УРСР: бібліографічні покажчики літературних і наукових творів за різні періоди та з різних питань, рекомендаційні списки та огляди для політично-господарських кампаній, подій, на окремі теми тощо. Характерними для цього періоду були тематичні бібліографічні покажчики: "Радянська Арктика", "Шевчен­ко Т.Г., 1814-1861" та ін. У 1935 р. створено перший зведений бібліографічний покажчик "Літопис періодичних видань УРСР за 1934 р.", який містив бібліографічну інформацію про газети, журнали, наукові праці та інші періодичні видання, а також про газети й журнали, що видавалися в Україні мовами інших народів СРСР. У 1936 р. закінчена робота над створенням покажчика "Нацменкниги УРСР, 1931-1934 рр.", який однак, не був виданий.

Питанням організації більш широкої бібліографічної інформації про літературу, яка виходить в Україні, присвячена Постанова ЦВК і РНК УРСР № 152 від 27.06.38 "Про перейменування Бібліографічного Інституту і затвердження Положення про Книжкову палату". Додатком до вищеназваної постанови з'явилась Постанова РНК УРСР № 1627 від 4.02.40, в якій затверджена структура Книжкової палати. Крім основних, значаться відділи: зведених і спеціальних бібліографічних видань та літератури мовами нацменш. У 1940 р. відділ зведених і спеціальних бібліографічних видань розпочав роботу над створенням зведеної загальної бібліографії періодичних видань за 1918-1940 рр., яку відновив лише у 1954 р. Відділ літератури мовами нацменш підготовив і на початку 1941 р. уже вийшов з друку бібліографічний покажчик "Єврейська книга в СССР".

Робота над створенням ретроспективної бібліографії відновилась у повоєнні роки. Перший бібліографічний покажчик ретроспективного характеру виданий у 1949 р. на тему возз'єднання українського народу в єдиній Українській Радянській Державі. З 1956 до 1988 р. виходили державні ретроспективні бібліографічні покажчики періодичних видань (журнали, 1918-1980; газети, 1917-1980).

У зв'язку з ювілеєм Радянської влади проводилась робота над складанням бібліографії літератури, виданої в Україні за 1917-1957 рр. До цієї дати видані унікальні тематичні покажчики: "Українська радянська культура за 40 років" та "Художня література, видана на Україні за 40 років". Ретроспективні покажчики укладені за принципом обліково-реєстраційної бібліографії і є першою спробою Книжкової палати створити зведену бібліографію літератури, що вийшла на ці теми в Україні.

У 1959 р. закінчена робота над створенням першої в Палаті бібліографії української книги (1917-1923), яка містить до 10465 першоджерел. Машинописний рукопис покажчика на 1599 листах зберігається в архіві Книжкової палати України та в фондах Національної бібліотеки ім. В.Вернадського НАН України.

Шістдесяті роки — це період пожвавлення суспільного життя держави, піднесення інтересу до культури та історії. Книжкова продукція відображає всі зміни духовних інтересів суспільства. Наказ Міністра культури УРСР і Головного комітету по пресі при РМ УРСР № 29-Н-100 від 27.07.66 “Про стан і заходи щодо поліпшення підготовки, видання і розповсюдження рекомендаційної бібліографії в УРСР”.