Аналіз впливу змінних факторів на поведінку споживача. Ефекти доходу та заміщення.

Динаміку оптимального стану споживача при зміні його доходів можна проаналізувати за допомогою кривої «доход – споживання», яку ще називають кривою рівня життя (рис. 3.6).Збільшення доходу споживача означає паралельний рух бюджетної прямої вправо-нагору. Аналогічний результат може бути досягнуть при зниженні цін обох продуктів, що також означає збільшення реального доходу. При зменшенні грошового доходу чи росту цін бюджетна пряма зміщується уліво-вниз. Якщо один з товарів є товаром нижчої категорії, то при зростанні доходів споживача його споживання буде зменшуватись.

Графіки, які показують споживання товарів в залежності від зміни доходів споживача називаються графіками Енгеля. Криві Энгеля для деяких груп товарів представлені на рис. 3.7. Спочатку відбувається насичення потреб споживачів продовольчими товарами, потім – промисловими товарами стандартної якості і пізніше – високоякісними товарами і послугами.

Рисунок 3.6 – Крива «доход – споживання». Рисунок 3.7 - Криві Енгеля.

 

Проаналізувати вплив зміни цін на оптимальний вибір споживача можна за допомогою кривої «ціна – споживання». Зменшення ціни одного з товарів призводить до збільшення максимальної кількості товару, яку може придбати споживач. Якщо товари, представлені на кривій байдужості, не є товарами замінниками, то це призводить до збільшення споживання обох товарів. Якщо ж можлива заміна одного товару іншим, то споживання товару, на який зменшилась ціна збільшується, споживання товару-субституту зменшується. Зміна величини попиту після зміни ціни товару відбувається під впливом ефектів доходу та заміщення. Інструменти ординалістичної теорії дозволяють визначити, яка частина загальної зміни попиту пов’язана зі зміною реального доходу споживача, а яка з процесами взаємозаміщення товарів у споживанні. Існують два підходи до визначення ефектів доходу та заміщення, які відрізняються різним трактуванням змін в реальному доході споживача.

Підхід Є.Слуцького ґрунтується на постулаті про те, що два різні набори товарів характеризують однаковий реальний доход споживача, якщо їх можна придбати за одні й ті ж кошти, тобто вони належать одній бюджетній лінії споживача.

В підході Дж.Хікса припускається незмінність реального доходу споживача при незмінності корисності оптимального набору благ, що споживаються. В графічній інтерпретації ці підходи відрізняються різними механізмами знаходження додаткової точки рівноваги споживача, яка ділить загальний ефект на відповідні частини ефектів доходу і заміщення.

У підході Дж.Хікса допоміжна точка рівноваги знаходиться в точці дотику компенсаційної бюджетної лінії, що є паралельною то кінцевої (після зміни ціни) бюджетної лінії, до кривої байдужості, що визначала початкову рівновагу.

У підході Є.Слуцького допоміжна точка рівноваги визначається точкою дотику кривої байдужості споживача до компенсаційної бюджетної лінії, що є паралельною то кінцевої (після зміни ціни) бюджетної лінії і проходить через точку початкової рівноваги.

Напрямок і співвідношення розмірів ефектів доходу і заміщення визначає категорію товару для споживача. Однонаправленість ефектів доходу і заміщення вказує на товар вищої категорії. Для товарів нижчої категорії ефекти доходу і заміщення характеризуються протилежними напрямками. Товар нижчої категорії є товаром Гіффена за умови коли за абсолютною величиною ефект доходу переважає ефект заміщення (рисунок 3.11).

Рисунок 3.11 – Ефекти доходу і заміщення для різних груп товарів.

 

Ефект заміщення завжди направлений в бік протилежний напрямку зміни ціни товару, тому якщо побудувати криву попиту на основі тільки ефектів заміщення, то навіть для товарів Гіффена вона буде мати від’ємний нахил. Такий графік називається компенсаційним графіком попиту. Він буває двох типів: за Хіксом, і за Слуцьким.

 

Тема 4 Основи теорії виробництва економічних благ

Під виробництвом у сучасній мікроекономіці розуміють діяльність по використанню факторів виробництва (ресурсів) з метою досягнення найкращого результату (виробництва якомога більшої кількості продукції). Основу теорії виробництва економічних благ складає теорія граничної продуктивності, яку можна вважати своєрідною модифікацією теорії граничної корисності відносно процесів виробництва.