Поняття програми конкретного соціологічного дослідження.

ПЛАН

МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА КОНКРЕТНИХ

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Социологический справочник. Под редакцией В.И.Воловина. - Киев. 1990. - 382 с.

2. Білоус В.С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях. Нав-

чальний посібник. - К.- 2002.- 140 с.

3. Практикум з соціології. Навчальний посібник для студентів вищих закладів

освіти / За ред. В.М. Пічі. - Львів.- 2004.- 368 с.

СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ( КСД )

Зміст:сутьсо ціологічного дослідження, основні етапи і види соціологічних досліджень, суть підготовки і проведення соціологічного дослідження,

суть вибіркового методу, основні методи збору соціологічної інформації.

Ключові слова:соціологічне дослідження, програма соціологічного дослід-

ження, гіпотеза, респондент, вибірка та її види, методи соціологічних дослід-

жень, соціологічне інтерв’ю, методи опитування, генеральна сукупність.

Цілі:пояснити переваги і недоліки існуючих методів збору соціологічної інформації, проаналізувати загальні процедури обробки та інтерпретації соціологічних даних.

2. Теоретична частина програми та її зміст.

3. Процедурно-методична частина програми КСД та її зміст.

4. Методи збору, обробки та статистичного групування одержаних соціо -

логічних даних.

4.1. Опитування як метод пізнання соціальних явищ і процесів.

4.2. Метод спостереження в соціології.

4.3. Метод аналізу документів.

4.4. Метод експерименту.

4.5. Методи обробки та статистичного групування одержаних соіологіч-

них даних.

1. Поняття програми конкретного соціологічного дослідження.

Методологічна та методична функції програми Перетворення соціології в один із ведучих напрямків сучасної наукової думки зумовлює різке підвищення вимог щодо якості проведення соціологічних досліджень. Сьогодні такі дослідження проводять всі, починаючи від управлінських працівників і закінчуючи публіцистами та журналістами. Дехто навіть став називати себе соціологом, хоч насправді соціології ніколи не вивчав (цей предмет був включений до навчальних планів вузівських курсів в середині 90-х років XX ст.). Насправді ж соціологічне дослідження справа досить серйозна, яка вимагає високої фахової підготовки, володіння методологією і методикою наукового пошуку.

Як і в будь-якій іншій галузі наукового пізнання, дослідження соціальних явищ і процесів починається з розробки програми. Програма соціологічного дослідження - це науковий документ, який регламентує всі етапи, стадії підготовки, організації та проведення соціологічного дослідження. Можна сказати, що програма - це викладення загальної концепції пошукового проекту, яке включає в себе поетапне програмування та правила процедур науково-практичної дослідницької діяльності. Програма відображує розуміння і знання того, що треба зробити, за допомогою чого виконати задумане, як виконати надумане.

У світовій соціологічній науці немає єдиних взаємоприйнятних підходів до визначення як окремих компонентів програми, так і принципів їх взаємодії. Тому спершу слід визначитись із тлумаченням змістових ознак найчастіше вживаних компонентів програми, а вже потім розглядати їх структурні елементи.

До складу основних компонентів програми соціологічних досліджень представники різних шкіл та напрямків відносять компоненти і категорії, зміст яких відображає їх світогляд, рівень та напрям пізнавальних зусиль, можливості використання різних методів при вирішенні завдань. Скажімо, прихильники позитивістської орієнтації основну увагу концентрують на пошуках вихідних фактів та фактологічного матеріалу як засад для обґрунтування чи інших положень або висновків. Намагаючись розкрити смисл та витоки гуманістичного напрямку пізнання, екзистенціалісти зосереджують основну увагу на окремій особі, на рушійних силах її особливостях почуттів, складі мислення, тощо. Прихильники тоталітарної системи зорієнтовані на визнання класових ознак суб'єкта діяльності, що здебільшого виправдовувало боротьбу без усвідомлення глибини та цілей.

Відповідно за призначенням програма соціологічного дослідження виконує три функції: методологічну, методичну і організаційну.

Методологічна функція програми полягає у визначенні наукових проблем для вирішення яких проводиться дослідження, формуванні мети та завдань, фіксуванні вихідних уявлень про об'єкт.

Методична функція програми передбачає розробку загального логічного плану дослідження, на основі якого здійснюється його повний цикл: теорія - факт - теорія. Методична функція вказує на те, як застосувати методи і способи збору та аналізу інформації, вона дає можливість розробити процедуру дослідження, провести порівняльний аналіз результатів, отриманих в ході аналогічних пошуків.

Організаційна функція забезпечує розробку чіткої системи розподілу праці між членами наукового колективу, визначає методи контролю за процесом дослідження.

Методологічна частина програми КСД включає в себе вирішення таких питань:

1) формулювання і обґрунтування проблеми;

2) визначення мети та завдань дослідження;

3) характеристики його об'єкта і предмета;

4) логічного аналізу основних понять;

5) формулювання робочих гіпотез.

Методична частина програми КСД передбачає:

1) визначення виду та об'єму вибіркової сукупності (вибірки);

2) характеристику методів збору інформації, які будуть задіяні у процесі дослідження;

3) логічну структуру інструментарію для збору соціологічної

Інформації (в даному випадку до програми прикладається анкета, опросний лист чи бланк-інтерв'ю);

4) логічна схема обробки інформації та статистичного групування і програмування отриманих даних.

Організаційна частина програми конкретного соціологічного дослідження дає можливість спланувати діяльність дослідника (колективу) на всіх етапах роботи. Вона передбачає вирішення наступних питань:

1) організацію відносин із замовниками та співвиконавцями дослідження;

2) оформлення договору;

3) забезпечення доступності джерел інформації (документів, споспостежницьких ситуацій, респондентів);

4) фінансове і кадрове забезпечення дослідження;

5) тиражування методичного інструментарія.

Отже структура програми соціологічного дослідження- це вивірений багатолітньою практикою документ, який допомагає уникнути помилок в процесі дослідження та аналізу його результатів.