ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
ВИСНОВКИ
Таким чином, соціальна структура може бути представлена в двох аспектах. По-перше, як сума будь-яких елементів суспільства (соціальних інститутів, соціальних організацій, груп) і взаємозв'язків між ними. По-друге, соціальна структура розглядається як сукупність соціальних груп, що мають неоднаковий доступ до соціальних благ. Саме ці групи відрізняються за своїми інтересами, ціннісними орієнтаціями, способом життя, направленістю політичних дій. Взаємодія якраз цих груп визначає динаміку суспільного життя. В історії соціологічної думки було декілька підходів до визначення цих груп. Насамперед, мова йшла про класи. Тому, дуже часто під соціальною структурою розуміється соціально-класова структура, хоча ці поняття й не рівнозначні. Справа в тім, що крім класів у суспільстві є ще соціально-етнічні, соціально-територіальні, соціально-демографічні структури.
Відносно соціально-класової структури в сучасній соціології є два підходи до її визначення. Перший - це марксистсько-ленінський підхід. Вихідним для аналізу класів тут вважається визначення поняття «клас», яке дав В.І.Ленін в праці «Великий почин». В сучасній західній соціології значно розповсюдження набула теорія соціальної стратифікації. її проявом є розподіл суспільства на вищі та нижчі прошарки. Як правило, виділяють три основних види стратифікації: економічну, політичну і професійну. Прибічниками концепції стратифікації не виключають можливості застосування поняття «клас», виділяючи при цьому три основні класи, з яких складається суспільство - вищий, середній і нижчий.
Соціально-етнічна структура суспільства являє собою набір груп, які об'єднує така суспільна ознака, як етнічна приналежність. Історично першими соціальними спільнотами людей були рід, клан. На відміну від раси, яка була продуктом біологічного розвитку, і об'єднувала людей з однаковими біологічними рисами (колір шкіри, волосся, риси обличчя, характер будови тіла), соціальні спільноти є результатом соціальної взаємодії. В процесі такої взаємодії роди, клани об'єднуються в племена, складаються нові звичаї, вірування, звички, норми, цінності, виникає мова.
Змішування племен привело до нової спільноти - народності, яка символізує більш високу культуру суспільства. І дальше, в процесі консолідації народностей на базі розвитку економічних, політичних та інших зв'язків між ними, складаються нації. Сучасні етнічні групи, нації відрізняються одна від одної за рівнем розвитку, за своїми соціальними характеристиками, положенню в системі соціально-економічних утворень окремих країн. Утворення самостійної Української держави, безумовно сприяє подальшому розвитку національної свідомості корінного етносу, його культури. Разом з тим, цей розвиток досить складний і суперечливий. Так, прийняття в Україні закону про мови, який передбачає перехід на українську мову в системі освіти, діловодстві і т.д., як показали дослідження у Східному та Південному регіонах країни, привело до різкого зниження прибічників загального переходу на українську мову, особливо помітно (більш ніж в 4 рази) зменшилась кількість прибічників утвердження української мови радикальними методами.
До сказаного вище слід додати, що у розвитку національних відносин діють дві тенденції: розвиток національної самостійності та тенденція ломки національних перегородок, яка зв'язана з інтеграційними процесами. Суспільство має сприяти і тій, і другій тенденції.
Для повноцінного існування суспільства, щоб його демографічна структура була представлена різновидними елементами: жінками, чоловіками, дітьми, дорослими, сімейних і одинаків.
Демографічна структура суспільства - це сукупність групи людей, які відрізняються за віком, статтю, сімейним станом. В будь-якому суспільстві різні демографічні групи мають різне соціальне становище, рівень доходів і т.д. В силу того, що демографічні відмінності пов'язані з нерівністю в соціальному стані, демографічна структура набуває характеру соціально-демографічної.
Кожне суспільство має власну територіальну структуру (міські і сільські райони, території з різним кліматом і ландшафтом). Зрозуміло, що умови життя у місті і селі відрізняються. Регіональні умови також впливають на спосіб життя людей. Тому, якщо територіальна структура - це сукупність територіальних спільнот (населення різних регіонів, міст, селищ, сіл), то соціально-територіальна структура - це територіальна структура, яка розглядається з боку соціальної нерівності різних соціальних спільнот.
1. Соціальна структура суспільства.
2. Соціальна структура та соціальна стратифікація.
3. Типи стратифікаційних систем.
4. Історичні типи стратифікації.
5. Соціальна мобільність.
6. Середній клас: ознаки, функції.
7. Соціально – етнічна структура сучасній України.
8. Маргіналізація.