ІІ. Конкретні цілі
І. Актуальність теми
Тема 3. ГАРЯЧКА
Гарячка – типовий патологічний процес, що характеризується тимчасовою активною перебудовою терморегуляції і підвищенням температури тіла у відповідь на потрапляння пірогенних речовин. Як будь-який типовий патологічний процес, гарячка складається з захисно-пристосувальних реакцій і явищ пошкодження.
Гарячка не виступає як самостійне захворювання, окрема нозологічна одиниця, вона є однією з найбільш характерних ознак переважної більшості інфекційних захворювань. Для багатьох соматичних захворювань гарячка є неспецифічною ознакою.
Гарячка сформувалась еволюційно, передусім як відповідь макроорганізму на проникнення в нього мікроорганізмів та їх токсинів, але існує велика група неінфекційних гарячок.
У ряді випадків гарячка, її характер, тип температурної кривої набувають діагностичного значення.
Знання причин, механізмів розвитку, клінічних проявів і біологічного значення гарячкової реакції необхідно лікарю для правильного проведення етіотропного, патогенетичного та симптоматичного лікування захворювань, що супроводжуються лихоманкою.
- Знати визначення поняття «гарячка», «гіпертермія», «пірогениі речовини».
- Знати класифікацію, походження, механізм дії і основні ефекти пірогенів.
- Вивчити механізм розвитку гарячки.
- Знати особливості терморегуляції на різних стадіях гарячки.
- Вміти охарактеризувати гарячку як типовий патологічний процес, знати функціональні розлади в організмі під час різних стадій гарячки і механізми їх розвитку.
- Вміти відрізняти гарячку від інших видів гіпертермій.
- Вміти побудувати графік класичних типів температурних кривих.
- Вміти визначати, які явища при гарячці носять власне патологічний, а які – захисно-пристосувальний характер з метою обґрунтування етіотропної, патогенетичної та симптоматичної терапії лихоманки.
ІІІ. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
| Назви попередніх дисциплін | Отримані навики |
| 1. Мікробіологія | Будова і властивості мікроорганізмів. Поняття про фагоцитоз. |
| 2. Нормальна анатомія | Будова гіпоталамусу, терморецепторів. Схема рефлекторної дуги. |
| 3. Нормальна фізіологія | Поняття пойкілотермії та гомойотермії. Поняття про фізичну та хімічну терморегуляцію в нормі. |
ІV. Завдання для самостійної праці під час
підготовки до заняття
1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
| Термін | Визначення |
| Гарячка (лихоманка) | типовий патологічний процес, що характеризується динамічною перебудовою терморегуляції у відповідь на дію пірогенних речовин і виявляється підвищення температури тіла у теплокровних організмів (вищих ссавців і людини) |
| Пірогени | речовини інфекційної та неінфекційної природи, здатні викликати лихоманку в організмі. Високомолекулярні сполуки, до складу яких входять білкові, вуглеводні та ліпідні компоненти |
| Гіпертермія | перегрівання, підвищення температури тіла, викликане підвищеною температурою і вологістю зовнішнього середовища, або пов’язані з ушкодженням систем організму, що забезпечують терморегуляцію |
| Піротерапія | метод лікування, що полягає у штучному підвищенні температури тіла, за допомогою пірогенних препаратів, або інших лікарських засобів чи маніпуляцій |
| Субфебрильна гарячка | слабка гарячка, яка характеризується підвищенням температури тіла до 38,0°С |
| Фебрильна гарячка | помірна гарячка, яка характеризується коливаннями температури тіла в межах 38,1 – 39,0°С |
| Піретична гарячка | висока гарячка, яка характеризується підвищенням температури тіла до 39,1 – 41,0°С |
| Гіперпіретична гарячка | надмірна гарячка, з підвищенням температури тіла понад 41°С |
| Постійна гарячка (febris continua) | добові коливання температури не перевищують 1°С |
| Перепадаюча гарячка (febris intermittens) | коливання температури впродовж доби перевищують 1°С. Зранку температура тимчасово знижується до норми, або нижче норми. Часто цей вид гарячки характеризується короткочасними приступами підвищення температури, які відокремлені один від одного періодами апірексії |
| Послаблююча гарячка (febris remittens) | добові коливання температури понад 1–2°С, але не сягають норми |
| Виснажуюча гарячка (febris hectica) | добові коливання температури сягають 3–5°С. Стрибки температури впродовж доби багатократні |
| Поворотна гарячка (febris recurrens) | зміна періодів лихоманки періодами апірексії, що тривають кілька діб і обумовлені особливостями циклу розвитку збудника |
| Спотворена гарячка (febris inverse) | ранкова температура є вищою ніж вечірня |
| Неправильна гарячка (febris atypica) | коливання температури впродовж доби без будь-якої закономірності |
2. Теоретичні питання до заняття:
- Визначення гарячки як типового патологічного процесу.
- Етіологія гарячки: інфекційні та неінфекційні лихоманки.
- Пірогенні речовини:класифікація, походження, механізм дії, основні ефекти.
- Механізм розвитку гарячки.
