Аналітична модель ранжирування проектів

Основою для успішного застосування аналітичної моделі ранжирування проектів є розробка переліку критеріїв ефективності проектів. Даний перелік повинен бути з однієї сторони досить повним і охоплювати життєво важливі параметри проекту, а з іншої - не повинен бути занадто громіздким. Важливість цієї проблеми підтверджується досвідом ряду закордонних компаній, у яких подібні моделі відкидаються, тому що містять понад 50 критеріїв [9]. Конкретний перелік критеріїв залежить від специфіки діяльності організації. У типовий перелік критеріїв ефективності проектів входять, наприклад:

  • вартість проекту;
  • доход;
  • вірогідність успіху;
  • розмір ринку;
  • частка ринку;
  • доступність необхідного персоналу;
  • стратегічне позиціонування проекту;
  • ступінь сприяння оточення, наприклад, законодавчого характеру;
  • показник конкурентоспроможності.

Ряд критеріїв ефективності проектів (такі, як вартість проекту, доход, розмір і частка ринку і т.п.) у тій чи іншій мірі піддаються кількісній оцінці. Інша категорія критеріїв (такі, як вірогідність успіху, доступність необхідного персоналу і т.п.) розрахунку не піддаються і оцінюються на основі експертної оцінки. Ті критерії, які піддаються розрахунку, градуються у відповідності до розробленої числової шкали, інші - градуються за шкалою ключових фраз. Оцінки виконуються у межах, наприклад, 10-бальної шкали. Приклад кількісної шкали для критерію «доступність необхідного персоналу» наведений у табл. 2.1.

 

Таблиця 2.1.

Приклад кількісної шкали для критерію «доступність необхідного персоналу»

 

  0 - увесь персонал повинний бути найнятий і навчений; 1 - більша частина персоналу повинна бути найнятою і навченою; 2 - менша частина персоналу повинна бути найнята і всі навчені; 3 - увесь персонал має відповідну кваліфікацію, але повинний бути найнятий; 4 - більша частина персоналу має відповідну кваліфікацію, але повинна бути найнятою; 5 - менша частина персоналу має відповідну кваліфікацію, але повинна бути найнятою; 6 - більша частина персоналу доступна, але необхідна деяка його перепідготовка; 7 - більша частина персоналу доступна; 8 - увесь персонал доступний; 9 - увесь персонал є у достатньому обсязі (без запасу); 10 - увесь персонал є у достатньому обсязі (з запасом).  

 

Загальний бал проекту розраховується за формулою виду [9]

 

 

де A, B, C, D, E, F, G - кількісні оцінки критеріїв; b, c, d, e, f, g - вагові коефіцієнти, які визначаються командою проекту експертним шляхом.

У даній формулі чисельник характеризує переваги проекту, а знаменник - його недоліки. Якщо вагові коефіцієнти критеріїв ефективності проектів приблизно однакові, переваги проекту можна оцінити за більш простою формулою [9]:

 

Загальний бал = A + B + C + D + E + F + G .

 

У якості прикладу у табл. 2.2 оцінений загальний бал гіпотетичного проекту з використанням аналітичної моделі ранжирування проектів.

Таблиця 2.2

Приклад розрахунку загального балу гіпотетичного проекту

з використанням аналітичної моделі ранжирування проектів

 

  Критерій     Бали
  1. Вартість проекту 2. Доход 3. Вірогідність успіху 4. Розмір ринку 5. Частка ринку 6. Доступність необхідного персоналу 7. Стратегічне позиціонування проекту 8. Ступінь сприяння оточення 9. Показник конкурентоспроможності  
    Загальний бал проекту       63 з 90 (70%)  

 

Цінність аналітичної моделі ранжирування проектів складається з можливості її адаптації до конкретної організації з урахуванням численних критеріїв, заснованих як на розрахункових даних, так і на експертних оцінках. Це дозволяє уникнути надмірного акцентування уваги на фінансових критеріях, які, зазвичай, не відрізняються високою надійністю у передінвестиційній фазі проекту [9].

Основним недоліком даної моделі є недостатньо висока точність визначення загального балу проекту, тому що вихідні дані (кількісні оцінки критеріїв) визначаються суб’єктивним методом.