Системи харчової поведінки
Система продуктивної поведінки
Під системою продуктивної поведінки розуміють поведінку свійської тварини, пов’язану з процесами утворення, накопичування та віддачі (виведення, виділення і т.д.) господарсько-корисної продукції.
Система продуктивної поведінки характеризується наявністю чітко вираженого результату дії загальної функціональної системи поведінкового акту. В якості результату дії виступає кінцевий продукт - молоко, яйце, вовна, маса тіла тварини. Зоотехнічна наука та практика в основному займались вивченням продуктивної поведінки сільськогосподарських тварин, використовуючи показник продуктивності, у якості основного критерію при оцінці племінної, а також господарсько-корисної цінності тварини.
Промислове тваринництво створює нові відносини у системі "Людина -тварина". Виникають нові біологічні мотивації у поведінці тварин у зв"язку з ускладненням системи "людина - машина - тварина".
В цих умовах поряд з системою продуктивної поведінки все більшого значення набуває адаптивна, рухова та популяційна системи поведінки сільськогосподарських тварин.
Разом з цим і у самій системі продуктивної поведінки з'являються особливості, характерні для промислового тваринництва Так, з'явилися нові форми поведінки корови на різних доїльних установках, пов'язані з обмеженням часу доїння, поєднанням двох домінантних фізіологічних станів (лактаційного і харчового), адаптація до постійної зміни операторів доїння і т.д. Багато нових факторів набули свійські тварини у зв'язку з процесами штучного осіменіння.
Мотивації продуктивної поведінки реалізуються через користуючі та сигнальні дії сільськогосподарських тварин.
Харчова поведінка є головним життєдіяльним процесом для усіх видів тварин. Вона пов'язана з активним пошуком, вибором, поглинанням та переробкою харчових речовин. Харчові мотивації суттєво впливають на всі види діяльності тварини.
В умовах промислового тваринництва першорядне значення набувають питання про витрати часу на поїдання кормів різної якості, різної форми та жуйку. Неабияке значення має питання про швидкість поїдання корму тваринами залежно від умов утримання і породних особливостей.
В основі мотивів харчової поведінки лежать надзвичайно складні процеси, що відбуваються при обміні речовин та в центральній нервовій системі, і обумовлюютьпотребу у поживних речовинах, відчуття голоду й перевагу у кормі.
Реалізація харчових мотивацій тварин здійснюються в їх користуючих та сигнальних діях.