- Стадії лихоманки, зміни терморегуляції.
- Обмін речовин при гарячці. Зміна функцій органів і систем органів при гарячці.
- Типи температурних кривих.
- Загальнобіологічне значення лихоманкових реакцій.
- Поняття про піротерапію. Принципи жарознижуючої терапії.
10. Відмінність гарячки від гіпертермії.
3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Дослід 1.Відтворення моделі гарячки у тварин з різним функціональним станом ЦНС
| Завдання | Вказівки до завдання |
| Дослідити ректально температуру у трьох щурів. | Кінець термометра перед введенням змащувати вазеліном і ввести на глибину 1,5 см. |
| Ввести першій тварині розчин пірогеналу. Через 40 хв. повторно виміряти ректальну температуру. Порівняти отримані показники на початку і в кінці досліду. | Доза пірогеналу – 1мг/кг, вводять внутрічеревно. На протязі цього часу спостерігати за поведінкою тварини. |
| Ввести другій тварині розчин гексаналу, відразу після цього - розчин пірогеналу . | Підшкірно, вводять розчин 5% гексаналу з розрахунку 0,3 мл на 100 г ваги |
| Ввести третій тварині розчин фенаміну, відразу після цього - розчин пірогеналу. | Підшкірно, вводять 0,05% розчин фенаміну з розрахунку 0,3 мл на 100 г ваги |
| Оформити результати досліду | В протоколі досліду описати одержані результати |
| Зробити висновки | Записати в протокол |
Дослід 2. Моделювання інфекційної гарячки при різних місцях введення фільтрату убитої культури B. mesentericus.
| Завдання | Вказівки до завдання |
| Першому щуру вводять підшкірно, другому – у відпрепаровану стегнову вену, третьому – внутрішньоочеревинно. | Фільтрат вводять з розрахунку 0,3 мл на 100 г ваги. Температуру тіла у щурів вимірюють через кожні 15-20 хв. |
| Оформити результати досліду | В протоколі досліду описати одержані результати |
| Зробити висновки | Записати в протокол |
Дослід 3.Відтворення сольової гарячки
| Завдання | Вказівки до завдання |
| Дослідити ректальну температуру у кролика. | Кінець термометра перед введенням змащувати вазеліном і ввести на глибину 1,5 см. |
| Підрахувати частоту дихання | |
| В крайову вену вуха ввести 10% розчин хлористого натрію | Розчин вводять з розрахунку 1 мл на 1 кг маси |
| Вимірювати ректальну температуру через кожні 30 хв. | Дослід проводити впродовж 60-90 хв. |
| Побудувати температурну криву | |
| Оформити результати досліду | В протоколі досліду описати одержані результати |
| Зробити висновки | Записати в протокол |
Дослід 4. Зміни фагоцитозу і лейкоцитарної формули при гарячці
| Завдання | Вказівки до завдання |
| В мазках від здорових щурів і щурів з лихоманкою під імерсійним об’єктивом підраховують 10 фагоцитів з об’єктами фагоцитозу | Інкубація культури лейкоцитів зі стафілококами. Мазки забарвити за Романовським-Гімзі |
| Розрахувати фагоцитарне число (ФЧ) | Формула розрахунку: ФЧ = N/10 де N – число об’єктів фагоцитозу (коків) в 10 фагоцитах |
| Розрахувати фагоцитарний індекс (ФІ) | Формула розрахунку: ФІ = Ф/Л×100% де Ф – десять фагоцитів з об’єктами фагоцитозу Л – загальне число лейкоцитів, видимих при пошуку десяти фагоцитів |
| Розрахувати лейкоцитарну формулу у здорових щурів і щурів які мають лихоманку | Для підрахунку використати лабораторний лічильник |
| Оформити результати досліду | В протоколі досліду описати одержані результати |
| Зробити висновки | Записати в протокол |
Дослід 5. Відтворення гіпертермічної реакції в експерименті
| Завдання | Вказівки до завдання |
| Виміряти ректально температуру у щура | Кінець термометра перед введенням змащувати вазеліном і ввести на глибину 1,5 см. |
| Ввести 0,5% розчин динітрофенолу підшкірно | Розчин вводять з розрахунку 0,1 мл на 100 г маси тіла |
| Вимірювати температуру тіла кожні 15 хв. | Дослід проводять впродовж 60 хв. |
| Скласти температурний графік | |
| Оформити результати досліду та зробити висновки | В протоколі досліду описати одержані результати |
Структурно-логічна схема № 2. СХЕМА ПАТОГЕНЕЗУ ЛИХОМАНКИ
Екзогенні пірогени
↓
Взаємодія екзогенних пірогенів з лейкоцитами
↓
Активація фагоцитозу Виділення ендогенних пірогенів
↓
Нейрони центру терморегуляції: утворення ПГЕ2, цАМФ
↓
Зниження порогу збудливості холодових рецепторів
↓
Підвищення рівня «установочної точки» центру терморегуляції
↓
Обмеження тепловіддачі, підвищення теплопродукції
↓
Підвищення температури до нового рівня регулювання
Таблиця 1