Класифікація факторів виробництва

Основні поняття

Досконала конкуренція, недосконала конкуренція, монополія, природна монополія, цінова дискримінація, монополістична конкуренція, олігополія, "ламана" крива попиту, картель.


ТЕМА 13. РИНКИ РЕСУРСІВ (ФАКТОРІВ ФИРОБНИЦТВА)

1. Класифікація факторів виробництва.

2. Ринок ресурсів: попит, пропозиція, ціна.

3. Ринок праці.

4. Ринок капіталу. Дисконтування.

5. Ринок природних ресурсів.

 

Функціонування підприємств і домогосподарств залежить від раціонального застосовування виробничих ресурсів та отримання від їх використання відповідного прибутку. Ресурси – це сукупність природних, соціальних та інтелектуальних сил, які потенційно можуть бути використані для створення матеріальних благ і надання послуг. Розрізняють ресурси: природні -речовини і сили природи; матеріальні – всі засоби виробництва; трудові – населення в працездатному віці; фінансові - грошові засоби, виділені на функціонування виробництва. Ринки, на яких здійснюється купівля або продаж ресурсів, традиційно називають факторними ринками. У сучасній економічній науці часто поняття «ресурси виробництва» та «фактори виробництва» ототожнюються. Але це не зовсім вірно. Ресурси виробництва більш широке поняття, ніж фактори виробництва. Фактори виробництва – це ресурси, які вже реально залучені у виробництво товарів і послуг. Для виготовлення кожного продукту використовується певний набір факторів.

В економічній теорії існують різні підходи до класифікації факторів виробництва. Так, марксистська теорія поділяє всі фактори виробництва на дві великі групи: особистісний фактор виробництва (робоча сила як сукупність фізичних та духовних здібностей людини до праці) та речовий фактор виробництва (сукупність засобів виробництва).

Неокласична теорія традиційно виділяє такі чотири групи факторів виробництва:

Земля– це загальна назва ресурсів, даних природою (родовища корисних копалин, водні і лісові ресурси, сільськогосподарські угіддя та інші природні багатства, що використовуються у виробничому процесі). Особливістю цього фактору виробництва є його обмеженість і не відтворюваність. Людина не може змінити її розміри та штучно відтворити природні багатства.

Капітал– це економічний ресурс, що являє собою сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, які використовуються для виробництва товарів та послуг. Характерним для цього фактора виробництва є те, що незалежно від форми, у якій він виявляється: натурально-речовій (засоби виробництва) або грошовій, метою його використання завжди є одержання прибутку.

Праця – це форма реалізації робочої сили людини як сукупності фізичних і духовних властивостей, що дозволяють їй брати участь у виробничому процесі. Цей фактор виробництва охоплює людські ресурси: фізичні й розумові здібності, освітній і професійний рівень, виробничий досвід працівників.

Підприємницькі здібності – специфічний фактор виробництва, що характеризує діяльність людини стосовно поєднання та ефективного використання всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг. Специфіка цього фактора полягає в особливості поведінки суб'єкта господарювання, який спроможний вибирати найкращу комбінацію факторів, передбачати економічні наслідки в умовах невизначеності, приймати нестандартні рішення, ризикувати, просувати інновації на ринок, відповідати за свої дії. Здатність до підприємництва є рідкісною властивістю, талантом, яким володіє незначна частина нації. Вважається, що тільки 5-7% людей мають природжені здібності до підприємництва.

Така класифікація факторів виробництва тривалий час вважалася завершеною. Однак процес виробництва постійно удосконалюється, з'являються нові фактори, які підвищують його результативність та ефективність. Серед найбільш вагомих сьогодні можна виділити науку та інформацію.

Наука – це специфічний вид людської діяльності, спрямований на виробництво нових знань про природне середовище, суспільство та мислення.

Інформація –це фактор виробництва,який пов’язаний із збиранням, обробкою та систематизацією різноманітних знань людини з метою використання їх у всіляких сферах життєдіяльності, у тому числі і в економічній.

Останнім часом значної ролі набуває й екологічний фактор виробництва, який виступає або як імпульс економічного зростання, або ж як обмеження його можливостей у зв'язку зі шкідливістю технології.