МОДУЛЬ 1

Вступ

 

Суспільство завжди являє собою певним чином упорядковану сукупність різноманітних корпоративних груп, які знаходяться у взаємодії, створюючи найрізноманітніші структури – майнові, поселенські, демографічні, етнічні, професійні, релігійні тощо. Як слушно зауважує відомий український соціолог С.О.Макеєв, структурованість є необхідною умовою функціонування будь-якого суспільства, бо протилежний його стан суспільством не є і називатися ним не може. Соціологія, як наука, якраз і має на меті теоретично окреслити закони та закономірності цієї суспільної упорядкованості, з’ясувати найрізноманітніші фактори виникнення, функціонування, диференціації, розвитку, інтеграції та руйнування таких груп та суспільства в цілому. Український соціум впродовж останніх десятиліть зазнав карколомних системних змін у всіх сферах життя – економіці, політиці, ідеології, сформувалися нові соціальні групи, верстви, нові соціальні відносини. Істотно змінилось його позиціювання у контексті глобального світу, макросоціального (мегасоціального) середовища. Реалії транзитивного періоду суттєво вплинули на соціальне самопочуття суспільства, взаємодію його суб’єктів. Порушились традиційні координати соціальної ідентифікації особистості, істотно змінились обставини політичного життя, система суспільних цінностей та ідеалів, немає усталених концептуальних оцінок сутності суспільства, у якому ми живемо. Людина інтуїтивно відчуває, що за таких обставин вона може повною мірою розраховувати лише сама на себе. Такі відчуття є доволі болючими в українському ментальному середовищі, для якого колективістські засади є чи не найвагомішими. Образ суспільства, який вимальовується у сучасній масовій свідомості значної частини наших співвітчизників, тяжіє, радше, до відомої моделі “броунівського руху”, у якій індивідуалізм, як фундаментальний принцип соціальної організації, явно бере гору над означеними колективістськими традиціями. Далеко неоднозначно сприймаються у різних категоріях населення такі цінності як свобода, приватна власність, професійна компетентність, соціальна захищеність та інші. В буквальному сенсі, заради збереження власної автентичності, здатності протистояти та адаптуватися до динамічно мінливого світу, студент має, принаймні, добре розумітися у природі цих процесів, бачити себе у контексті цих процесів, постійно “вживатися” у них. Значною мірою цьому сприяє вивчення соціології, яка у всі часи була орієнтованою на осмислення питань практичного соціального життя людей.

Соціологія посідає важливе місце серед гуманітарних дисциплін і є обов’язковим навчальним предметом у системі вищої освіти України з 1993 року. Вона, мабуть, - єдина наукова дисципліна у структурі українського суспільствознавства, щодо розвитку якої був виданий Указ Президента України (25 квітня 2001 року) «Про розвиток соціологічної науки в Україні».

 

Предметом дисципліни “Соціологія” виступає вивчення особливостей становлення, розвитку і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, аналіз механізмів і принципів їх взаємодії.

Як навчальна дисципліна, соціологія спрямована на розвиток інтелектуальної культури студентської молоді, вчить пізнанню та розумінню соціального довкілля, закономірностей соціальної комунікації. Останнє особливо важливе для фахівців, предметом діяльності яких є педагогіка, політика та управління.

Мета курсу: дати студентам систематизовані соціологічні знання про суспільне життя, методи його дослідження і форми використання результатів у своїй професійній діяльності. Його основними завданнями є:

· сформувати цілісне уявлення про предмет, структуру і функції соціології, історію її розвитку, методику дослідження та використання соціологічних матеріалів для аналізу суспільних явищ і процесів;

· навчити студентів методології соціологічного осмислення суспільства, основним категоріям та науковим теоріям, що описують та пояснюють соціальне життя.

· сформувати у них навички аналізу, діагностики і прогнозування мікро- та макросоціальних явищ, а також розвинути їх навички організації соціальної взаємодії, які вони могли б використати у професійній діяльності, громадському і особистому житті.

· домогтися опануванню студентами соціологічних знань про місце і роль соціальних факторів і соціальних інститутів у житті українського суспільства;

· виробити необхідні навички і вміння у студентів для проведення конкретних соціологічних досліджень і ефективного використання їх результатів у практичній діяльності.

· допомогти студентам органічно пов'язувати здобуті соціологічні знання зі складними проблемами сьогодення, вміло орієнтуватися у виборі шляхів їх вирішення;

Отримані знання будуть сприяти формуванню освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в різних сферах суспільних відносин.

Основними формами вивчення дисципліни і проведення поточного та проміжного контролю є: лекції, семінарські заняття, ділові і дидактичні ігри, тренінги, написання рефератів, тестування, модульні контрольні роботи. Кінцевими формами контролю знань студентів є залік та іспит.

Системою дидактичного забезпечення навчальної дисципліни є – модульно-рейтингова технологія навчання.

Успішне засвоєння студентом програмового матеріалу з соціології, на наш погляд, є складним, але водночас і цілком реальним. Для його реалізації студентам необхідно спланувати особисту стратегію своєї навчальної діяльності, відповідно до вимог модульно-рейтингової системи опитування. У зв’язку із тим, що дана технологія навчання є новою для нашого Вузу і у цьому напрямку здійснюються лише перші кроки, вважаємо за доцільне ознайомити Вас із основними її положеннями. Модульно-рейтингова технологія (МРТ)являє собою комбіновану систему умов навчально-творчої діяльності (НДТ) студентів, серед яких виділяються:

· структурований поділ навчального матеріалу на окремі тематичні блоки (модулі);

· технологічна послідовність вивчення дисципліни;

· система мотиваційних стимулів;

Навчальний модуль – це логічно завершена частина навчального курсу дисципліни, що включає декілька тематичних лекцій, має відповідне дидактичне забезпечення та методичні рекомендації для самостійної індивідуальної навчально-творчої діяльності і завершується модульним контролем.

