Макрорівень

Тема 3. Рівні управління ЗЕД

Управління ЗЕД здійснюється на трьох рівнях:

1. На макрорівні (починаючи від Президента України та включає основні органи державного управління).

2. На мезорівні (рівень областей).

3. На мікрорівні (рівень окремих організацій).

До макрорівня причетні такі органи управління державою (рис. 4)

Рис. 4. Управління ЗЕД на макрорівні

Президент України в межах загальної політики держави контролює і регулює ЗЕД в країні. В основі лежать договори між країнами, які підписує Президент, укази Президента щодо ЗЕД, положення тощо.

Верховна Рада України (ВРУ) приймає закони і інші законодавчі акти. В своїй структурі має комітет з питань ЗЕД, який працює на вдосконаленням бази для ЗЕД.

Кабінет Міністрів України (КМУ) здійснює функціональне і галузеве управління ЗЕД. В КМУ є ряд міністерств, пов’язаних з питаннями ЗЕД:

- Міністерство економіки – для планування розвитку по всіх галузях;

- Міністерство фінансів – управління фінансами, задіяними у сфері ЗЕД;

- Галузеві Міністерства, які регулюють виробництво в окремих галузях.

Крім цього до цієї системи входять:

- митні органи;

- Національний банк України;

- експортно-імпортний банк;

- Міністерство іноземних справ;

- податкові відомства;

Міністерство економіки здійснює функції керівництва, регулювання та контролю в галузі зовнішньої торгівлі, розробляє розпорядження і слідкує за їх виконанням усіма підлеглими йому організаціями. Сьогодні Міністерство економіки виконує наступні функції:

1) розробляє та здійснює загальні заходи, спрямовані на розвиток торгових відносин країни з іноземними державами;

2) розробляє проекти торгових договорів, угод і конвенцій з питань зовнішньої торгівлі, проводить переговори з іноземними державами і підписує за уповноваженням свого уряду торгові договори та здійснює контроль за їх виконанням;

3) складає проекти експортно-імпортних та інших зовнішньоторгових планів, регулює і контролює виконання цих планів;

4) регулює та контролює діяльність експортно-імпортних об’єднань, торгових представництв за кордоном і торгових радників при посольствах і місіях своєї країни;

5) займається питаннями митної політики;

6) розробляє та здійснює заходи з валютно-фінансових питань, регулює надходження платежів за зовнішньоекономічними операціями;

7) вивчає питання транспортування зовнішньоторгових вантажів і контролює виконання планів перевезення товарів;

8) спостерігає за виконанням наказів, постанов і правил, що стосуються зовнішньої торгівлі;

9) видає експортні та імпортні ліцензії, реєструє контракти;

10) займається підбором і підготовкою кадрів.

Основною структурною одиницею Міністерства є управління. За характером діяльності всі управління можна поділити на три групи:

I. Торгово-політичні управління, займаються питанням розвитку торгових відносин з окремими групами країн. Вони виробляють основи торгової політики країни, а також заходи щодо укріплення економічних зв’язків із зарубіжними країнами;

II. Головні товарні (галузеві) управління, здійснюють за виконанням експортних та імпортних планів, вивчають комерційні умови експорту та імпорту, спостерігають за товарною структурою зовнішньої торгівлі, видають дозволи на ввіз-вивіз товарів, беруть участь у підготовці типових контрактів і загальних умов поставок;

III. Функціональні управління та відділи. Існує декілька типів таких управлінь, це є:

- Договірно-правове - готує проекти торгових договорів, урядових постанов, контролює виконання правових умов договорів;

- Валютне управління – складає валютні баланси по торгівлі з окремими країнами, видає дозволи на платежі в іноземній валюті;

- Митне управління – керує місцевими митними організаціями та контролює дотримання ними законодавства і правил митної справи, вивчає питання митної політики, готує проекти митних тарифів, бере участь у розробці проектів Міжнародних угод в части, що стосується митної справи;

- Управління цін – здійснює загальний контроль за ціновими умовами контракту.

Торгові представництва країни в іноземних державах захищають права даної країни за кордоном в галузі зовнішньої торгівлі.

Функції та завдання торгових представництв:

1) представляти інтереси даної країни в галузі зовнішньої торгівлі і сприяти розвитку торгових та інших господарських відносин цієї країни з країною перебування торгового представництва;

2) регулювати зовнішню торгівлю даної країни з країною перебування торгового представництва;

3) вивчати загальні економічні умови і ЗЕЗ та кон’юнктуру ринків країни перебування, враховуючи інтереси зовнішньої торгівлі даної країни, та подавати відповідну інформацію в Міністерство економіки та Міністерство іноземних справ, а також іншим зацікавленим організаціям своєї країни.

Центральний або Національний банк – здійснює регулювання ЗЕД за допомогою валютно-фінансових інструментів. Насамперед займається регулюванням курсу національної валюти, який безпосередньо впливає на експортно-імпортні потоки.

Експортно-імпортний банк – здійснює кредитні та розрахункові функції від імені уряду.

Митні органи – це державна установа, що контролює експортно-імпортні потоки на митному кордоні країни. Вони ведуть митну статистику, розробляють митні правила і процедури, стягують митні збори, мита та податки.

Міністерство іноземних справ – сприяє визначенню зовнішньополітичних орієнтирів і зовнішньополітичному забезпеченню інтересів національних експортерів та імпортерів.

Кабінет Міністрів України – це центральний апарат уряду, який координує діяльність органів, що беруть участь у процесі управління ЗЕД; керує процесом узгодження та прийняття національної зовнішньоекономічної стратегії, політики та законодавства головними органами державної влади країни.

Рис. 5. Засоби управління на національному рівні.