Модульний контроль – це поетапний контроль рівня засвоєння студентами навчального матеріалу у балах рейтингу за програмою дисципліни.

Рейтинг – це інтегральне кількісне оцінювання навчально-творчої діяльності студентів (активність і рівень знань, якості самостійної аудиторної та позааудиторної роботи, участі у навчальних конференціях, тощо), яка визначається відповідною кількістю балів.

Вивчивши курс «Соціологія» студент має знати:

 

1. Предмет, завдання, основні поняття і структуру курсу.

2. Історію соціології та методи наукового осмислення соціальних процесів на мікро- та макрорівнях суспільного життя;

3. Загальні, спеціальні та галузеві теорії соціології, що описують (досліджують) різні сфери (суб’єктів) соціального життя та відносин.

4. Сучасну технологію, методи і види емпіричних соціологічних досліджень.

уміти:

1. Спостерігати і аналізувати життя суспільства як систему явищ і процесів, знаходити своє місце в ньому.

2. Оцінювати ступінь значущості незалежних об’єктивних умов в життєдіяльності людини і ступінь значущості впливу зусиль людини на траєкторію власного життєвого шляху.

3. Виявити в окремих подіях ознаки закономірних соціальних явищ і процесів, сприймати їх в широкому контексті як фрагменти цілісного соціального життя.

4. Розпізнавати конкретні причини, чинники і рушійні сили, що стоять за кожним соціальним явищем, оцінювати їх співвідносну значущість у порівняльному контексті.

5. Розглядати соціальне явище із загальнолюдських позицій, у всій його глибині і суперечливості, у взаємодоповнюючому співвідношенні позитивних і негативних сторін, елементів розвитку і застою, заданості в минулому і спроектованості в майбутньому.

6. Прогнозувати наслідки соціальних дій як у близькому радіусі, так і у віддаленій перспективі.

7. Провести розвідувальне емпіричне соціологічне дослідження.

Підсумковими формами контролю вивчення дисципліни «Соціологія» є залік у I та екзамену II навчальному семестрах і написання курсової роботи з обраної студентом теми.

Тематичний план за розділами дисципліни «Соціологія»

Назва тематичного модуля Кількість годин
Лекції Семінарські заняття Самостійна робота
1-й модуль «Історія та теорія соціології» 1.1. Соціологія як наука та навчальна дисципліна 1.2. Становлення і розвиток соціології як науки у II-й пол. XIXст. – поч. XX ст. 1.3. Розвиток соціології в XX ст.: основні напрями та школи. 1.4. Розвиток української соціологічної думки. 1.5. Суспільство як цілісна система. 2 год. 8 год. 8 год. 2 год. 2 год. 6 год. 4 год. 2 год. 8 год. 8 год. 6 год. 4 год.
2-й модуль «Спеціальні та галузеві соціології» 2.1. Соціологія особистості. 2.2. Соціологія сім’ї. 2.3. Соціологія освіти та виховання. 2.4. Соціологія праці. 2.5.Соціологія націй та регіональних спільнот. 2.6. Соціологія молоді. 2.7.Соціологія культури. 4 год. 2 год. 2 год. 2 год. 2 год. 2 год. 2 год. 2 год. 2 год. 2 год. 2 год. 2 год. 2 год. 4 год. 3 год. 3 год. 3 год. 3 год. 3 год. 3 год.
3-й модуль «Методика та техніка конкретних соціологічних досліджень» 3.1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, види, етапи проведення. 3.2.Підготовка та організація проведення соціологічних досліджень 3.3. Особливості методів збору соціологічної інформації. 3.4. Аналіз та узагальнення соціологічної інформації 4 год. 2 год. 4 год. 4 год. 2 год. 2 год. 2 год. 4 год. 2 год. 4 год. 4 год.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ “СОЦІОЛОГІЯ”

Соціологія як наука та навчальна дисципліна

О. Конт (1798-1857) і початки соціології як універсальної позитивної науки. Проблема предмету дослідження ранньої соціології. Інтерпретація предметної зони соціології

Е. Дюркгеймом (1858-1917), В. Парето (1848-1923), М. Вебером (1864-1920). Визначення предмету соціології в сучасній науці. Предмет соціології та її об’єкт. Поняття “соціальне”, його сутність; форми прояву соціального у суспільстві.

Структура соціології, характеристика основних версій виявлення (фундаментальна - прикладна соціологія; мікро - макросоціологія; емпірична - теоретична соціологія; регіональна - глобальна соціологія та інші). Поняття системи соціологічного знання та її структурні елементи: мікросоціологія, загальна соціологічна теорія, спеціальні соціологічні теорії, галузеві соціології, емпіричні соціологічні дослідження, історія соціології. Поняття “трирівневої концепції соціології” та історичні форми її прояву.

Функції соціології, різноманітність підходів до їх предметного виявлення та характеристика. Зв’язок соціології з філософією, соціальною психологією, політологією, історією, правознавством, соціальною статистикою та іншими суспільними дисциплінами.

Соціологія та природничої науки: прояви кооперації.

Поняття методу у соціології. Співвідношення соціологічного і соціально-філософського методів. Емпіричні і природничо-наукові методи у соціології.

Роль і значення соціології для процесів оновлення українського суспільства. Соціологія і педагогічна діяльність.